| Назва: | Остеохондроз |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 22,5 KB |
| Скачувань: | 14 |
Розладів чутливості в зоні іннервації корінця спочатку немає або спостерігається гіперестезія. У міру стиснення корінця гіперестезія змінюється гіпестезією, яка перехо¬дить у анестезію. Корінцевий біль спричинюють переважно позамозкові пухлини, особливо невринома, і рідко — внут-рішньомозкові, найчастіше пухлини у ділянці кінського хвоста і шийного відділу. Корінцевий біль має важливе значення не лише для раннього розпізнавання пухлини, а й для топічної діагностики.
До частих симптомів інтрадуральної невриноми нале¬жить симптом цереброспінального поштовху — виник¬нення або посилення корінцевого болю під час стиснен¬ня яремних вен: при цьому затримується відплив крові з головного мозку, мозок збільшується в об'ємі, швидко підвищується внутрішньочерепний тиск, і хвиля цереб-роспінальної рідини спрямовується в бік підпавутинного простору спинного мозку у вигляді поштовху, діючи на пухлину, стискаючи або натягуючи корінець, внаслідок чого посилюється або з'являється біль, У разі невриноми, особливо в ділянці кінського хвоста, інтенсивність болю часто залежить від положення хворого: в горизонтально¬му — посилюється, у вертикальному — послаблюється, через що часто хворі змушені стояти, ходити, сидіти, навіть спати в положенні сидячи.
Менінгіома супроводжується частіше болем оболонко-вого походження, ригідністю хребетного стовпа, іншими симптомами. Характерний вертебральний біль під час по¬стукування по остистому відростку хребця на рівні пух¬лини.
За больовим синдромом поступово наростають провідни¬кові порушення нижче від рівня розташування пухлини. Іноді розвиваються елементи синдрому Броуна-Секара: роз¬лади руху на боці пухлини, чутливості — на протилежному. У деяких випадках захворювання починається з рухових розладів, а біль приєднується пізніше.
Ріст пухлин у замкненому хребетному каналі призво¬дить до виникнення прогресуючого повного або частково¬го стиснення спинного мозку (компресійний синдром), що спричинює рухові, вегетативно-трофічні й тазові порушен¬ня, а також втрату чутливості.
При внутрішньомозкових пу¬хлинах у міру стиснення мозку порушується його провідність одночасно з обох боків. До сег¬ментів, що розташовані нижче від пухлини, імпульси централь¬них рухових нейронів доходять ослабленими, внаслідок чого ви¬никають явища центрального тетра- або парапарезу. Хворий ходить, але швидко стомлюєть¬ся, ноги ніби підкошуються. Ча¬сто вже на цій стадії приєдну¬ються розлади функцій органів таза у вигляді слабко вираженої затримки сечовипускання або прискорення позивів до нього.
Нижче від рівня пухлини по¬ступово згасають усі види по¬верхневої та глибокої чутливос¬ті. Припинення проведення ім¬пульсів спинномозковими шля¬хами на рівні пухлини призво¬дить до паралічу м'язів, що роз¬ташовані нижче, анестезії, зат¬римки сечовиділення і випо¬рожнення. Швидкість розвитку паралічу та анестезії залежить від ступеня стиснення пухлиною спинного мозку і його провідних шляхів, а також від ішемії моз¬ку внаслідок стиснення судин, що живлять його. Обо¬ротність або необоротність симптомів ураження спинно¬го мозку залежить від тривалості стиснення. Параліч при пухлинах спинного мозку характеризується високою спа-стичністю, нерідко — розвитком контрактур у суглобах кінцівок і навіть трофічних розладів (пролежнів).
Середня тривалість клінічного розвитку від початкових симптомів рухових і чутливих розладів до паралічу й ане¬стезії при позамозкових доброякісних пухлинах становить 1,5—2 роки і більше, при внутрішньомозкових 4—6 міс.
Розвиток рухових і чутливих провідникових розладів при внутрішньо- і позамозкових пухлинах неоднаковий. Для пухлин позамозкової локалізації є властивим висхідний тип розладів: поява початкових симптомів порушення чутливості в дистальних відділах тіла (стопа, промежина), поступове поширення їх у напрямку вгору, до рівня ло¬калізації пухлини, що пояснюється поступовим стиснен¬ням провідників спинного мозку ззовні, де розташовані найдовші волокна, які іннервують дистальні частини тіла. Низхідний тип розвитку порушень функцій спинного мозку є типовим для внутрішньомозкових пухлин, коли раніше стискаються внутрішні, коротші, волокна, що за¬кінчуються в сегментах на рівні розташування пухлини. Важливе діагностичне значення має стан чутливості в ділянці промежини та зовнішніх статевих органів. У разі позамозкової локалізації пухлин вона може бути збере¬жена, у разі внутрішньомозкової — чутливість втрачаєть¬ся І на цій ділянці.
Діагностика розташування пухлин у тому чи тому відділі спинного мозку грунтується на симптомах сегментарного та провідникового походження.
Пухлини на рівні сегментів С1—С4. Виникає ранній і стійкий корінцевий біль у потиличній ділянці, іноді стріля¬ючого характеру, який змушує хворого обмежувати рухи в шийному відділі хребта. Повільно наростають прояви центрального тетрапарезу. Ураження сегмента Сіу при¬зводить до паралічу діафрагми, розладу дихання. У разі залучення довгастого мозку приєднуються бульбарні сим¬птоми.
До частих симптомів інтрадуральної невриноми нале¬жить симптом цереброспінального поштовху — виник¬нення або посилення корінцевого болю під час стиснен¬ня яремних вен: при цьому затримується відплив крові з головного мозку, мозок збільшується в об'ємі, швидко підвищується внутрішньочерепний тиск, і хвиля цереб-роспінальної рідини спрямовується в бік підпавутинного простору спинного мозку у вигляді поштовху, діючи на пухлину, стискаючи або натягуючи корінець, внаслідок чого посилюється або з'являється біль, У разі невриноми, особливо в ділянці кінського хвоста, інтенсивність болю часто залежить від положення хворого: в горизонтально¬му — посилюється, у вертикальному — послаблюється, через що часто хворі змушені стояти, ходити, сидіти, навіть спати в положенні сидячи.
Менінгіома супроводжується частіше болем оболонко-вого походження, ригідністю хребетного стовпа, іншими симптомами. Характерний вертебральний біль під час по¬стукування по остистому відростку хребця на рівні пух¬лини.
За больовим синдромом поступово наростають провідни¬кові порушення нижче від рівня розташування пухлини. Іноді розвиваються елементи синдрому Броуна-Секара: роз¬лади руху на боці пухлини, чутливості — на протилежному. У деяких випадках захворювання починається з рухових розладів, а біль приєднується пізніше.
Ріст пухлин у замкненому хребетному каналі призво¬дить до виникнення прогресуючого повного або частково¬го стиснення спинного мозку (компресійний синдром), що спричинює рухові, вегетативно-трофічні й тазові порушен¬ня, а також втрату чутливості.
При внутрішньомозкових пу¬хлинах у міру стиснення мозку порушується його провідність одночасно з обох боків. До сег¬ментів, що розташовані нижче від пухлини, імпульси централь¬них рухових нейронів доходять ослабленими, внаслідок чого ви¬никають явища центрального тетра- або парапарезу. Хворий ходить, але швидко стомлюєть¬ся, ноги ніби підкошуються. Ча¬сто вже на цій стадії приєдну¬ються розлади функцій органів таза у вигляді слабко вираженої затримки сечовипускання або прискорення позивів до нього.
Нижче від рівня пухлини по¬ступово згасають усі види по¬верхневої та глибокої чутливос¬ті. Припинення проведення ім¬пульсів спинномозковими шля¬хами на рівні пухлини призво¬дить до паралічу м'язів, що роз¬ташовані нижче, анестезії, зат¬римки сечовиділення і випо¬рожнення. Швидкість розвитку паралічу та анестезії залежить від ступеня стиснення пухлиною спинного мозку і його провідних шляхів, а також від ішемії моз¬ку внаслідок стиснення судин, що живлять його. Обо¬ротність або необоротність симптомів ураження спинно¬го мозку залежить від тривалості стиснення. Параліч при пухлинах спинного мозку характеризується високою спа-стичністю, нерідко — розвитком контрактур у суглобах кінцівок і навіть трофічних розладів (пролежнів).
Середня тривалість клінічного розвитку від початкових симптомів рухових і чутливих розладів до паралічу й ане¬стезії при позамозкових доброякісних пухлинах становить 1,5—2 роки і більше, при внутрішньомозкових 4—6 міс.
Розвиток рухових і чутливих провідникових розладів при внутрішньо- і позамозкових пухлинах неоднаковий. Для пухлин позамозкової локалізації є властивим висхідний тип розладів: поява початкових симптомів порушення чутливості в дистальних відділах тіла (стопа, промежина), поступове поширення їх у напрямку вгору, до рівня ло¬калізації пухлини, що пояснюється поступовим стиснен¬ням провідників спинного мозку ззовні, де розташовані найдовші волокна, які іннервують дистальні частини тіла. Низхідний тип розвитку порушень функцій спинного мозку є типовим для внутрішньомозкових пухлин, коли раніше стискаються внутрішні, коротші, волокна, що за¬кінчуються в сегментах на рівні розташування пухлини. Важливе діагностичне значення має стан чутливості в ділянці промежини та зовнішніх статевих органів. У разі позамозкової локалізації пухлин вона може бути збере¬жена, у разі внутрішньомозкової — чутливість втрачаєть¬ся І на цій ділянці.
Діагностика розташування пухлин у тому чи тому відділі спинного мозку грунтується на симптомах сегментарного та провідникового походження.
Пухлини на рівні сегментів С1—С4. Виникає ранній і стійкий корінцевий біль у потиличній ділянці, іноді стріля¬ючого характеру, який змушує хворого обмежувати рухи в шийному відділі хребта. Повільно наростають прояви центрального тетрапарезу. Ураження сегмента Сіу при¬зводить до паралічу діафрагми, розладу дихання. У разі залучення довгастого мозку приєднуються бульбарні сим¬птоми.