| Назва: | Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 13,26 KB |
| Скачувань: | 35 |
Скарги при виразковій хворобі і при функціональній диспепсії можуть був абсолютно однаковими. Виявле¬ння або невиявлення язви (рубцово-виразкової деформації) при эндоскопічному дослідженні дозволить точно вста¬новити діагноз.
При виявленні виразки шлунку або дванадцятипалої кишки у пацієнтів з поєднаним захворюваннями внутрішніх органів, ендокринних залоз, нервової системи, у приймаючих кортикостероїди і НПЗП у пацієнтів відділення інтенсивної терапії необхідно виключити симптоматичні виразки шлунку і дванадцятипалої кишки.
Велика відповідальність покладається на лікаря при диференціальному діагнозі між виразкою і первинно-виразковою фор¬мою раку шлунку: множинні биопроби з країв язви і, можливо неодно¬кратное їх узяття дадуть можливість морфологу зробити точний висновок.
Загальні принципи лікування:
Пацієнтам з виразковою хворобою шлунка, і дванадцятипалої кишки як при загостренні захворювання, так і в пе¬ріод ремісії, а також після маніпуляцій, направлених на лікування ускладнення захворювання необхідно призначати адекватну терапію для іррадикації інфекції Н. Руlori.
У виборі лікувальної тактики слід спиратися на рекомендації конференції (2000 р.), на якій була розроблена і прийнята угода по сучасних підходах до діагностики і іррадикації інфекції Н. руlori, відповідаюча принципам доказової медицини. Згідноугоді, основним показом до антигелікобактерної терапії є виразкова хвороба. Особливо відзначено, що іррадикаційна терапія при виразковій хворобі явля¬ється необхідним лікувальним міроприємством, і обгрунтованість її використання при цьому захворюванні базується на до¬казанных наукових фактах.
Підсумковий документ Маастріхтської конференції вперше пропонує пла¬нувати антигелікобактерну тера¬пію, враховуючи можливість її неефективності. Тому таке лікування розглядається як єдиний блок передбачаючий не тільки іррадикаційну терапію першої лінії, але і в випадку збереження Н. руlori - другої лінії одночасно.
В Другому Маастріхтському договорі підкреслюється, що при неускладненій виразковій хворобі дванадцятипалої кишки немає необхідності
про¬довжувати антисекреторну терапію пі¬сля проведення курсу іррадикаційної терапії.
Результати клінічних досліджень свідчать, що після ефективного іррадикаційногоо курсу і загоєння виразки подальша лікарська терапія не потрібна.
Рекомендується також проводити діа¬гностику інфекції Н. Руlori у пацієнтів з виразковою хворобою, одержуючих підтримуючу або курсову терапію анти¬секреторними засобами, і при необхі¬дності призначати антибактеріальне лікування. Проведення іррадикації Н. Руlori у таких випадках дає істотний экономічний ефект у зв'язку з припиненням довготривалого прийому антисекреторних ЛЗ. Терапія антисекреторними ЛЗ:
ЛЗ доцільно при¬ймати в наступних випадках:
• при виразковій хворобі протягом огра¬ниченного часу, необхідного для встановлення діагнозу і підтверждения інфекції Н. Руlori, пе¬ред початком курсу іррадикаційної терапії Н. Руlori.
• при загостренні хвороби а також при важкому загостренні протікаючої на фоні важких супутніх захворювань виразкової хвороби після курсу фррадикаційної терапії протягом 2-5 тижнів для досягнення більш ефективного загоєння виразки;
• у пацієнтів з виразковою хворобою при доведеній непереносимості компо¬нентів для іррадикації Н. Руlori (наприклад, відомі важкі ал¬лергічні реакції на амоксицил-лін і/або кларитроміцин);
• при симптоматичних виразках, в па¬тогенезі яких Н. Руlori не грає вирішальної ролі. Форма виразкової хвороби, не обумовлена Н. Руlori (можливо, пов'язана із спадковою схильністю слизової оболонки шлунку і дванад¬цятипалої кишки до виразки у відповідь на стресові ситуації), складає 5-10% від всіх випадків захворювання. В нашій країні розповсюдження Н. Руlori дуже високе. Знайти пацієнта з виразковою хворобою без Н. Руlori практично не¬можливо.
Головна мета лікування, направлена на ліквідацію Н. Руlori при виразковій хворобі, а також запобігання рецидивів захворювання. Сучасні антисекреторні ЛЗ дозволяють успішно купіювати симптоми захворювання і добиватися за¬живления виразки. Так, при¬мінення блокаторів Н2-рецепторів ранітидина (300 мг/д) або фамотидина (40 мг/д) дозволяє добитися рубцю¬вания виразки дванадцятипалої киши за 4-6 тижні лікування у 80-95% пацієнтів, рубцювання виразки шлунку
за 8 тижнів лікування - у 90%.Од¬нак ефективне лікування загострення захворювання антисекреторними ЛЗ не означає запобігання загострень хвороби надалі. Для цього в 70-90 р. минулого століття була розроблена тактика підтримуючої терапії блокаторами Н2-рецепторів. В більшості досліджень при підтримуючій терапії використовувалася по¬ловинна доза блокаторів Н2-рецепто-рів (хоча повна стандартна доза, як правило, була більш ефективною). Так, за даними 1992 р. серед 464 пацієнтів з виразковою хворобою, які на протязі 9 років щодня приймали ранітидин в підтримуючій дозі (150 мг/д), у 81% симптоми, які могли свідчити про загострення захворювання, були відсутні. За даними
При виявленні виразки шлунку або дванадцятипалої кишки у пацієнтів з поєднаним захворюваннями внутрішніх органів, ендокринних залоз, нервової системи, у приймаючих кортикостероїди і НПЗП у пацієнтів відділення інтенсивної терапії необхідно виключити симптоматичні виразки шлунку і дванадцятипалої кишки.
Велика відповідальність покладається на лікаря при диференціальному діагнозі між виразкою і первинно-виразковою фор¬мою раку шлунку: множинні биопроби з країв язви і, можливо неодно¬кратное їх узяття дадуть можливість морфологу зробити точний висновок.
Загальні принципи лікування:
Пацієнтам з виразковою хворобою шлунка, і дванадцятипалої кишки як при загостренні захворювання, так і в пе¬ріод ремісії, а також після маніпуляцій, направлених на лікування ускладнення захворювання необхідно призначати адекватну терапію для іррадикації інфекції Н. Руlori.
У виборі лікувальної тактики слід спиратися на рекомендації конференції (2000 р.), на якій була розроблена і прийнята угода по сучасних підходах до діагностики і іррадикації інфекції Н. руlori, відповідаюча принципам доказової медицини. Згідноугоді, основним показом до антигелікобактерної терапії є виразкова хвороба. Особливо відзначено, що іррадикаційна терапія при виразковій хворобі явля¬ється необхідним лікувальним міроприємством, і обгрунтованість її використання при цьому захворюванні базується на до¬казанных наукових фактах.
Підсумковий документ Маастріхтської конференції вперше пропонує пла¬нувати антигелікобактерну тера¬пію, враховуючи можливість її неефективності. Тому таке лікування розглядається як єдиний блок передбачаючий не тільки іррадикаційну терапію першої лінії, але і в випадку збереження Н. руlori - другої лінії одночасно.
В Другому Маастріхтському договорі підкреслюється, що при неускладненій виразковій хворобі дванадцятипалої кишки немає необхідності
про¬довжувати антисекреторну терапію пі¬сля проведення курсу іррадикаційної терапії.
Результати клінічних досліджень свідчать, що після ефективного іррадикаційногоо курсу і загоєння виразки подальша лікарська терапія не потрібна.
Рекомендується також проводити діа¬гностику інфекції Н. Руlori у пацієнтів з виразковою хворобою, одержуючих підтримуючу або курсову терапію анти¬секреторними засобами, і при необхі¬дності призначати антибактеріальне лікування. Проведення іррадикації Н. Руlori у таких випадках дає істотний экономічний ефект у зв'язку з припиненням довготривалого прийому антисекреторних ЛЗ. Терапія антисекреторними ЛЗ:
ЛЗ доцільно при¬ймати в наступних випадках:
• при виразковій хворобі протягом огра¬ниченного часу, необхідного для встановлення діагнозу і підтверждения інфекції Н. Руlori, пе¬ред початком курсу іррадикаційної терапії Н. Руlori.
• при загостренні хвороби а також при важкому загостренні протікаючої на фоні важких супутніх захворювань виразкової хвороби після курсу фррадикаційної терапії протягом 2-5 тижнів для досягнення більш ефективного загоєння виразки;
• у пацієнтів з виразковою хворобою при доведеній непереносимості компо¬нентів для іррадикації Н. Руlori (наприклад, відомі важкі ал¬лергічні реакції на амоксицил-лін і/або кларитроміцин);
• при симптоматичних виразках, в па¬тогенезі яких Н. Руlori не грає вирішальної ролі. Форма виразкової хвороби, не обумовлена Н. Руlori (можливо, пов'язана із спадковою схильністю слизової оболонки шлунку і дванад¬цятипалої кишки до виразки у відповідь на стресові ситуації), складає 5-10% від всіх випадків захворювання. В нашій країні розповсюдження Н. Руlori дуже високе. Знайти пацієнта з виразковою хворобою без Н. Руlori практично не¬можливо.
Головна мета лікування, направлена на ліквідацію Н. Руlori при виразковій хворобі, а також запобігання рецидивів захворювання. Сучасні антисекреторні ЛЗ дозволяють успішно купіювати симптоми захворювання і добиватися за¬живления виразки. Так, при¬мінення блокаторів Н2-рецепторів ранітидина (300 мг/д) або фамотидина (40 мг/д) дозволяє добитися рубцю¬вания виразки дванадцятипалої киши за 4-6 тижні лікування у 80-95% пацієнтів, рубцювання виразки шлунку
за 8 тижнів лікування - у 90%.Од¬нак ефективне лікування загострення захворювання антисекреторними ЛЗ не означає запобігання загострень хвороби надалі. Для цього в 70-90 р. минулого століття була розроблена тактика підтримуючої терапії блокаторами Н2-рецепторів. В більшості досліджень при підтримуючій терапії використовувалася по¬ловинна доза блокаторів Н2-рецепто-рів (хоча повна стандартна доза, як правило, була більш ефективною). Так, за даними 1992 р. серед 464 пацієнтів з виразковою хворобою, які на протязі 9 років щодня приймали ранітидин в підтримуючій дозі (150 мг/д), у 81% симптоми, які могли свідчити про загострення захворювання, були відсутні. За даними