| Назва: | Історія розвитку нейрохірургії |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 55,27 KB |
| Скачувань: | 19 |
Дані археологічних розкопок епохи Київської Русі (IX— XII ст.) вказують на проведення в той час прижиттєвої трепанації черепа з приводу черепно-мозкової травми. Під час розкопок на Княжій горі в районі села Городище в 1891 р. було знайдено череп із слідами трепанаційного отвору в правій тім'яній ділянці. Вважають, що череп на¬лежав воїнові, пораненому в XIII ст. Дефект, на думку ОЛ.Арутюнова (1957), свідчить про наявність спеціаль¬них навичок у виконавця трепанації. Розкопки в районі Трипілля свідчать про те, що ще раніше, в період трипільської культури, на території Ук¬раїни виконували трепанацію черепа. Вагомий внесок у розвиток нейрохірургії зробили ук¬раїнські хірурги кінця XIX ст. Професор Ю. К. Шима-новський у 1865—1866 рр. опублікував працю, присвяче¬ну водянці мозку, невротомії, нервовому шву і техніці операцій на органах нервової системи. Ю. К. Шимановсь-кий у монографії «Операції в середині людського тіла» (1868) обгрунтував показання до хірургічного лікування хворих з внутрішньочерепними травматичними гемато¬мами. У 1883—1884 рр. лікар А. Л. Фава запропонував мето¬дику зшивання нервів м'язів-антагоністів. А. М. Ігнатовський (1892) провів дослідження переломів черепа. ЛІкар Рустицький (1889) описав основні симпто¬ми черепно-мозкових ушкоджень і фази перебігу захво¬рювання. У 1895 р. професор Н. М. Волкович виконав операцію окісно-кісткового закриття дефекту черепа. У 1897 р. лікар К. М. Сапєжко успішно прооперував хворого із субдуральною гематомою, а П. С. Козловський (м. Сміла) у 1897—1898 рр. видалив менінгіому головного мозку у двох хворих. Важливу роль у розвитку нейрохірургії відіфав профе¬сор П. С. Бабицький. У 1911 р. він успішно видалив пух¬лину головного мозку. Вперше в Україні у 1924 р. почав читати приват-доцентський курс лекцій з нейрохірургії. У 1928 р. в Києві професор П. С. Бабицький опубліку¬вав монографію «Клініка пухлин головного мозку», а в 1930 р. — «Клініка пухлин спинного мозку». П.С.Бабиицький займався популяризацією нейрохірургії, багато опе¬рував, демонстрував прооперованих хворих на засіданнях наукових товариств. Він вважав за потрібне створити ком¬плексний заклад, де б можна було поєднувати досвід різних фахівців і насамперед — невропатологів, хірургів, нейроофтальмологів, оториноларингологів та ін. У 1937 р. П.С.Бабицький організував і очолив нейро¬хірургічне відділення на 40 ліжок на базі Київської міської психоневрологічної лікарні. З.Й.Гейманович 1922 р. створив при Харківському пси¬хоневрологічному інституті першу в Україні лабораторію експериментальної нейрохірургії, де проводили нейро¬хірургічні операції. 1932 р. він заснував і очолив нейро¬хірургічну клініку Українського психоневрологічного інституту (Харків) на 75 ліжок. За 10 років у цій клініці було виконано понад 1500 нейрохірургічних операцій. У 1935 р. у Харкові професор В. М. Шамов (1882-1962) відкрив нейрохірургічне відділення на базі керованої ним хірургічної клініки Харківського медичного інституту. Після переїзду до Ленінграда в 1939 р. він створив нейро¬хірургічне відділення при хірургічній клініці Військово-медичної академії, яка згодом стала базою для формуван¬ня самостійної нейрохірургічної кафедри.
У Києві активним організатором нейрохірургічної служ¬би був Л. А. Корейша. У 1937 р. на базі Київського психо¬неврологічного інституту ним організовано нейрохірургі¬чне відділення на 120 ліжок.
У 1940 р. урядом України було прийнято постанову про реорганізацію Київського психоневрологічного інституту в Інститут нейрохірургії, проте ця постанова не набула чинності у зв'язку з початком Другої світової війни. У 1945—1964 рр. нейрохірургічну службу в Україні очо¬лював професор О. 1. Арутюнов. У 1950 р. він організував Український науково-дослідний інститут нейрохірургії на базі реорганізованого Київського психоневрологічного інституту. О. І. Арутюнов — талановитий нейрохірург і засновник української школи нейрохірургів. Під його керівництвом виконано 8 докторських та 48 кандидатських дисертацій. Уч¬ні професора О, І. Арутюнова (А. П. Ромоданов, Ю. П. Зо¬зуля, П. Г. Тананайко, Я. І. Файнзільбер, І. Д. Вірозуб, Г.П. Педаченко, Б. А. Пельц, П.О.Пронзелєв, В.С.Ми-хайловський, Т. М. Сергієнко та ін.) зробили великий вне¬сок у розвиток української нейрохірургії. Інститут нейрохірурги працював як комплексний заклад, у якому поряд із нейрохірургічними операціями провадилися наукові дос¬лідження.
У 1945—1960 рр. академік О. І. Арутюнов також очолю¬вав кафедру нейрохірургії Київського інституту вдоско¬налення лікарів. У 1964—1975 рр. був директором Інсти¬туту нейрохірургії ім. М. Н. Бурденка.
Київський науково-дослідний інститут нейрохірургії протягом майже ЗО років (1964— 1993) очолював академік НАН та АМН України А.П.Ромоданов (1920-1993) -нейрохірург і вчений світового рівня. Створений ним Інститут нейрохірургії на сьогодні є однією з найпотуж¬ніших нейрохірургічних науково-практичних установ світу.
У Києві активним організатором нейрохірургічної служ¬би був Л. А. Корейша. У 1937 р. на базі Київського психо¬неврологічного інституту ним організовано нейрохірургі¬чне відділення на 120 ліжок.
У 1940 р. урядом України було прийнято постанову про реорганізацію Київського психоневрологічного інституту в Інститут нейрохірургії, проте ця постанова не набула чинності у зв'язку з початком Другої світової війни. У 1945—1964 рр. нейрохірургічну службу в Україні очо¬лював професор О. 1. Арутюнов. У 1950 р. він організував Український науково-дослідний інститут нейрохірургії на базі реорганізованого Київського психоневрологічного інституту. О. І. Арутюнов — талановитий нейрохірург і засновник української школи нейрохірургів. Під його керівництвом виконано 8 докторських та 48 кандидатських дисертацій. Уч¬ні професора О, І. Арутюнова (А. П. Ромоданов, Ю. П. Зо¬зуля, П. Г. Тананайко, Я. І. Файнзільбер, І. Д. Вірозуб, Г.П. Педаченко, Б. А. Пельц, П.О.Пронзелєв, В.С.Ми-хайловський, Т. М. Сергієнко та ін.) зробили великий вне¬сок у розвиток української нейрохірургії. Інститут нейрохірурги працював як комплексний заклад, у якому поряд із нейрохірургічними операціями провадилися наукові дос¬лідження.
У 1945—1960 рр. академік О. І. Арутюнов також очолю¬вав кафедру нейрохірургії Київського інституту вдоско¬налення лікарів. У 1964—1975 рр. був директором Інсти¬туту нейрохірургії ім. М. Н. Бурденка.
Київський науково-дослідний інститут нейрохірургії протягом майже ЗО років (1964— 1993) очолював академік НАН та АМН України А.П.Ромоданов (1920-1993) -нейрохірург і вчений світового рівня. Створений ним Інститут нейрохірургії на сьогодні є однією з найпотуж¬ніших нейрохірургічних науково-практичних установ світу.