| Назва: | Остеохондроз |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 22,5 KB |
| Скачувань: | 14 |
Синдром ушкодження спинного мозку має назву мієлопатії. Розвиток цього синдрому зумовлений стисненням судин, які живлять спинний мозок. Найчастіше стискуєть¬ся передня спинномозкова артерія, рідше — передня ко¬рінцева. Розвиток мієлопатії внаслідок стиснення однієї з артерій, які кровопостачають спинний мозок, пов'яза¬ний із тим, що в спинному мозку слабо розвинена систе¬ма колатералей і порушення кровообігу фактично не ком¬пенсується.
Клінічно дискогенна шийна мієлопатія виявляється спінальною симптоматикою, що повільно прогресує. Ча¬сто виражені біль і корінцеві розлади чутливості. На пер¬ший план виступають незначний парез верхніх кінцівок змішаного типу і спастичний нижній парапарез. Пору¬шення поверхневої чутливості, як правило, незначне, найхарактернішою ознакою є парестезія в ділянці кис¬тей. Розлади глибокої чутливості непостійні. Остеофіти, спрямовані в міжхребцевий отвір, зумовлюють стиснення хребетної артерії і її симпатичного сплетення. Ця комп¬ресія може бути постійною або виникати періодично, під час зміни положення голови і шиї. Виникають симптоми вертебробазилярної недостат¬ності: запаморочення, шум і дзвін у вухах, порушення координації, слабкість у кінцівках, короткочасна непри¬томність. Крім погіршення кровоплину в хребетних ар¬теріях, подразнюється судинне симпатичне сплетення, внаслідок чого виникає спазм судин вертебробазиляр¬ної системи і розвивається ішемія в ділянках, що по¬стачаються ними. Стиснення передньої спинномозко¬вої або корінцевої артерії (остеофітом, зміщеним дис¬ком) супроводжується ішемією певних ділянок спинного мозку.
Патологія міжхребцевих дисків у грудному відділі хре¬бетного стовпа трапляється рідко. Переважно уражуються нижні грудні диски. Біль від стиснення задніх корінців спинномозкових нервів може бути таким, як у разі міжре¬берної невралгії або патології внутрішніх органів. Так, корінцевий больовий синдром на рівні Т3 - Т4 може си¬мулювати картину больового синдрому стенокардії. Відомі випадки, коли проводили операції у зв'язку з помилково діагностованими захворюваннями органів черевної по¬рожнини. Частіше спостерігається клініка переднього стиснення спинного мозку, що нагадує клініку екстра-дуральних пухлйНііереднвої локалізації, за винятком того, що повна блокада підпавутинного простору в першому разі буває рідко. Рівень стиснення встановлюється за до¬помогою мієлографії, магнітно-резонансної томографії. Лікування у разі больових форм патології дисків по¬чинають з консервативних методів: застосування лікарсь¬ких засобів, фізіотерапевтичні процедури, лікувальна гімнастика, механічне розвантаження, мануальна терапія, голкотерапія, санаторно-курортне лікування.
Головним патогенетичним принципом лікування хво¬рих з дискогенним радикулітом попереково-крижового відділу є декомпресія стиснутого корінця. її здійснюють як консервативним, так і хірургічним способами. Декомпре¬сію корінця можна проводити за допомогою витягання за тазовий пояс на спеціальному ліжку. Перевагу віддають курсу витягання невеликими тягарями (2 — 6 кг) на кож¬ну нижню кінцівку протягом 2 тиж. Тривалість витягання протягом доби визначається самопочуттям хворого. Збіль¬шення болю в поперековій ділянці внаслідок скорочення м'язів спини є показанням для зменшення маси тягаря. Можна застосовувати підводне витягання в басейні вер¬тикальним і горизонтальним способами. Після припинен¬ня болю всі види витягання відміняють, інакше подальше розкриття міжхребцевої щілини може призвести до по¬вторного зміщення диска. Існують також інші способи, які грунтуються на тракції хребетного стовпа і комплексі згинально-обертальних рухів з механічними ударами по ньому для вправлення диска.
Клінічно дискогенна шийна мієлопатія виявляється спінальною симптоматикою, що повільно прогресує. Ча¬сто виражені біль і корінцеві розлади чутливості. На пер¬ший план виступають незначний парез верхніх кінцівок змішаного типу і спастичний нижній парапарез. Пору¬шення поверхневої чутливості, як правило, незначне, найхарактернішою ознакою є парестезія в ділянці кис¬тей. Розлади глибокої чутливості непостійні. Остеофіти, спрямовані в міжхребцевий отвір, зумовлюють стиснення хребетної артерії і її симпатичного сплетення. Ця комп¬ресія може бути постійною або виникати періодично, під час зміни положення голови і шиї. Виникають симптоми вертебробазилярної недостат¬ності: запаморочення, шум і дзвін у вухах, порушення координації, слабкість у кінцівках, короткочасна непри¬томність. Крім погіршення кровоплину в хребетних ар¬теріях, подразнюється судинне симпатичне сплетення, внаслідок чого виникає спазм судин вертебробазиляр¬ної системи і розвивається ішемія в ділянках, що по¬стачаються ними. Стиснення передньої спинномозко¬вої або корінцевої артерії (остеофітом, зміщеним дис¬ком) супроводжується ішемією певних ділянок спинного мозку.
Патологія міжхребцевих дисків у грудному відділі хре¬бетного стовпа трапляється рідко. Переважно уражуються нижні грудні диски. Біль від стиснення задніх корінців спинномозкових нервів може бути таким, як у разі міжре¬берної невралгії або патології внутрішніх органів. Так, корінцевий больовий синдром на рівні Т3 - Т4 може си¬мулювати картину больового синдрому стенокардії. Відомі випадки, коли проводили операції у зв'язку з помилково діагностованими захворюваннями органів черевної по¬рожнини. Частіше спостерігається клініка переднього стиснення спинного мозку, що нагадує клініку екстра-дуральних пухлйНііереднвої локалізації, за винятком того, що повна блокада підпавутинного простору в першому разі буває рідко. Рівень стиснення встановлюється за до¬помогою мієлографії, магнітно-резонансної томографії. Лікування у разі больових форм патології дисків по¬чинають з консервативних методів: застосування лікарсь¬ких засобів, фізіотерапевтичні процедури, лікувальна гімнастика, механічне розвантаження, мануальна терапія, голкотерапія, санаторно-курортне лікування.
Головним патогенетичним принципом лікування хво¬рих з дискогенним радикулітом попереково-крижового відділу є декомпресія стиснутого корінця. її здійснюють як консервативним, так і хірургічним способами. Декомпре¬сію корінця можна проводити за допомогою витягання за тазовий пояс на спеціальному ліжку. Перевагу віддають курсу витягання невеликими тягарями (2 — 6 кг) на кож¬ну нижню кінцівку протягом 2 тиж. Тривалість витягання протягом доби визначається самопочуттям хворого. Збіль¬шення болю в поперековій ділянці внаслідок скорочення м'язів спини є показанням для зменшення маси тягаря. Можна застосовувати підводне витягання в басейні вер¬тикальним і горизонтальним способами. Після припинен¬ня болю всі види витягання відміняють, інакше подальше розкриття міжхребцевої щілини може призвести до по¬вторного зміщення диска. Існують також інші способи, які грунтуються на тракції хребетного стовпа і комплексі згинально-обертальних рухів з механічними ударами по ньому для вправлення диска.