Захворювання печінки
Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Захворювання печінки

Захворювання печінки

Назва:
Захворювання печінки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
31,41 KB
Завантажень:
570
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Патологія печінки і жовчовивідних шляхів у дитячому віці досить поширена. Вона характеризується настійним і тривалим перебігом, продовжується і в дорослих. Захворювання гепатобіліарної системи у дітей і провідними серед уражень інших органів травного каналу.

Давно відома синдромна спрямованість уражень цієї системи. До того ж, що довше хворіє дитина, то частіше і глибше пошкоджуються суміжні органи. Тому важко, а часто й неможливо, визначити, яка патологія первинна (наприклад, гастродуоденіт чи гепатохолецистит), а яка вторинна. Сказане свідчить про умовність виділення окремих нозологічних одиниць і дозволяє говорити тільки про переважне ураження того чи іншого органа. У зв'язку з цим є багато суміжних точок у висвітленні патогенезу, клініки, лікування і профілактики захворювань органів тривного каналу.

ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ

(Хронічну патологію печінки можна розділити на 3 групи:

1) вади розвитку;

2) із спадковим генезом;

3) із спадковою схильністю.

Вади розвитку печінки зустрічаються рідко і частіше їх діагностують па секції.

Агенезія лівої частки печінки. Відсутність лівої частки печінки створює сприятливі умови для закручування шлунка, що клінічно проявляється важкістю в надчерепній ділянці, нудотою, іноді блюванням після їди і рідко — картиною гострого живота. Об'єктивно виявляють збільшення (компенсаторне) правої частки печінки, прояснення паравертебрально під діафрагмою на рентгенограмі. Діагноз підтверджують дані печінкової артеріографії, гепатосцинтиграфії, лапароскопії, ізотопних і ультразвукових досліджень. Прогноз для життя сприятливий. Лікування передбачає рухові та дієтичні обмеження.

Агенезія правої частки печінки клінічно проявляється рідко. Іноді спостерігаються симптоми гіпертензії у ворітній вені, холецистохолангіту, правобічної плевролегеневої інфекції. Під час рентгенологічного дослідження виявляють повітря в правому верхньому квадранті живота. Відсутність правої частки печінки можна виявити за допомогою ізотопного, ультразвукового і артеріографічного методів дослідження.

Прогноз для життя сприятливий. Лікування спрямоване на попередження розвитку запальних процесів у печінці і жовчовивідних шляхах.

Повне роздвоєння печінки характеризується тим, що ліва частка звисає на ніжці, в якій знаходяться жовчна протока, жовчний міхур і головний стовбур ворітної вени. Частіше пальпується рухома пухлиноподібна маса в правому підребер'ї, яка може перекручуватися і спричинювати шоковий стан. При частковому закручуванні спостерігаються нападоподібний біль і блювання.

Прогноз для життя сприятливий. Лікування оперативне — укріплення лівої частки печінки. У подальшому важливе значення має попередження розвитку запальних процесів.

Клінічні прояви — гепатоспленомегалія, шлунково-кишкова геморагія за відсутності порушення функцій печінки. Діагноз підтверджують дані морфологічних досліджень пунктату печінки.

Лікування гіпертрофічної форми оперативне (накладають анастомоз між ворітною і нижньою порожнистою венами), а ангіохолічної і змішаної — антибактеріальне, жовчогінне і жовчозамісне.

Спадкові захворювання з вираженими змінами з боку печінки досить численні. Це пігментні гепатози (синдром

Жільбера, Кріглера—Найяра, Робіна Джонсона, Ротора та ін.), аномалії вуглеводного (галактоземія, глікогенози та ін.), ліпідного (хвороба Гоше, Німан-на Піка та ін.), білкового (тирозиноз та ін.) та мінерального (хвороба Вільсо-на—Коновалова та ін.) обміну.

ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ

Схвалена Всесвітнім конгресом гастроентерологів і рекомандована до впровадження нова класифікація хронічних гепатитів (Лос-Анджелес, 1994):

I. Хронічний вірусний гепатит В, D, С, F, не ідентифікований.

II. Хронічний гепатит (не класифікований як вірусний або аутоімунний).

III. Хронічний медикаментозний, лікарсько-індукований гепатит.

В сучасну класифікацію не внесений "хронічний гепатит G", оскільки вірус був виявлений в 1995 р. вже після затвердження класифікації.

За ступенем активності розрізняють неактивний і активний гепатит. Активність гепатиту може бути: а) мінімальною; б) помірною; в) різко вираженою. Таким чином, в рекомендованій гепатологами класифікації хронічний персистуючий гепатит замінюється на хронічний гепатит з мінімальною активністю або без активності, а хронічний агресивний гепатит — на аутоімунний або хронічний вірусний гепатит з різко вираженою або помірною активністю.

Крім того, слід зазначити, що більш прийнятним є термін "токсичний гепатит", аніж "медикаментозний", "лікарсько-індукований", оскільки розвиток гепатиту може бути зумовлений дією інших речовин (наприклад, при отруєнні блідою поганкою). У дітей часто зустрічаються неспецифічні реактивні і природжені гепатити.
Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Реферат на тему: Захворювання печінки

BR.com.ua © 1999-2014 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок