1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

ü Кровозамінники з функцією перенесення кисню. Призначені для відновлення дихальної функції крові.

ü Кровозамінники комплексної дії. Мають широкий діапазон дії, можуть комбінувати декілька груп плазмозаміняючих розчинів.

До ін’єкційних лікарських форм належать стерильні водні і неводні розчини, суспензії, емульсії і сухі тверді речовини (порошки, пористі маси, таблетки), які розчиняють у стерильному розчиннику безпосередньо перед введенням.

Ці специфічні лікарські форми відомі під загальною назвою ін’єкції. Вони становлять 30-40% від загальної рецептури аптек.

Ін’єкційний спосіб введення ліків має позитивні способи і недоліки. До переваг можна віднести:

ü Повнота всмоктування і швидкість дії лікарських речовин, що вводяться, іноді через декілька секунд;

ü Лікарські препарати вводяться, минувши такі захисні бар’єри організму як шлунково-кишковий тракт і печінка, де під впливом ферментів можуть змінюватися, інколи й руйнуються лікарські речовини;

ü При цьому методі введення повністю виключаються незручності, пов’язані з неприємним запахом і смаком ліків;

ü Є можливість точно дозувати ліки;

ü У деяких випадках можлива локалізація дії лікарських речовин;

ü Є можливість вводити ліки хворому, який перебуває в непритомному стані;

ü Є можливість заміни крові рідинами після значних її втрат – основна функція ін фузій;

ü Є можливість заготовки стерильних ліків про запас.

У той же час ін’єкційний спосіб введення має ряд недоліків:

ü Виникає серйозна небезпека внесення інфекції в організм;

ü При введенні розчинів у кров виникає небезпека емболії внаслідок попадання твердих частин або бульбашок повітря з діаметром, переважаючим діаметр дрібних судин (при емболії судин, живлячих мозок, можлива смерть) – це практично виключено при інфузійному введенні;

ü Наноситься травма хворому як фізично, так і морально;

ü Застосування методу введення пов’язана з необхідністю залучення медичного персоналу;

ü Введення ліків може викликати зрушення тиску, рН середовища і т.д., особливо при введенні великої кількості розчину внутрівенно або внутріартеріально.

2.2. Залежно від призначення розрізняють і вимоги до окремих груп інфузійних розчинів, але загальним для них є те, що вони повинні повністю виводитись з організму і бути нетоксичними. Основні вимоги до ін’єкційних лікарських форм:

ü Стерильність (повна відсутність життєздатних мікроорганізмів);

ü Ін’єкційні лікарські форми повинні бути апірогенними;

ü Ін’єкційні розчини повинні бути прозорі в порівнянні з дистильованою водою або іншими розчинниками;

ü Ін’єкційні розчини повинні бути стабільними в процесі використання, виготовлення і зберігання

у відповідність за вказівками у спеціальних статтях ДФ.

Підготовка води при виробництві (виготовленні)

лікарських засобів повинна здійснюватися у відповідності до вимог

ДФУ (доповнення 1) до води очищеної та води для ін'єкцій, згідно наказу МОЗ України № 626.

Воду очищену слід одержувати з питної води,

використовувати свіжоприготованою або протягом трьох діб з моменту

її одержання за умови зберігання у закритих ємностях, які

виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і

захищають її від сторонніх часток і мікробіологічних забруднень.

Воду для ін'єкцій одержують із води питної або води

очищеної шляхом дистиляції на обладнанні, частини якого, що

контактують із водою, виготовлені з нейтрального скла, кварцу або

підхожого металу (ДФУ (доповнення 1). Вона повинна відповідати

всім вимогам, які пред'являються до води очищеної, та не містити

пірогенів. Її слід використовувати свіжоприготовленою або

зберігати при відповідній температурі, але не більше 24 годин, у

закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють

властивостей води і захищають її від механічних включень та

мікробіологічних забруднень.

Для приготування внутрішньовенних інфузійних

лікарських засобів, ін'єкційних лікарських засобів в асептичних

умовах необхідно використовувати стерильну воду для ін'єкцій.

Вода очищена кожного дня (з кожного балона, а при

поданні води трубопроводом - на кожному робочому місці); вода,

призначена для виробництва парентеральних лікарських засобів,

лікарських засобів для немовлят, офтальмологічних та інших

неін'єкційних лікарських засобів, до яких ставляться вимоги щодо

стерильності, перевіряється за всіма показниками відповідно до ДФУ

(доповнення 1). Результати аналізів заносяться до відповідного

журналу (додатки 1, 2). Вода для ін'єкцій повинна витримувати

випробування на бактеріальні ендотоксини відповідно до вимог ДФУ.

Одна з основних вимог до інфузійних розчинів, що вводяться в значній кількості при крововтратах, - дотримання фізіологічної відповідності між складом рідини організму та ін’єкційною рідиною.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14