| Назва: | Холера |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,82 KB |
| Скачувань: | 16 |
Весь медичний і допоміжний персонал повинен залишати свій одяг і взуття у спеціальних приміщеннях (гардеробних кімна¬тах), надівати піжами, спеціально виділені для цього туфлі чи тапочки, халати, шапочки, косинки, а також добре продезинфіко¬вані рукавички. Після огляду хворого, після різних лікувальних маніпуляцій тощо рукавички треба зняти і занурити їх у 1 % розчин хлораміну.
Визначаючи об'єм розчину для введення хворому, враховують втрати рідини з випорожненнями, контролюють молекулярну масу плазми в лабораторії. Крім того, внаслідок небезпеки пе¬редозування солей калію, що призводить до ознобу, підвищення температури, слід контролювати вміст калію у крові (на плазменому фотометрі), повторно записувати електрокардіограму, на якій у таких випадках виявляють подовження інтервалу Р-Q і дуже високий зубець Т. В разі появи ознак гіперкаліємії ріди¬ну вводять у вену повільніше або переходять на краплинне вли¬вання розчину «6-4», у якому немає солей калію (він складає¬ться з 6 г хлориду натрію й 4 г гідрокарбонату натрію на 1 л розчину).
Введення у вену зазначених вище сольових розчинів сприяє досить швидкому відновленню водно-сольової рівноваги, усуває інтоксикацію, відновлює нормальну діяльність серцево-судинної системи і нирок, сприяє припиненню поносу й блювання. Проте ці розчини слід вливати тривало, щоб за весь курс лікування було введено до ЗО-35 л інфузійного розчину, а в
Профілактика. Щоб запобігти занесенню холерної інфекції з Інших країн, слід здійснювати систему спеціальних карантин¬них заходів на кордоні, у морських і повітряних портах. Про виявлених на холеру хворих медичні працівники повинні в уста¬новленому порядку негайно повідомляти вищестоящі органи охо¬рони здоров'я.
В разі появи у тій чи іншій місцевості випадків захворюван¬ня на холеру всіх хворих, а окремо від них і осіб, що були з ними у тісному контакті, негайно ізолюють у холерний госпіталь й ізолятор, у вогнищі роблять дезинфекцію, проводять подвірні обходи для виявлення хворих, посилюють санітарний контроль за водопостачанням і харчовими продуктами, обов'язково хло¬рують воду для пиття. Осіб, які мали контакт з хворими на холеру, ізо¬люють на 6 днів і за цей час у них три рази беруть випорож¬нення для бактеріологічного дослідження на холерні вібріони. Якщо серед них виявляють хвороби на холеру, то строк карантину продовжують ще на 6 днів, роблять дезинфекцію, хворого госпіталізують в інфекційний госпіталь, а у решти два-три рази досліджують випорожнення на холерні вібріони.
Для осіб, що видужують після хвороби, умовою виписування є повне клінічне видужання, а також три негативні результати досліджень випорожнень на холерні вібріони, які роблять на 6 7 і 8-й дні після припинення поносу. Якщо немає змоги провести бактеріологічні дослідження, виписувати з стаціонару можна лише через 14 днів після зникнення клінічних симптомів.
Визначаючи об'єм розчину для введення хворому, враховують втрати рідини з випорожненнями, контролюють молекулярну масу плазми в лабораторії. Крім того, внаслідок небезпеки пе¬редозування солей калію, що призводить до ознобу, підвищення температури, слід контролювати вміст калію у крові (на плазменому фотометрі), повторно записувати електрокардіограму, на якій у таких випадках виявляють подовження інтервалу Р-Q і дуже високий зубець Т. В разі появи ознак гіперкаліємії ріди¬ну вводять у вену повільніше або переходять на краплинне вли¬вання розчину «6-4», у якому немає солей калію (він складає¬ться з 6 г хлориду натрію й 4 г гідрокарбонату натрію на 1 л розчину).
Введення у вену зазначених вище сольових розчинів сприяє досить швидкому відновленню водно-сольової рівноваги, усуває інтоксикацію, відновлює нормальну діяльність серцево-судинної системи і нирок, сприяє припиненню поносу й блювання. Проте ці розчини слід вливати тривало, щоб за весь курс лікування було введено до ЗО-35 л інфузійного розчину, а в
Профілактика. Щоб запобігти занесенню холерної інфекції з Інших країн, слід здійснювати систему спеціальних карантин¬них заходів на кордоні, у морських і повітряних портах. Про виявлених на холеру хворих медичні працівники повинні в уста¬новленому порядку негайно повідомляти вищестоящі органи охо¬рони здоров'я.
В разі появи у тій чи іншій місцевості випадків захворюван¬ня на холеру всіх хворих, а окремо від них і осіб, що були з ними у тісному контакті, негайно ізолюють у холерний госпіталь й ізолятор, у вогнищі роблять дезинфекцію, проводять подвірні обходи для виявлення хворих, посилюють санітарний контроль за водопостачанням і харчовими продуктами, обов'язково хло¬рують воду для пиття. Осіб, які мали контакт з хворими на холеру, ізо¬люють на 6 днів і за цей час у них три рази беруть випорож¬нення для бактеріологічного дослідження на холерні вібріони. Якщо серед них виявляють хвороби на холеру, то строк карантину продовжують ще на 6 днів, роблять дезинфекцію, хворого госпіталізують в інфекційний госпіталь, а у решти два-три рази досліджують випорожнення на холерні вібріони.
Для осіб, що видужують після хвороби, умовою виписування є повне клінічне видужання, а також три негативні результати досліджень випорожнень на холерні вібріони, які роблять на 6 7 і 8-й дні після припинення поносу. Якщо немає змоги провести бактеріологічні дослідження, виписувати з стаціонару можна лише через 14 днів після зникнення клінічних симптомів.