Внутрішньолікарняні інфекції. Шляхи і способи їх передачі
Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Внутрішньолікарняні інфекції. Шляхи і способи їх передачі

Внутрішньолікарняні інфекції. Шляхи і способи їх передачі

Назва:
Внутрішньолікарняні інфекції. Шляхи і способи їх передачі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,97 KB
Завантажень:
208
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
ПЛАН

Вступ

1. Поняття внутрішньолікарняних інфекцій, причини враження ними

2. Ураження новонародженних ВЛІ

Список використаної літератури

Вступ

При безсумнівних успіхах в галузі лікувально-діагностичних технологій і, зокрема, методів стаціонарного лікування, проблема внутрішньолікарняних (госпітальних, нозокоміальних) інфекцій (ВЛІ) залишається в сучасних умовах однією з найбільш гострих, набуваючи все більшого медичного та соціального значення.

Серед факторів, що визначають тенденцію до зростання ВЛІ в усьому світі, слід зазначити широке застосування інвазивних діагностичних та лікувальних методів, імунодепресантів, поширення в стаціонарах антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів, певний зсув у структурі пацієнтів, які госпіталізуються (збільшення частки осіб похилого віку, з хронічними, раніше невиліковними захворюваннями, ослаблених дітей) та багато іншого.

1. Поняття внутрішньолікарняних інфекцій,

причини враження ними

Згідно до результатів спеціальних програм ВООЗ з епідеміологічного нагляду (ЕН) за ВЛІ та їх профілактиці, встановлено, що ці інфекції вражають в середньому 8,4% пацієнтів.

Встановлено, що найбільший ризик виникненення ВЛІ існує у пацієнтів відділень реанімації і інтенсивної терапії, хірургічних, урологічних, неонатологічних, опікових, травматологічних, тобто там, де концентруються хворі із дефіцитом імунної системи, які зазнають значної кількості інвазивних втручань. Найбільш уразливими є діти віком до 1 року (13,5%) та особи, старші за 64 роки (12%).

За визначенням Європейського регіонального бюро ВООЗ (1979), ВЛІ - це будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, яке уражує хворого в результаті його госпіталізації або відвідування лікарняного закладу, а також персонал лікарні в силу здійснюваної ним діяльності, незалежно від того, виявляються або не виявляються симптоми цього захворювання під час знаходження даних осіб в лікарні.

Таке визначення ВЛІ є найбільш широким та охоплює всі пласти ВЛІ для стаціонарів будь-якого профілю, а саме: ВЛІ, пов'язані із наданням медичної допомоги в клінічних та в амбулаторно-поліклінічних умовах; професійне зараження медичних працівників. Важливо те, що, за даним визначенням, розвиток ВЛІ пов'зують саме з інфекційним агентом.

Для більшості бактеріальних інфекцій прийнято вважати, що вони виникають після 48 годин і більше перебування хворого в стаціонарі, що пов'язано з типовим інкубаційним періодом, однак для окремих збудників можливі коливання, що важливо для встановлення діагнозу ВЛІ.

2. Ураження новонародженних ВЛІ

При визначенні ВЛІ в акушерських стаціонарах в нашій країні загальноприйнятим є поділ інфекцій новонароджених в залежності від строків інфікування на антенатальні, інтранатальні та нозокоміальні.

Інфекції новонароджених, які набуваються трансплацентарним шляхом, а саме токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірус, вітряна віспа, сифіліс, і проявляються одразу ж або до 48 годин після народження, в сучасний період не відносять до ВЛІ.

Дискусійним є віднесення до ВЛІ інтранатальних інфекцій, які пов'язані з інфікуванням новонародженого під час пологів при проходженні родових шляхів.

Деякі автори мають на увазі материнське походження збудників і на цій підставі не включають інфекції, які ними викликані, до нозокоміальних. В той же час в дефініціях СОС (Центру контролю за інфекціями США) окремим пунктом уточнено, що інфекції, викликані незміненими збудниками, тобто отриманими від матері, без ознак госпітального штаму, слід вважати внутрішньолікарняними. Нарешті, до внутрішньолікарняних належать інфекції новонароджених, які виникають після 48 годин життя.

Невизначеним також залишається питання про часовий період, протягом якого гнійно-запальні захворювання (ГСЗ) новонароджених можуть бути віднесені до внутрішньолікарняних. Цей період визначають в 7 днів, 28 днів, до 6 місяців та 1 року після виписки з акушерського стаціонару або взагалі не обмежується певними строками. В нашій країні відсутня однозначна трактовка ВЛІ і, відповідно, строків їх розвитку, тому це питання залишається відкритим та підлягає обговоренню. Так, за нашими даними, ГСЗ новонароджених, які можна трактувати як ВЛІ, реєструються протягом 30 днів після виписки з акушерського стаціонару їх пік припадає на 5-7 дні.

Важливою особливістю ВЛІ є чисельність їх клінічних проявів та різномаїття факторів ризику, які сприяють розвиткові інфекцій. Через незрілість імунної системи всі новонароджені, особливо недовиношені, складають групу ризику щодо розвитку ГСЗ.
Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 


Реферат на тему: Внутрішньолікарняні інфекції. Шляхи і способи їх передачі

BR.com.ua © 1999-2014 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок