1 2

Основні права авторів

Згідно з українським законодавством про авторське право, первинним власником виключних прав, пов'язаних зі створенням і використанням творів науки, літератури та мистецтва, є автор. Суб'єктивні авторські права виникають з моменту створення твору і надання йому об'єктивної форми. Вони поділяються на особисті немайнові і майнові.

Особисті немайнові права є невідчужуваними правами автора та не можуть бути передані іншим особам. До цього виду прав належать:

 право авторства;

 право на ім'я;

 право на псевдонім;

 право на недоторканість твору.

Одним з найважливіших прав, яке виникає в творця, є право авторства, яке полягає у праві називатися автором свого здобутку. Це право є невіддільним від постаті творця. Автор не може передати це право іншим особам, продати, заповісти, як не може відмовитися від нього. Будь-які інші особи не можуть привласнювати авторство на твір і зобов'язані зазначати ім'я автора під час кожного використання його твору. Але іноді ця умова ігнорується.

Типовим порушенням права авторства є плагіат - оприлюднення повністю або частково чужого твору під іменем особи, що не є автором цього твору. «Традиційно явище плагіату належить до етичної сфери відносин. Міжнародні принципи професійної етики журналіста ґрунтуються на повазі до інтелектуальної власності та неприпустимості плагіату. Наслідком етичного підходу стає відсутність реального правового регулювання проблеми. Попри наявність у вітчизняному законодавстві чіткого переліку порушень авторських прав, які дають підстави для судового захисту, відповідальність за цей різновид правопорушення, переважно, має нематеріальний характер» .

Право на ім'я дозволяє автору самостійно обирати спосіб зазначення свого імені та вимагати від інших зазначати належним чином своє ім'я на творі та його примірниках або згадувати під час кожного публічного використання твору, якщо це практично можливо. Існують три способи реалізації права на ім'я: зазначення справжнього імені автора; зазначення вигаданого імені автора (псевдоніма); незазначення імені автора (анонімне використання).

Часто автори у роботі вигадують собі псевдоніми з метою надання імені благозвучності та підвищення популярності, а інколи - з метою приховати прізвище. Інколи використання псевдоніма для поширення неперевіреної чи недостовірної інформації дозволяє журналістові уникнути моральної чи юридичної відповідальності. Анонімними публікаціями в пресі є переважно інформаційні повідомлення, котрі не охороняються авторським правом. Що ж стосується зазначення справжнього імені, авторові належить право обирати повноту його використання (прізвище й ініціали; прізвище та по батькові; лише ім'я). Він також може просити при зазначенні його імені вказувати титули, звання, нагороди тощо. При співавторстві послідовність зазначення авторів твору має бути узгоджена з ними окремо. Обов'язковим є зазначення автора у титрах телепрограми чи оголошення його імені в разі передання твору в ефір радіостанції. Ігнорування телеканалами цієї умови є порушенням права автора на ім'я.

Таке право автора як право на недоторканність твору полягає в тому, що автор може заперечувати проти зміни твору без його дозволу, проти його спотворення і будь-якого посягання на нього, що може зашкодити честі та репутації автора (ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). «Це право для автора чи журналіста, що працює в мас-медіа, є чи не найбільш уразливим. Адже специфіка створення періодичних видань і телерадіопередач, яка полягає в обмеженому обсязі шпальти (ефіру) й оперативності подання інформації, зумовлює внесення істотних змін до журналістського матеріалу, нерідко без його дозволу» .

Майновим правам автора законодавство України дає таке визначення: будь-яке використання твору може мати місце лише за дозволом автора або його правонаступників. Майнові права є економічно важливою ланкою відносин між авторами та ЗМІ, оскільки використання твору іншими особами дає авторові прибуток. Співпраця працівників мас-медіа та роботодавців засновується на договорі: журналіст передає власникові засобу масової інформації права на використання його творів, а натомість отримує щомісячну заробітну платню. До майнових прав автора належить:

 виключне право на використання твору;

 виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Останній пункт дозволяє автору забороняти або дозволяти іншим особам, згідно із ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»:

 відтворення твору;

 публічне виконання та публічне сповіщення;

 публічну демонстрацію і публічний показ;

 будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

 переклади творів;

 переробки, адаптації, аранжування й інші подібні зміни творів;

1 2