1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Клінічна картина у людей з розладом харчової поведінки, що страждають цукровим діабетом, майже не відрізняється від такої в осіб, що не хворіють цукровим діабетом. Головна відмінність полягає в тому, що люди з цукровим діабетом мають доступні для них додаткові засоби регулювання ваги: введення недостатньої кількості інсуліну або пропуск ін'єкцій. Така самостійно викликана глюкозурія буває не тільки у людей з розладами харчової поведінки в більш молодих жінок, що прагнуть до зниження маси тіла. Очевидно, люди, що страждають розладами харчової поведінки мають поганий прогноз з більш високим ризиком розвитку соматичних ускладнень цукрового діабету, хоча вимагаються додаткові систематичні дослідження.

Задовільне ведення хворих залежить від правильного визначення їхнього стану. Страждаючі часто соромляться своєї поведінки і не дають про це ніякої інформації в клініці. Погане регулювання змісту глюкози в крові, кількаразові епізоди кетоацидоза або гіпоглікемії та коливання маси тіла є важливим ключем до діагнозу. Усякий раз, коли з'являються підозри, а також коли надаються сприятливі можливості для проведення бесід у більш конфіденційній обстановці, чим у відкритій палаті або клініці з її робочою суєтою, необхідно задавати делікатні, але прямі питання про звички харчування і відношення до нього.

Доведено, що спеціальні методи психотерапії (когнітивно-біхевіоральна терапія і інтерперсональна психотерапія) приносять користь пацієнтам, не страждаючим цукровим діабетом, ці методи лікування можна застосовувати й у хворих цукровим діабетом, але їх здійснення більш складне. Головні труднощі полягають у тому, що установи, призначені для надання психотерапевтичної допомоги, недостатньо добре оснащені для того, щоб займатися такими поєднаними порушеннями, для здійснення цієї роботи найкраще використовувати (там, де вони існують) установи, що спеціалізуються на прикордонній психіатрії.

Нажаль, немає ніяких науково розроблених вказівок у відношенні проведення роботи з великою кількістю людей, що мають дієтичні порушення. Поради у відношенні харчування звичайно дає дієтолог або медична сестра, що спеціалізується з питань дієтології, але клінічний досвід показує, що це звичайно не приносить належного ефекту. [5.,142]

3.3. Психосексуальні проблеми

При цукровому діабеті досить часто виникають психосексуальні порушення. У цілому порушення ерекції розвивається приблизно у 50% чоловіків з цукровим діабетом. Порушення сексуальних функцій, що спостерігаються при цукровому діабеті спочатку можуть бути результатом ускладнень неврологічного і судинного характеру, але часто має значення сполучення соматичних і психічних факторів. Наприклад, молодий чоловік, що страждає цукровим діабетом, може помітити легке послаблення ерекції, викликаної початковими змінами в дрібних судинах. Почуття тривоги може підсилювати цей стан і привести до розвитку імпотенції. Важливо намагатися встановити, у якому ступені порушують функцію соматичні та психічні фактори, але можливо, необхідно усвідомлювати значний ступінь невизначеності при спробах вустановити відносну важливість різних етіологічних факторів. Ситуація звичайно проясняється в міру просування психосексуальної терапії.

3.4. Інші психічні розлади

У зв'язку з цукровим діабетом звичайно виникає кілька інших психічних розладів. До них відносяться:

а) фобії — особливо зв'язані з голками й ін'єкціями;

б) обсесивно-компульсивний розлад — у клінічну картину якого може входити контроль за змістом глюкози в крові і підвищену увагу до інших деталей, особливо значимим при цукровому діабеті I типу;

в) алкоголізм і залежність від психоактивних речовин;

г) панічний розлад (зверніть увагу: симптоми гіпоглікемії можуть провокувати або імітувати панічну атаку);

д) шизофренія.

Майже немає наукових досліджень у відношенні методів лікування цих розладів у людей з цукровим діабетом, але немає підстав вважати, що лікування, що є адекватним і ефективної для соматичних благополучних осіб, буде менш адекватним та ефективним у осіб, що страждають цукровим діабетом. Проте важливо враховувати можливий вплив психічного розладу на здатність людини ефективно справлятися з цукровим діабетом і перевіряти концентрацію глюкози в крові. Важливо також, щоб члени психіатричної бригади були інформовані про можливі наслідки будь-яких методів лікування, що вони застосовують при цукровому діабеті, і вибирали їх, маючи це на увазі. Наприклад, були повідомлення про окремі випадки гіперглікемії після одночасного прийому міансеріна і клозапіна у високій дозі, а пропранолол може викликати пролонговану гіпоглікемічну реакцію на інсулін . [5.,143]

5. Роль психолога і його задачі.

Поліпшити якості спілкування з пацієнтом

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10