| Назва: | Багатокомпонентні розчини для інфузій і перспективи їх удосконалення |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 47,15 KB |
| Скачувань: | 8 |
4. Удосконалення технології ін’єкційних лікарських форм. Проводжувані дослідження в галузі удосконалення технології ін’єкційних лікарських форм спрямовані на підвищення ефективності і якості продукції, що вимагає розв’язання основних проблем – це стабілізація, забезпечення відсутності механічних домішок у препаратах, оптимізація процесу одержання і його апаратурного оснащення.
Зараз поширений хімічний метод стабілізації, що передбачає додавання різних допоміжних речовин-стабілізаторів до лікарських препаратів, що не є оптимальним способом одержання стабільних ліків з біологічної точки зору. Заслуговує на увагу фізичний, правильніше технологічний спосіб стабілізації, що дозволяє отримати стійкі препарати без додавання будь-яких допоміжних речовин-стабілізіторів. З біологічної точки зору фізичний спосіб стабілізації найбільш раціональний і вимагає значного розширення досліджень у цьому напрямку.
Особливу увагу привертають комбіновані, інфузійні і полііонні препарати, які вимагають вивчення питань сумісності і стабільності.
Розв’язання проблеми забезпечення відсутності механічних домішок в ін’єкційних препаратах здійснюється створенням ефективних фільтрів, а також удосконаленням методів контролю, якості фільтрату.
Важливою проблемою є оптимізація технологічного процесу одержання ін’єкційних лікарських форм і удосконалення обладнання. Процес одержання, фільтрування розливання у флакони, закупорювання ін’єкційних препаратів необхідно проводити в умовах „чистих кімнат”. Контроль фільтрату і розчину у флаконах, в основному, здійснюється візуально.
За кордоном використовуються системи автоматичного контролю чистоти розчинів (Японія). У нашій країні розроблена установка для контролю чистоти фільтрату за частками величиною 2-5мкм і більше.
Комплексне розв’язання основних проблем з урахуванням інших факторів, які впливають на стабільність препаратів, дозволить одержати стабільні ін’єкційні лікарські форми високої якості.
Стабільність інфузійних розчинів має комплексний характер і ґрунтується на підвищенні фізичної, хімічної та мікробіологічної стійкості.
На стабільність інфузійних розчинів впливають природне світло, наявність слідів кисню, важких металів, що викликають окисно-відновні процеси, якість таро-закупорювальних засобів – скляних флаконів, гумових пробок, полімерних упаковок.
Глюкозовмісні препарати під час стерилізації легко піддаються змінам і утворюють ОМФ.
Для стабілізації інфузійних розчинів слід запобігати хімічній взаємодії допоміжних і основних діючих речовин.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. О.І. Тихонов, Т.Г. Ярних, „Аптечна технологія ліків”, - Харків, „Оригінал”, 1995.
2. Синев Д.Н., Гуревич Л.Я., „Технология и анализ лекарств”, - Медицина,89.
3. Р.С.Коритнюк, І.В.Гейнц, В.В.Трохимчук, В.С.Гульпа, „Сучасний погляд на процеси розкладу речовин в інфузійних розчинах та їх стабілізацію”// Фармацевтичний журнал – 99р. №3, ст. 33-38.
4. О.І.Гризодуб, М.Г.Левін, Н.М.Асмолова, Ю.В.Підпружников та ін. „Контроль якості ін’єкційних розчинів: новий механізм утворення механічних включень.” // Вісник фармації – 94р. №1-2, ст.61-64.
5. Міністерство охорони здоров’я України наказ №626 від 15.12.2004 „Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки”.
Зараз поширений хімічний метод стабілізації, що передбачає додавання різних допоміжних речовин-стабілізаторів до лікарських препаратів, що не є оптимальним способом одержання стабільних ліків з біологічної точки зору. Заслуговує на увагу фізичний, правильніше технологічний спосіб стабілізації, що дозволяє отримати стійкі препарати без додавання будь-яких допоміжних речовин-стабілізіторів. З біологічної точки зору фізичний спосіб стабілізації найбільш раціональний і вимагає значного розширення досліджень у цьому напрямку.
Особливу увагу привертають комбіновані, інфузійні і полііонні препарати, які вимагають вивчення питань сумісності і стабільності.
Розв’язання проблеми забезпечення відсутності механічних домішок в ін’єкційних препаратах здійснюється створенням ефективних фільтрів, а також удосконаленням методів контролю, якості фільтрату.
Важливою проблемою є оптимізація технологічного процесу одержання ін’єкційних лікарських форм і удосконалення обладнання. Процес одержання, фільтрування розливання у флакони, закупорювання ін’єкційних препаратів необхідно проводити в умовах „чистих кімнат”. Контроль фільтрату і розчину у флаконах, в основному, здійснюється візуально.
За кордоном використовуються системи автоматичного контролю чистоти розчинів (Японія). У нашій країні розроблена установка для контролю чистоти фільтрату за частками величиною 2-5мкм і більше.
Комплексне розв’язання основних проблем з урахуванням інших факторів, які впливають на стабільність препаратів, дозволить одержати стабільні ін’єкційні лікарські форми високої якості.
Стабільність інфузійних розчинів має комплексний характер і ґрунтується на підвищенні фізичної, хімічної та мікробіологічної стійкості.
На стабільність інфузійних розчинів впливають природне світло, наявність слідів кисню, важких металів, що викликають окисно-відновні процеси, якість таро-закупорювальних засобів – скляних флаконів, гумових пробок, полімерних упаковок.
Глюкозовмісні препарати під час стерилізації легко піддаються змінам і утворюють ОМФ.
Для стабілізації інфузійних розчинів слід запобігати хімічній взаємодії допоміжних і основних діючих речовин.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. О.І. Тихонов, Т.Г. Ярних, „Аптечна технологія ліків”, - Харків, „Оригінал”, 1995.
2. Синев Д.Н., Гуревич Л.Я., „Технология и анализ лекарств”, - Медицина,89.
3. Р.С.Коритнюк, І.В.Гейнц, В.В.Трохимчук, В.С.Гульпа, „Сучасний погляд на процеси розкладу речовин в інфузійних розчинах та їх стабілізацію”// Фармацевтичний журнал – 99р. №3, ст. 33-38.
4. О.І.Гризодуб, М.Г.Левін, Н.М.Асмолова, Ю.В.Підпружников та ін. „Контроль якості ін’єкційних розчинів: новий механізм утворення механічних включень.” // Вісник фармації – 94р. №1-2, ст.61-64.
5. Міністерство охорони здоров’я України наказ №626 від 15.12.2004 „Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки”.