| Назва: | ОУН-УПА в боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу |
| Розмiр: | 232,92 KB |
| Надіслав(ла): | Тарас Войтович |
| Опис: | НУ "Львівська Політехніка", викладач: Землинський Теодозій Іванович |
| Скачувань: | 3425 |
„Нехай вічна буде слава,
же през шаблі маєм права!"
(Гетьман Іван Мазепа)
Боротьба за Українську Самостійну Соборну Державу— як передумову і єдине забезпечення волі, творчої пра¬ці та свобідного росту всієї української нації і кожної української людини зокрема — це зміст змагань всіх по¬колінь українського народу від найдавніших часів його історії. Само-собою, що форми тієї боротьби бували різні, відповідно до даної ситуації. В часах нашої державності — це була боротьба в її обороні перед ворожою агресією в формі відвертої війни з імперіалістичними сусідами; в часах національного поневолення — це була боротьба за відновлення української державності в формі полі¬тичних і революційних дій, чи таж у формі всенаціональних збройних повстань.
Так мусило бути й тепер, коли зовсім нову політично-правну ситуацію на українських землях створи¬ла німецько-большевицька війна: український нарід му¬сив виступити збройне проти обох окупантів, як зовсім самостійний чинник і як єдиноправний властитель укра¬їнських земель, якщо мала бути збережена славна тради¬ція, геройської збройної боротьби за свої права, — оця основа незнищимості нашої нації, та чистота великої ідеї — боротьби за суверенні права української нації проти кожного окупанта, який допче ці права. Згляд на жертви, які треба було скласти у цій титанській боротьбі на два фронти — проти Німеччини і проти Москви, — ні безвиглядність ефективно-позитивного закінчення цієї бо¬ротьби вже в даній ситуації, не могли мати значення, бо ж ішло не про долю одного покоління в даний мент, а про конечне звено, яке мусить лучити славне минуле з великим майбутнім; про гідну політично-моральну поста¬ву українського народу в аспекті минулого, сучасного і майбутнього.
Зрозумів хвилину і її наказ весь український на¬род, І тому, своєю поставою в час другої світової війни і в роках після неї, він створив одну з найсвітліших сторі¬нок своєї історії.
Українська Повстанська Армія постала, як це стверджує офіційно Головне Командування УПА у своїй заяві з 25. вересня 1947 р., „з бойових груп ОУН (керованої С. Бандерою) в 1942 р. в умовах завзятої боротьби укра¬їнського народу проти гітлерівських загарбників». Та свій несподівано скорий і могутній ріст завдячує УПА тому фактові, що унапрямлюючо-формуюча ініціатива ОУН зустрілася з народною стихією, яка пливла в тому са¬мому напрямі — в напрямі збройного спротиву обом оку¬пантам України. Ця стихія була так сильна, що керівни¬цтво ОУН під її тиском зрезиґнувало "зі свого первісного плану одностайного виступу повстанських збройних сил в той сам момент на всіх теренах України і погодилась на створення відділів УПА відповідно до політичного й пси¬хологічного стану кожного терену зокрема. Немає най¬меншого сумніву, що при тодішньому політично-психо¬логічному наставленні українських мас повстанські зброй¬ні загони були б появилися й без ініціативи ОУН, тільки що тоді, не маючи унапрямлюючого політично й органі¬заційного центру, вони були б виявлялись у такій же фор¬мі, як 1917-23 рр., у формі дій самостійних отамансь¬ких загонів. Завдяки ОУН народна стихія влилась політично й організаційно у величаві форми одностайної Укра¬їнської Повстанської Армії з виразним політичним облич¬чям, під одним командуванням і одним політичним ке¬рівництвом.
Перший відділ Української Повстанської Армії зорга¬нізував, як відомо, уродженець Полісся Остап (Сергій Качинський) з поліщуків, на Поліссі. На перший погляд Це виглядає курйозом, бо ж Полісся це одна з найбільш віддалених від центрів українського самостійницького ру¬ху та найбільш гноблених окупантом частин Західньої України.
Подібні як на Поліссі боєві настрої панували й на Во¬лині і тому в скорому часі й ціла Волинь вкривається ме¬режею повстанських загонів УПА.
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПА Українська Повстанська Армія стала дуже скоро всенаціональною армією, єднаючи під своїми прапорами симпатиків різних партійно-політичних концепцій. Все ж та¬ки, виростаючи з боєвих відділів революційної ОУН (Революційну ОУН названо тоді ОУН-СД, — «Організацією Українських Націоналістів — Самостійників Державників», для відрізнений і протиставлення ОУН полк. Мельника, яка в тодіш¬ній політичній ситуації відмовилась від ведення самостійної ук¬раїнської політики і не наголошувала важливості питання укра¬їнської держави.), УПА, головно в початках, була організаційно тісно по¬в'язана зі структурою ОУН. Ця пов'язаність не перерива¬лась ніколи, а з моментом повороту більшовиків на укра¬їнські землі вона знов скріпилась з причин, про які гово¬ритимемо окремо. Тому керівні становища в УПА зай¬мають звичайно провідні члени ОУН на відповідних по¬стах.
Основним завданням УПА була оборона українського населення. В зв'язку з цим майже кожний відділ УПА був зв'язаний з певною територією. А тому і в основу організаційної побудови УПА ліг принцип територіальності
же през шаблі маєм права!"
(Гетьман Іван Мазепа)
Боротьба за Українську Самостійну Соборну Державу— як передумову і єдине забезпечення волі, творчої пра¬ці та свобідного росту всієї української нації і кожної української людини зокрема — це зміст змагань всіх по¬колінь українського народу від найдавніших часів його історії. Само-собою, що форми тієї боротьби бували різні, відповідно до даної ситуації. В часах нашої державності — це була боротьба в її обороні перед ворожою агресією в формі відвертої війни з імперіалістичними сусідами; в часах національного поневолення — це була боротьба за відновлення української державності в формі полі¬тичних і революційних дій, чи таж у формі всенаціональних збройних повстань.
Так мусило бути й тепер, коли зовсім нову політично-правну ситуацію на українських землях створи¬ла німецько-большевицька війна: український нарід му¬сив виступити збройне проти обох окупантів, як зовсім самостійний чинник і як єдиноправний властитель укра¬їнських земель, якщо мала бути збережена славна тради¬ція, геройської збройної боротьби за свої права, — оця основа незнищимості нашої нації, та чистота великої ідеї — боротьби за суверенні права української нації проти кожного окупанта, який допче ці права. Згляд на жертви, які треба було скласти у цій титанській боротьбі на два фронти — проти Німеччини і проти Москви, — ні безвиглядність ефективно-позитивного закінчення цієї бо¬ротьби вже в даній ситуації, не могли мати значення, бо ж ішло не про долю одного покоління в даний мент, а про конечне звено, яке мусить лучити славне минуле з великим майбутнім; про гідну політично-моральну поста¬ву українського народу в аспекті минулого, сучасного і майбутнього.
Зрозумів хвилину і її наказ весь український на¬род, І тому, своєю поставою в час другої світової війни і в роках після неї, він створив одну з найсвітліших сторі¬нок своєї історії.
Українська Повстанська Армія постала, як це стверджує офіційно Головне Командування УПА у своїй заяві з 25. вересня 1947 р., „з бойових груп ОУН (керованої С. Бандерою) в 1942 р. в умовах завзятої боротьби укра¬їнського народу проти гітлерівських загарбників». Та свій несподівано скорий і могутній ріст завдячує УПА тому фактові, що унапрямлюючо-формуюча ініціатива ОУН зустрілася з народною стихією, яка пливла в тому са¬мому напрямі — в напрямі збройного спротиву обом оку¬пантам України. Ця стихія була так сильна, що керівни¬цтво ОУН під її тиском зрезиґнувало "зі свого первісного плану одностайного виступу повстанських збройних сил в той сам момент на всіх теренах України і погодилась на створення відділів УПА відповідно до політичного й пси¬хологічного стану кожного терену зокрема. Немає най¬меншого сумніву, що при тодішньому політично-психо¬логічному наставленні українських мас повстанські зброй¬ні загони були б появилися й без ініціативи ОУН, тільки що тоді, не маючи унапрямлюючого політично й органі¬заційного центру, вони були б виявлялись у такій же фор¬мі, як 1917-23 рр., у формі дій самостійних отамансь¬ких загонів. Завдяки ОУН народна стихія влилась політично й організаційно у величаві форми одностайної Укра¬їнської Повстанської Армії з виразним політичним облич¬чям, під одним командуванням і одним політичним ке¬рівництвом.
Перший відділ Української Повстанської Армії зорга¬нізував, як відомо, уродженець Полісся Остап (Сергій Качинський) з поліщуків, на Поліссі. На перший погляд Це виглядає курйозом, бо ж Полісся це одна з найбільш віддалених від центрів українського самостійницького ру¬ху та найбільш гноблених окупантом частин Західньої України.
Подібні як на Поліссі боєві настрої панували й на Во¬лині і тому в скорому часі й ціла Волинь вкривається ме¬режею повстанських загонів УПА.
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПА Українська Повстанська Армія стала дуже скоро всенаціональною армією, єднаючи під своїми прапорами симпатиків різних партійно-політичних концепцій. Все ж та¬ки, виростаючи з боєвих відділів революційної ОУН (Революційну ОУН названо тоді ОУН-СД, — «Організацією Українських Націоналістів — Самостійників Державників», для відрізнений і протиставлення ОУН полк. Мельника, яка в тодіш¬ній політичній ситуації відмовилась від ведення самостійної ук¬раїнської політики і не наголошувала важливості питання укра¬їнської держави.), УПА, головно в початках, була організаційно тісно по¬в'язана зі структурою ОУН. Ця пов'язаність не перерива¬лась ніколи, а з моментом повороту більшовиків на укра¬їнські землі вона знов скріпилась з причин, про які гово¬ритимемо окремо. Тому керівні становища в УПА зай¬мають звичайно провідні члени ОУН на відповідних по¬стах.
Основним завданням УПА була оборона українського населення. В зв'язку з цим майже кожний відділ УПА був зв'язаний з певною територією. А тому і в основу організаційної побудови УПА ліг принцип територіальності