| Назва: | Переломи кісток гомілки |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 352,98 KB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 256 |
Переломи кісток гомілки трапляються досить часто (близько 10 % усіх переломів) внаслідок прямої і не¬прямої травми.
Механогенез т р а в м и .Розрізняють переломи: 1) проксимального кінця кісток гомілки (переломи ви¬ростків великогомілкової кістки, головки малогомілко¬вої кістки); 2) діафізарні обох кісток гомілки, ізольо¬вані однієї із кісток гомілки; 3) кісточок.
Переломи проксимального кінця кісток гомілки. Пе¬реломи виростків великогомілкової кістки виникають переважно внаслідок непрямої травми. Є переломи виростків великогомілкової кі¬стки без зміщення відламків та із їх зміщенням. Їх зміщення супроводжується по¬шкодженням меніска або зв'язок колінного суглоба, а при пошкодженні латерального виростка — перелом головки або шийки малогомілкової кістки, іноді — з по¬шкодженням малогомілкового нерва.
Симптоми і діагностика. Під час огляду кінцівка дещо зігнута в колінному суглобі і вісь її по¬рушена. При переломі медіального виростка гомілка відхилена всередину, при пошкодженні латерального — назовні. При значному зміщенні одного виростка, а тим більше обох, видно деформацію і припухлість у мета-епіфізарній ділянці. Пальпаторно визначають локальну болючість, балотування надколінка при гемартрозі, па¬тологічну бокову рухомість у коліні вирівняної ноги. Активні рухи в коліні через біль неможливі. Рентгено¬графічно у двох проекціях уточнюють діагноз.
Лікування. Лікувальна тактика при переломах виростків великогомілкової кістки така ж, як і при пе¬реломах виростків стегнової кістки:
1. Пункція гематоми і введення в порожнину колін¬ного суглоба 50—60 мл 1 % розчину новокаїну.
2. Фіксація кінцівки гіпсовою пов'язкою від сіднич¬ної складки до кінчиків пальців стопи строком на 3— 4 тижні при переломах без зміщення виростка та із збе¬реженням конгруентності суглобових поверхонь.
3. Репозиція перелому при зміщенні відламків, для чого використовують: а) одномоментну ручну репозицію (під наркозом) з черезшкірною фіксацією відламків спицями Кіршнера або компресуючими зустрічними спи¬цями з опорними кульками і накладенням гіпсової по¬в'язки на 3—4 тижні; б) репозицію і лікування за допо¬могою системи скелетного витягання на шині Белера або подушках протягом 5—6 тижнів; в) операцію при невдалому вправленні консервативними методами.
Операцію проводять під наркозом. Розріз парапателярний з переходом на гомілку і обов'язковим розкрит¬тям порожнини суглоба для ревізії супутніх пошкоджень (меніска, схрещеної зв'язки) і візуального відновлений конгруентності суглобових поверхонь. Якщо є компресія виростка, його піднімають долотом до рівня здорового виростка за Ситенком, а утворений кістковий дефект заповнюють трансплантатом. Фіксують виросток болтом із гайкою, проведеною навиліт, або іншим фіксатором. Накладають на 3—4 тижні гіпсову пов'язку. Після зняття пов'язки чи скелетного витягання прово¬дять комплексну відновну терапію (ЛФК, ,щісаж, фізіо¬терапевтичне та бальнеологічне лікування).
Дотримуючись основного принципу лікування внутрішньо-суглобових переломів (ранні рухи і пізнє наван¬таження), хворим з переломами виростків великогоміл¬кової кістки не дозволяють взагалі навантажувати ноги до 2,5 міс. Ходити без милиць дозволяють лише через 3,5—4 міс. У людей фізичної праці працездатність від¬новлюється через 5—6 міс.
Діафізарні переломи кісток гомілки Внаслідок прямої травми виникають поперечні і косопоперечні переломи з відламками, а при ударі буфером автомобіля — подвійні переломи кісток гомілки.
Симптоми і діагностика. Перелом обох кісток гомілки виявляється просто; положення кінцівки пасивне, рухи через біль неможливі. Під час огляду видно локальну припухлість, деформацію гомілки через набряк тканин і зміщення відламків, порушення її осі, ротовану назовні стопу. Часто під шкірою виступає гострий центральний відламок, від якого може виникну¬ти пролежень. Пальпаторно — локальна болючість, па¬тологічна рухомість і хруст відламків.
Ізольований перелом великогомілкової кістки пере¬важно в нижній третині не має значного зміщення від¬ламків, оскільки непошкоджена малогомілкова кістка є розпіркою, тобто внутрішньою шиною. Масив м'язів не дає можливості її промацати, а при переломі хворі навіть можуть нор¬мально ходити, відчуваючи лише локальний біль.
Лікування. При переломах діафізів кісток го¬мілки без зміщення відламків накладають гіпсову вікон-часту пов'язку від середньої третини стегна, а при пере¬ломах верхньої третини кісток гомілки — від сідничної
складки до кінчиків пальців стопи строком на 1,5—2 міс.
Механогенез т р а в м и .Розрізняють переломи: 1) проксимального кінця кісток гомілки (переломи ви¬ростків великогомілкової кістки, головки малогомілко¬вої кістки); 2) діафізарні обох кісток гомілки, ізольо¬вані однієї із кісток гомілки; 3) кісточок.
Переломи проксимального кінця кісток гомілки. Пе¬реломи виростків великогомілкової кістки виникають переважно внаслідок непрямої травми. Є переломи виростків великогомілкової кі¬стки без зміщення відламків та із їх зміщенням. Їх зміщення супроводжується по¬шкодженням меніска або зв'язок колінного суглоба, а при пошкодженні латерального виростка — перелом головки або шийки малогомілкової кістки, іноді — з по¬шкодженням малогомілкового нерва.
Симптоми і діагностика. Під час огляду кінцівка дещо зігнута в колінному суглобі і вісь її по¬рушена. При переломі медіального виростка гомілка відхилена всередину, при пошкодженні латерального — назовні. При значному зміщенні одного виростка, а тим більше обох, видно деформацію і припухлість у мета-епіфізарній ділянці. Пальпаторно визначають локальну болючість, балотування надколінка при гемартрозі, па¬тологічну бокову рухомість у коліні вирівняної ноги. Активні рухи в коліні через біль неможливі. Рентгено¬графічно у двох проекціях уточнюють діагноз.
Лікування. Лікувальна тактика при переломах виростків великогомілкової кістки така ж, як і при пе¬реломах виростків стегнової кістки:
1. Пункція гематоми і введення в порожнину колін¬ного суглоба 50—60 мл 1 % розчину новокаїну.
2. Фіксація кінцівки гіпсовою пов'язкою від сіднич¬ної складки до кінчиків пальців стопи строком на 3— 4 тижні при переломах без зміщення виростка та із збе¬реженням конгруентності суглобових поверхонь.
3. Репозиція перелому при зміщенні відламків, для чого використовують: а) одномоментну ручну репозицію (під наркозом) з черезшкірною фіксацією відламків спицями Кіршнера або компресуючими зустрічними спи¬цями з опорними кульками і накладенням гіпсової по¬в'язки на 3—4 тижні; б) репозицію і лікування за допо¬могою системи скелетного витягання на шині Белера або подушках протягом 5—6 тижнів; в) операцію при невдалому вправленні консервативними методами.
Операцію проводять під наркозом. Розріз парапателярний з переходом на гомілку і обов'язковим розкрит¬тям порожнини суглоба для ревізії супутніх пошкоджень (меніска, схрещеної зв'язки) і візуального відновлений конгруентності суглобових поверхонь. Якщо є компресія виростка, його піднімають долотом до рівня здорового виростка за Ситенком, а утворений кістковий дефект заповнюють трансплантатом. Фіксують виросток болтом із гайкою, проведеною навиліт, або іншим фіксатором. Накладають на 3—4 тижні гіпсову пов'язку. Після зняття пов'язки чи скелетного витягання прово¬дять комплексну відновну терапію (ЛФК, ,щісаж, фізіо¬терапевтичне та бальнеологічне лікування).
Дотримуючись основного принципу лікування внутрішньо-суглобових переломів (ранні рухи і пізнє наван¬таження), хворим з переломами виростків великогоміл¬кової кістки не дозволяють взагалі навантажувати ноги до 2,5 міс. Ходити без милиць дозволяють лише через 3,5—4 міс. У людей фізичної праці працездатність від¬новлюється через 5—6 міс.
Діафізарні переломи кісток гомілки Внаслідок прямої травми виникають поперечні і косопоперечні переломи з відламками, а при ударі буфером автомобіля — подвійні переломи кісток гомілки.
Симптоми і діагностика. Перелом обох кісток гомілки виявляється просто; положення кінцівки пасивне, рухи через біль неможливі. Під час огляду видно локальну припухлість, деформацію гомілки через набряк тканин і зміщення відламків, порушення її осі, ротовану назовні стопу. Часто під шкірою виступає гострий центральний відламок, від якого може виникну¬ти пролежень. Пальпаторно — локальна болючість, па¬тологічна рухомість і хруст відламків.
Ізольований перелом великогомілкової кістки пере¬важно в нижній третині не має значного зміщення від¬ламків, оскільки непошкоджена малогомілкова кістка є розпіркою, тобто внутрішньою шиною. Масив м'язів не дає можливості її промацати, а при переломі хворі навіть можуть нор¬мально ходити, відчуваючи лише локальний біль.
Лікування. При переломах діафізів кісток го¬мілки без зміщення відламків накладають гіпсову вікон-часту пов'язку від середньої третини стегна, а при пере¬ломах верхньої третини кісток гомілки — від сідничної
складки до кінчиків пальців стопи строком на 1,5—2 міс.