| Назва: | Історія розвитку нейрохірургії |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 55,27 KB |
| Скачувань: | 19 |
Внаслідок гіпоксії і порушення гемодинаміки швидко розвивається метаболічний ацидоз, для корекції якого внутрішньовенно вводять 100—200 мл 4% розчину натрію гідрокарбонату під контролем кислотно-основного стану. У разі тяжкої травми велике значення має регуляція вод¬но-електролітного балансу, оскільки внаслідок виходу іонів калію з клітин їх місце займають іони натрію, що утриму¬ють у тканинах рідину і сприяють розвиткові набряку та набухання мозку. В цьому разі проводять дегідратаційну терапію: вводять маніт внутрішньовенно крапельно з роз¬рахунку 1 г/кг маси тіла, фуросемід внутрішньом'язово або внутрішньовенно — по 1 — 2 мл 1 — 2 рази на добу, альбумін, еуфілін, магнію сульфат, діакарб з урахуванням введеної та виведеної рідини, дексазон. У середньому хво¬рому з масою тіла 60 кг слід уводити на добу 2500 — 3000 мл рідини, діурез повинен бути не менше 1500 мл. Для подолання дефіциту калію, а також ліквідації метабо¬лічного ацидозу ефективним є застосування глюкозо-калі-євого розчину (калію хлорид — 4 г, глюкоза — 1000 мл 10% розчину, інсулін — 25 ОД). Розчин уводять внутрішньо¬венно крапельно, краще за 2 рази.
Для поліпшення мікроциркуляції в головному мозку в добову кількість рідини мають входити поліглюкін, рео-поліглюкін, реомакродекс. Для боротьби з анемією, нор¬малізації клітинного метаболізму, підвищення оксигенації крові та стимуляції ферментативних процесів рекоменду¬ють повторні гемотрансфузії. Застосовують вітаміни групи В, кальциферол, аскорбінову кислоту, рутин. З пер¬ших днів призначають препарати, що сприяють нормалі¬зації метаболічних та енергетичних процесів у центральній нервовій системі: аміналон, церебролізин, пірацетам (но-отропіл), піридитол, пізніше — прозерин, препарати алое, ФіБС.
У разі порушення сечовидільної функції потрібно ста¬білізувати артеріальний тиск і кровоплин у нирках. При¬значають гідрокортизон (300 — 500 мг) або преднізолон (90 мг на добу), спазмолітичні засоби, анаболічні стерої¬ди, препарати, що поліпшують мікроциркуляцію (пенто-ксифілін або трентал, реополіглюкін), а також тепло на ділянку нирок, паранефральну блокаду.
Харчування хворого в гострий період здійснюють за до¬помогою тонкого шлункового зонда, який уводять через одну ніздрю в шлунок і залишають на 1 — 2 доби, потім — через другу ніздрю. Кількість їжі — 250 — 300 мл, частота харчування — 4 — 5 разів на добу. їжа має бути рідкою, легко засвоюватись, енергетична цінність її повинна ста¬новити 10 467—12 560 кДж (2500—3000 ккал). Через зонд можна вводити лікарські препарати. Харчування через рот дозволяється лише після відновлення акту ковтання.
Останнім часом при забитті головного мозку все часті¬ше вдаються до хірургічного лікування. Декомпресивна трепанація черепа не дає чітко виражених позитивних наслідків. Операцією вибору є видалення вогнища кон¬тузії з подальшою консервативною терапією. Хірургічно¬му видаленню підлягають головним чином вогнища ура¬ження в ділянці основи, скроневої та лобової часток. Характер трепанації визначається станом хворого. Пере¬вагу слід надавати кістково-пластичній трепанації. Хво¬рим у тяжкому стані здійснюють резекційну трепанацію. Після розтину твердої оболонки і огляду мозку вимива¬ють та видаляють аспіратором розміжчені ділянки мозку, ретельно зупиняють кровотечу.
ДИФУЗНЕ АКСОНАЛЬНЕ УШКОДЖЕННЯ
Дифузне аксональне ушкодження характеризується по¬ширеними первинними і вторинними розривами аксонів у семіовальному центрі, підкіркових структурах, мозоля¬стому тілі і стовбурі мозку, а також точковими і дрібно-вогнищевими крововиливами в цих структурах.
Клінічно на тлі тривалого багатодобового коматозного стану виявляються виражені окорухові симптоми (па¬рез погляду вгору, різне стояння очей по вертикальній осі, двобічне пригнічення або випадання реакцій зіниць, порушення формули або відсутність окулоцефалічного рефлексу тощо). Спостерігаються також порушення час¬тоти і ритму дихання, явища децеребрації, порушення м'я¬зового тонусу (горметонія або дифузна гіпотонія, пірамі-дно-екстрапірамідні асиметричні тетрапарези), яскраво виражені вегетативні розлади (артеріальна гіпертензія, гіпергідроз, гіперсалівація тощо).
Для поліпшення мікроциркуляції в головному мозку в добову кількість рідини мають входити поліглюкін, рео-поліглюкін, реомакродекс. Для боротьби з анемією, нор¬малізації клітинного метаболізму, підвищення оксигенації крові та стимуляції ферментативних процесів рекоменду¬ють повторні гемотрансфузії. Застосовують вітаміни групи В, кальциферол, аскорбінову кислоту, рутин. З пер¬ших днів призначають препарати, що сприяють нормалі¬зації метаболічних та енергетичних процесів у центральній нервовій системі: аміналон, церебролізин, пірацетам (но-отропіл), піридитол, пізніше — прозерин, препарати алое, ФіБС.
У разі порушення сечовидільної функції потрібно ста¬білізувати артеріальний тиск і кровоплин у нирках. При¬значають гідрокортизон (300 — 500 мг) або преднізолон (90 мг на добу), спазмолітичні засоби, анаболічні стерої¬ди, препарати, що поліпшують мікроциркуляцію (пенто-ксифілін або трентал, реополіглюкін), а також тепло на ділянку нирок, паранефральну блокаду.
Харчування хворого в гострий період здійснюють за до¬помогою тонкого шлункового зонда, який уводять через одну ніздрю в шлунок і залишають на 1 — 2 доби, потім — через другу ніздрю. Кількість їжі — 250 — 300 мл, частота харчування — 4 — 5 разів на добу. їжа має бути рідкою, легко засвоюватись, енергетична цінність її повинна ста¬новити 10 467—12 560 кДж (2500—3000 ккал). Через зонд можна вводити лікарські препарати. Харчування через рот дозволяється лише після відновлення акту ковтання.
Останнім часом при забитті головного мозку все часті¬ше вдаються до хірургічного лікування. Декомпресивна трепанація черепа не дає чітко виражених позитивних наслідків. Операцією вибору є видалення вогнища кон¬тузії з подальшою консервативною терапією. Хірургічно¬му видаленню підлягають головним чином вогнища ура¬ження в ділянці основи, скроневої та лобової часток. Характер трепанації визначається станом хворого. Пере¬вагу слід надавати кістково-пластичній трепанації. Хво¬рим у тяжкому стані здійснюють резекційну трепанацію. Після розтину твердої оболонки і огляду мозку вимива¬ють та видаляють аспіратором розміжчені ділянки мозку, ретельно зупиняють кровотечу.
ДИФУЗНЕ АКСОНАЛЬНЕ УШКОДЖЕННЯ
Дифузне аксональне ушкодження характеризується по¬ширеними первинними і вторинними розривами аксонів у семіовальному центрі, підкіркових структурах, мозоля¬стому тілі і стовбурі мозку, а також точковими і дрібно-вогнищевими крововиливами в цих структурах.
Клінічно на тлі тривалого багатодобового коматозного стану виявляються виражені окорухові симптоми (па¬рез погляду вгору, різне стояння очей по вертикальній осі, двобічне пригнічення або випадання реакцій зіниць, порушення формули або відсутність окулоцефалічного рефлексу тощо). Спостерігаються також порушення час¬тоти і ритму дихання, явища децеребрації, порушення м'я¬зового тонусу (горметонія або дифузна гіпотонія, пірамі-дно-екстрапірамідні асиметричні тетрапарези), яскраво виражені вегетативні розлади (артеріальна гіпертензія, гіпергідроз, гіперсалівація тощо).