1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

визнанням того, що різні фахівці по-різному відносяться до хворих на цукровий діабет, а деякі можуть привносити навіть деструктивний початок у роботу команди і надання допомоги хворим (наприклад, презирливим відношенням до пацієнтів з надлишковою вагою; побоювання, що обговорення ускладнень хвороби може засмутити пацієнтів; заниженою оцінкою літніх хворих цукровим діабетом, наприклад, пропонуючи їм менш дорогі методи лікування);

визнанням меж своєї компетенції і компетенції своїх колег. Часто неправильно вважається, що лікар може давати поради по дієтичних і психологічних питаннях так само кваліфіковано, як і з проблем лікарської терапії і фізіології.

У випадках, коли лікарі розділяють або приховано сповідають неправильні установки, може бути підірваний авторитет інших членів команди. Потенційні наслідки цього можуть виражатися в фрустрації або втраті почуття власної значимості. Для хворих це може означати одержання суперечливих порад від різних фахівців однієї команди і, у результаті, — неадекватну допомогу.

Сполучення різного досвіду у фахівців команди може сприяти:

підвищенню рівня кваліфікації і кращому розумінню фахівцем сполучених проблем;

розумінню границь своєї спеціальності і своєї ролі в команді;

підвищенню імовірності направлення хворого до потрібного фахівця при необхідності проведення заглибленої експертизи і надання допомоги нестандартного характеру.

Необхідно уникати руйнівних наслідків різниці в думках, поглядах і оцінках (наприклад, випадки, коли хворі одержують взаємовиключні поради) шляхом уточнення розходжень у знаннях або точках зору між фахівцями команди і дозволом подібних протиріч за допомогою обговорення, або досягненням компромісу там, де це можливо.

Важливо визнавати будь-які розходження та знаходити прийнятні рішення в роботі для того, щоб не страждала якість допомоги хворим на цукровий діабет (наприклад, має сенс ізолювати лікарів або медичних сестер, що презирливо відносяться і мало приділяють увагу хворим з надлишковою вагою, від роботи з цим контингентом).

Організаційні кроки по оптимізації психологічних аспектів допомоги хворим цукровим діабетом

Ідеальної є ситуацію, коли і персонал команди, і хворі мають можливість консультуватися з психологом, що є в штаті команди або з тим, що консультує команду.

Психолог повинен мати знання й орієнтуватися в проблемах цукрового діабету і методах його лікування, у тому числі, знати методи, які застосовує дана команда. Психологи, що спеціалізуються в області цукрового діабету і його лікування, будуть корисні при перенесенні цих принципів на практику.

Психологи можуть відігравати центральну роль у плануванні й оцінці психологічного забезпечення хворих цукровим діабетом стосовно до місцевих умов, що буде сприяти поліпшенню не тільки психологічної, але і фізичної сторони якості життя.

Існує кілька можливостей удосконалювання навичок надання й оцінки якості психологічної допомоги:

впровадження психологічних аспектів лікування в посадові обов'язки співробітників команди й у протоколи роботи служб забезпечення допомоги хворим цукровим діабетом;

безперервність навчання в області психологічних навичок і психологічного консультування;

забезпечення можливостей для адекватного контролю психологічних проблем у членів команди, що виникають при роботі з хворими, що дозволяє констатувати наявність і вивчення таких складних емоцій, як гнів, фрустрація, почуття провини;

оцінка якості психологічної допомоги, наприклад, по впливі оточення в клініці, самітності, навичок спілкування і стилю, у якому хворі розповідають про свої ускладнення;

встановлення зв'язків з іншими важливими службами, такими як служба соціального захисту, психіатрична, педіатрична, психосексуальні консультації.

Внаслідок впровадження згаданих принципів для забезпечення достатньої психологічної якості життя очікується зниження не тільки частоти виникнення психологічних проблем, але і частоти метаболічних порушень і ускладнень.[7.,54]

Роль психіатра.

У відповідь на прохання оглянути хворого в стаціонарі загальномедичного профілю, існує спокуса виявляти в нього лише формально класифіковані психічні розлади і не пропонувати ніякої додаткової допомоги, якщо наявні в людини симптоми не задовольняють суворі критерії діагностики. Ця вузька «психічна модель» є не більш корисної, чим вузька «медична модель». Це неадекватна реакція на прохання висловити свою думку, що незмінно містить два питання: чи мають значення психологічні фактори в клінічній картині цього випадку захворювання; і чи принесе хворому користь психіатрична допомога?

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10