| Назва: | Сукупний попит і сукупна пропозиція |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 42,35 KB |
| Скачувань: | 43 |
Коли економіка досягне точки Т2, в якій перетинаються криві СПо2 і СПр1, заплановані витрати і реальний ВВП знову будуть врівноважені на базі зниження цін до Ц2, а незаплановане накопичення товарних запасів припиниться. Точка Т2 - це новий стан короткострокової рівноваги в економіці, який буде зберігатися доти, поки крива сукупного попиту і короткострокова крива сукупної пропозиції не змінять свого розташування. Але в цій точці довгострокова рівновага буде порушена.
Перетин кривих СПо2 і СП1 у точці Т2 відповідає умовам, коли зарплата ще не відреагувала на зниження товарних цін від Ц1 до Ц2. Звичайно, така ситуація не може продовжуватися довго. Поступово зарплата під впливом конкуренції на ринку праці почне зменшуватися до рівня, адекватного цінам Ц2.
Припустимо, що після певного короткострокового відрізка часу зарплата зменшиться пропорційно зниженню товарних цін. Це викличе зменшення середніх витрат на виробництво товарів і адекватне збільшення сукупної пропозиції. Внаслідок цього на графіку короткострокова крива сукупної пропозиції зміститься вправо. тобто в положення СПр2. При незмінному сукупному попиті підприємства відреагують на зниження зарплати і середніх витрат новим зниженням товарних цін до Ц3 і збільшенням виробництва до О3, а економічна рівновага переміститься в точку Т3, яка знаходиться на перетині кривих СПо2 і СПр2.
Точка Т3 - це точка нової короткострокової рівноваги, але довгострокової рівноваги ще не забезпечено. Оскільки в процесі переміщення економіки в точку Т3 знову відбулося зниження товарних цін, то в черговий раз виникне диспропорція між ними і зарплатою. Тому, як і в попередній ситуації. коли зарплата відстає від товарних цін, в економіці буде виникати тенденція до зростання зарплати. В міру розгортання цього процесу короткострокова крива сукупної пропозиції буде зміщуватися вниз.
Щоб не розтягувати надовго цей процес, перейдемо відразу до кінцевої ситуації, коли короткострокова крива сукупної пропозиції займе положення СПр3. У цьому положенні короткострокова крива сукупної пропозиції перетнеться з кривою сукупного попиту в точці Т4. Але в цій же точці крива сукупного попиту СПо2 перетинається із довгостроковою кривою сукупної пропозиції. Таким чином, всі три криві знову перетинаються в одній точці, тобто в точці Т4. Це означає, що економіка знову повернулася до стану подвійної рівноваги - короткострокової та довгострокової.
Процес пристосування зарплати до товарних цін. протягом якого ресурсові ціни (і в першу чергу зарплата) весь час наздоганяли товарні ціни, нарешті закінчився. Товарні ціни і ресурсові ціни зменшилися в однаковій пропорції, внаслідок чого реальна зарплата повернулася до початкового рівня. Якщо знову не виникне чергової зміни сукупного попиту, економіка буде знаходитися в рівноважній точці Т4 невизначено тривалий час.
Згідно з кейнсіанською теорією держава може протиставити стигфляції політику стимулювання сукупного попиту, завдяки якій його крива може зміститися в положення СПо2. Але така стимулююча політика може потрапити в капкан, оскільки зростання сукупного попиту до СПо2 ще більше загострить інфляцію, піднімаючи товарні ціни до Ц3. Це неминуче викличе спіраль “ціни-зарплата” і розвиток подій в економіці буде розгортатися за вже відомим сценарієм.
Світовий досвід показує, що більш ефективним варіантом подолання стагфляції і відновлення подвійної рівноваги може були лише політика. спрямована на зменшення середніх витрат на величину, адекватну їхньому зростанню з метою збільшення сукупної пропозиції. Основними елементами такої політики можуть бути введення тимчасового державного контролю за цінами і зарплатою; зниження податків з підприємств і скорочення бюджетних витрат; стимулювання внутрішніх заощаджень та інвестицій; залучення іноземних інвестицій в національну економіку тощо.
Перетин кривих СПо2 і СП1 у точці Т2 відповідає умовам, коли зарплата ще не відреагувала на зниження товарних цін від Ц1 до Ц2. Звичайно, така ситуація не може продовжуватися довго. Поступово зарплата під впливом конкуренції на ринку праці почне зменшуватися до рівня, адекватного цінам Ц2.
Припустимо, що після певного короткострокового відрізка часу зарплата зменшиться пропорційно зниженню товарних цін. Це викличе зменшення середніх витрат на виробництво товарів і адекватне збільшення сукупної пропозиції. Внаслідок цього на графіку короткострокова крива сукупної пропозиції зміститься вправо. тобто в положення СПр2. При незмінному сукупному попиті підприємства відреагують на зниження зарплати і середніх витрат новим зниженням товарних цін до Ц3 і збільшенням виробництва до О3, а економічна рівновага переміститься в точку Т3, яка знаходиться на перетині кривих СПо2 і СПр2.
Точка Т3 - це точка нової короткострокової рівноваги, але довгострокової рівноваги ще не забезпечено. Оскільки в процесі переміщення економіки в точку Т3 знову відбулося зниження товарних цін, то в черговий раз виникне диспропорція між ними і зарплатою. Тому, як і в попередній ситуації. коли зарплата відстає від товарних цін, в економіці буде виникати тенденція до зростання зарплати. В міру розгортання цього процесу короткострокова крива сукупної пропозиції буде зміщуватися вниз.
Щоб не розтягувати надовго цей процес, перейдемо відразу до кінцевої ситуації, коли короткострокова крива сукупної пропозиції займе положення СПр3. У цьому положенні короткострокова крива сукупної пропозиції перетнеться з кривою сукупного попиту в точці Т4. Але в цій же точці крива сукупного попиту СПо2 перетинається із довгостроковою кривою сукупної пропозиції. Таким чином, всі три криві знову перетинаються в одній точці, тобто в точці Т4. Це означає, що економіка знову повернулася до стану подвійної рівноваги - короткострокової та довгострокової.
Процес пристосування зарплати до товарних цін. протягом якого ресурсові ціни (і в першу чергу зарплата) весь час наздоганяли товарні ціни, нарешті закінчився. Товарні ціни і ресурсові ціни зменшилися в однаковій пропорції, внаслідок чого реальна зарплата повернулася до початкового рівня. Якщо знову не виникне чергової зміни сукупного попиту, економіка буде знаходитися в рівноважній точці Т4 невизначено тривалий час.
Згідно з кейнсіанською теорією держава може протиставити стигфляції політику стимулювання сукупного попиту, завдяки якій його крива може зміститися в положення СПо2. Але така стимулююча політика може потрапити в капкан, оскільки зростання сукупного попиту до СПо2 ще більше загострить інфляцію, піднімаючи товарні ціни до Ц3. Це неминуче викличе спіраль “ціни-зарплата” і розвиток подій в економіці буде розгортатися за вже відомим сценарієм.
Світовий досвід показує, що більш ефективним варіантом подолання стагфляції і відновлення подвійної рівноваги може були лише політика. спрямована на зменшення середніх витрат на величину, адекватну їхньому зростанню з метою збільшення сукупної пропозиції. Основними елементами такої політики можуть бути введення тимчасового державного контролю за цінами і зарплатою; зниження податків з підприємств і скорочення бюджетних витрат; стимулювання внутрішніх заощаджень та інвестицій; залучення іноземних інвестицій в національну економіку тощо.