| Назва: | Остеохондроз |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 22,5 KB |
| Скачувань: | 14 |
Пухлини у ділянці шийного потовщення (С5—Т1) харак¬теризуються млявим парезом або паралічем верхніх кін¬цівок з атрофією м'язів, втратою сухожилкових рефлексів, наявністю синдрому Горнера (звуження зіниці, очної щіли¬ни, енофтальм) з центральним парапарезом, пізніше — параплегією нижніх кінцівок, розладом чутливості (аж до анестезії) нижче від рівня ураження, порушенням функцій органів таза центрального типу.
Пухлини на рівні сегментів Т2—Т7- Спостерігається ко¬рінцевий біль (оперізуючий) уздовж міжреберних нервів, у підребер'ї, в ділянці живота, порушення рухових функцій нижніх кінцівок за центральним типом і функцій органів таза, розлад чутливості відповідно до рівня ураження.
Якщо пухлина локалізуєть¬ся у верхньому відділі потовщення, може розвиватися змішана параплегія: у проксимальній групі м'язів — за периферичним (млявим) типом, у дистальній — за цент¬ральним, колінні рефлекси при цьому не викликаються або помітно знижені, а п'яткові підвищені. Якщо пухли¬на уражує нижні сегменти потовщення, то зберігаються колінні рефлекси і втрачаються п'яткові; параліч і анес¬тезія дистальних відділів кінцівок поширюються до рівня колін і вище.
Подібна клінічна картина характерна і для пухлин у ділянці мозкового конуса. У всіх хворих з пухлинами спин¬ного мозку від шийного відділу до рівня мозкового кону¬са спостерігається розлад функцій органів таза за цент¬ральним типом (затримка сечовипускання і дефекації).
Пухлини в ділянці мозкового конуса. Внаслідок ураження пухлинними процесами первинного центру та¬зових органів виникають порушення функцій цих органів за периферичним типом (нетримання сечі і калу, статева слабкість), розлади чутливості в ділянці сідниць, проме¬жини, зовнішніх статевих органів. Якщо уражена тільки ділянка конуса, рухи в нижніх кінцівках не порушуються.
Пухлини в ділянці кінського хвоста. Типовий різкий і стійкий, що поступово наростає, біль у ділянці крижів, заднього проходу, нижніх кінцівок. Біль посилюється в горизонтальному положенні. Рухові розлади і розлади чутливості за корінцевим типом, почавшись в одній нозі, поступово переходять на іншу, приєднуються порушення функцій органів таза за периферичним типом, часткове нетримання сечі й калу змінюється повним.
Для діагностики пухлин спинного мозку велике зна¬чення має поперекова пункція з проведенням ліквороди-намічних проб і дослідженням цереброспінальної рідини.
При пухлинах спинного мозку порушується прохідність підпавутинного простору і ускладнюється відплив ріди¬ни, аж до повного роз'єднання підпавутинного простору пухлиною. Повна блокада цереброспінальних шляхів ра¬ніше виникає у разі внутрішньомозкових пухлин, й іноді передує появі симптомів грубого стиснення провідних ру¬хових і чутливих шляхів; хворі ходять, функція органів таза не порушена або порушена неістотно. При позамоз¬кових пухлинах повна блокада настає пізніше, коли вог¬нищеві сегментарні й провідникові розлади вже виражені значною мірою. Повній блокаді при позамозкових пухлинах передує часткова кла¬панна блокада.
У хворих з позамозкови-ми пухлинами, особливо з невриномою, після попере¬кової пункції і виведення цереброспінальної рідини розвивається синдром вкли¬нення — посилюється порушення функцій спин¬ного мозку, особливо його провідних шляхів — парез по¬силюється або переходить у параліч, посилюються розлади чутливості (виведення цереброспінальної рідини призво¬дить або до незначного зміщення пухлини донизу, або до додаткового порушення кровообігу спинного мозку).
Під час дослідження цереброспінальної рідини вияв¬ляють білково-клітинну дисоціацію, що властива для по-замозкових пухлин. Що нижче розташована пухлина, то більший рівень білка в рідині. Якщо вміст білка значний, рідина навіть зсідається Інколи за відсутності блокади підпавутинного просто¬ру кількість білка в рідині в межах норми. У разі повної ліквородинамічної блокади і при судинних пухлинах може спостерігатися ксантохромія. Під час цитологічного до¬слідження рідини часто виявляють пухлинні клітини. Для визначення верхньої і нижньої меж пухлини за¬стосовують низхідну і висхідну мієлографію. Найінфор-мативнішою є магнітно-резонансна томографія.
Пухлини на рівні сегментів Т2—Т7- Спостерігається ко¬рінцевий біль (оперізуючий) уздовж міжреберних нервів, у підребер'ї, в ділянці живота, порушення рухових функцій нижніх кінцівок за центральним типом і функцій органів таза, розлад чутливості відповідно до рівня ураження.
Якщо пухлина локалізуєть¬ся у верхньому відділі потовщення, може розвиватися змішана параплегія: у проксимальній групі м'язів — за периферичним (млявим) типом, у дистальній — за цент¬ральним, колінні рефлекси при цьому не викликаються або помітно знижені, а п'яткові підвищені. Якщо пухли¬на уражує нижні сегменти потовщення, то зберігаються колінні рефлекси і втрачаються п'яткові; параліч і анес¬тезія дистальних відділів кінцівок поширюються до рівня колін і вище.
Подібна клінічна картина характерна і для пухлин у ділянці мозкового конуса. У всіх хворих з пухлинами спин¬ного мозку від шийного відділу до рівня мозкового кону¬са спостерігається розлад функцій органів таза за цент¬ральним типом (затримка сечовипускання і дефекації).
Пухлини в ділянці мозкового конуса. Внаслідок ураження пухлинними процесами первинного центру та¬зових органів виникають порушення функцій цих органів за периферичним типом (нетримання сечі і калу, статева слабкість), розлади чутливості в ділянці сідниць, проме¬жини, зовнішніх статевих органів. Якщо уражена тільки ділянка конуса, рухи в нижніх кінцівках не порушуються.
Пухлини в ділянці кінського хвоста. Типовий різкий і стійкий, що поступово наростає, біль у ділянці крижів, заднього проходу, нижніх кінцівок. Біль посилюється в горизонтальному положенні. Рухові розлади і розлади чутливості за корінцевим типом, почавшись в одній нозі, поступово переходять на іншу, приєднуються порушення функцій органів таза за периферичним типом, часткове нетримання сечі й калу змінюється повним.
Для діагностики пухлин спинного мозку велике зна¬чення має поперекова пункція з проведенням ліквороди-намічних проб і дослідженням цереброспінальної рідини.
При пухлинах спинного мозку порушується прохідність підпавутинного простору і ускладнюється відплив ріди¬ни, аж до повного роз'єднання підпавутинного простору пухлиною. Повна блокада цереброспінальних шляхів ра¬ніше виникає у разі внутрішньомозкових пухлин, й іноді передує появі симптомів грубого стиснення провідних ру¬хових і чутливих шляхів; хворі ходять, функція органів таза не порушена або порушена неістотно. При позамоз¬кових пухлинах повна блокада настає пізніше, коли вог¬нищеві сегментарні й провідникові розлади вже виражені значною мірою. Повній блокаді при позамозкових пухлинах передує часткова кла¬панна блокада.
У хворих з позамозкови-ми пухлинами, особливо з невриномою, після попере¬кової пункції і виведення цереброспінальної рідини розвивається синдром вкли¬нення — посилюється порушення функцій спин¬ного мозку, особливо його провідних шляхів — парез по¬силюється або переходить у параліч, посилюються розлади чутливості (виведення цереброспінальної рідини призво¬дить або до незначного зміщення пухлини донизу, або до додаткового порушення кровообігу спинного мозку).
Під час дослідження цереброспінальної рідини вияв¬ляють білково-клітинну дисоціацію, що властива для по-замозкових пухлин. Що нижче розташована пухлина, то більший рівень білка в рідині. Якщо вміст білка значний, рідина навіть зсідається Інколи за відсутності блокади підпавутинного просто¬ру кількість білка в рідині в межах норми. У разі повної ліквородинамічної блокади і при судинних пухлинах може спостерігатися ксантохромія. Під час цитологічного до¬слідження рідини часто виявляють пухлинні клітини. Для визначення верхньої і нижньої меж пухлини за¬стосовують низхідну і висхідну мієлографію. Найінфор-мативнішою є магнітно-резонансна томографія.