| Назва: | Сукупний попит та сукупна пропозиція |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 42,35 KB |
| Скачувань: | 69 |
Тому можна у цьому випадку говорити про ефект хроповика (шестерня неправильної форми, яка дозволяє крутити колесо вперед, але не назад. У даному випадку йдеться про те, що неможливо досягти рівноваги, зменшуючи сукупний попит). Зменшення сукупного попиту може привести лише до значного порушення рівноваги.
Дія ефекту храповика показана на графіку, де для простоти опущений проміжний відрізок кривої сукупної пропозиції.
Якщо сукупний попит збільшиться від AD1 до AD2, то економіка рухається від рівноваги в точці P1Q1 в точці е1 на кейнсіанському відрізку по напрямку до нової рівноваги P2QF в точці е2 на класичному відрізку. Але ціни не знижуються так само легко, як і збільшуються, по крайній мірі протягом коротко періоду часу. Тому, якщо сукупний попит буде рухатись в протилежному напрямку і зменшиться від AD2 до AD1. Економіка не вернеться в своє попереднє рівноважне положення в точці е1. Швидше збережеться новий більш високий рівень цін Р2 і тому скорочення сукупного попиту встановить нову рівновагу в точці е'2. Рівень цін залишиться в точці Р2, а реальний обсяг національного виробницттва знизиться до Q2.
2. Парадокс взаємодії макропопиту і макропропозиції в перехідній економіці.
Модель взаємодії сукупного попиту та сукупної пропозиції (AD - AS) в перехідних умовах має вигляд:
Графік. Модель AD - AS в перехідній економіці.
Особливості моделі AD - AS:
- AS < Y (К , L);
- AD > Y (К , L);
- не існує Р, що AS (Р) = AD (Р).
Y (К , L) - потенційний обсяг виробництва (потенційний ВНП) за умови наявних ресурсів.
Крива AS частково знаходиться в 2 квадранті. Це відображає той факт, що виробництво частини продукту є збитковим і можливе лише при державному дотуванні.
Сукупна пропозиція нижча ніж потенційний обсяг виробництва (AS < Y (К , L)) через:
-монополізованість виробництва (при зменшенні доходів монополісти обмежують обсяги виробництва);
-нераціональність структури економіки;
-незацікавленість в інвестуванні (інфляція, неповна зайнятість. Дестимулююча фіскальна та грошово- кредитна політики).
Інфляційне зростання рівня цін (Р) обмежує заощадження (S) та інвестиції (I), що стримує сукупну пропозицію (AS).
МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА В МОДЕЛІ
"СУКУПНИЙ ПОПИТ - СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ"
Модель "сукупний попит - сукупна пропозиція" - базова модель макроекономічної рівноваги, за допомогою якої можна описати різні варіанти економічної політики держави.
На горизонтальній осі відкладається реальний ВВП, або сукупний випуск, або дохід домогосподарств, фірм, уряду та сектору закордон. На вертикальній осі відкладається сукупний рівень цін в економіці.
4.1. Сукупний попит
Сукупний попит (AD, Aggregate demand) - це загальний обсяг товарів і послуг, що їх готові купити домогосподарства, фірми, уряд країни і економічні суб'єкти інших країн за різного рівня цін у країні.
Основні компоненти сукупного попиту, або сукупних витрат, у відкритій економіці
де, C - споживчі витрати; I - інвестиційні витрати; G - державні витрати; NX - чистий експорт країни.
Крива AD (рис. 4.1) зображує зміну сукупного рівня усіх витрат домогосподарств, фірм, держави та закордону залежно від зміни рівня цін. Негативний нахил кривої AD свідчить про те, що за умови підвищення рівня цін обсяг реального ВВП, на який пред'явлено попит, буде меншим, а при зниженні рівня цін обсяг реального ВВП збільшиться.
На сукупний попит впливають цінові та нецінові чинники. Вплив їх може пояснити рівняння кількісної теорії грошей:
де PY - номінальний обсяг доходу.
Звідси
Y = (MV)/P,
де P - рівень цін в економіці; Y - реальний обсяг доходу; М - кількість грошей в економіці; V- швидкість обігу грошей.
Від'ємний нахил кривої сукупного попиту визначається такими чинниками: 1) ефектом багатства; 2) ефектом відсоткової ставки; 3) ефектом обмінного курсу [2].
1. Ефект багатства, або реальних касових залишків (ефект Пігу), означає зменшення багатства (доходу). За зростання рівня цін (P↑) скорочуються реальні запаси грошових коштів (М/Р↓). Отже, знижується попит на товари і послуги (AD↓,) та зменшується дохід (Y↓). Цим пояснюється обернена залежність між величиною AD та рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей і швидкість їх обертання є фіксованими). MS = const, V = const. P↑, M/P↓, C↓, AD↓.
2. Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса) полягає у тому, що із зростанням рівня цін скорочуються реальні запаси грошових коштів. За незмінної пропозиції грошей зростає відсоткова ставка. Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і далі знижується обсяг сукупного попиту: P↑, M/P↓, r↑, I↓, AD↓.
3. Ефект обмінного курсу виявляється у тому, що зростання цін у країні за стабільних цін на імпорт призводить до скорочення експорту. Отже, знижується сукупний попит у національній економіці: P↑, E↓, NE↓, AD↓ (рис. 4.2).
Дія ефекту храповика показана на графіку, де для простоти опущений проміжний відрізок кривої сукупної пропозиції.
Якщо сукупний попит збільшиться від AD1 до AD2, то економіка рухається від рівноваги в точці P1Q1 в точці е1 на кейнсіанському відрізку по напрямку до нової рівноваги P2QF в точці е2 на класичному відрізку. Але ціни не знижуються так само легко, як і збільшуються, по крайній мірі протягом коротко періоду часу. Тому, якщо сукупний попит буде рухатись в протилежному напрямку і зменшиться від AD2 до AD1. Економіка не вернеться в своє попереднє рівноважне положення в точці е1. Швидше збережеться новий більш високий рівень цін Р2 і тому скорочення сукупного попиту встановить нову рівновагу в точці е'2. Рівень цін залишиться в точці Р2, а реальний обсяг національного виробницттва знизиться до Q2.
2. Парадокс взаємодії макропопиту і макропропозиції в перехідній економіці.
Модель взаємодії сукупного попиту та сукупної пропозиції (AD - AS) в перехідних умовах має вигляд:
Графік. Модель AD - AS в перехідній економіці.
Особливості моделі AD - AS:
- AS < Y (К , L);
- AD > Y (К , L);
- не існує Р, що AS (Р) = AD (Р).
Y (К , L) - потенційний обсяг виробництва (потенційний ВНП) за умови наявних ресурсів.
Крива AS частково знаходиться в 2 квадранті. Це відображає той факт, що виробництво частини продукту є збитковим і можливе лише при державному дотуванні.
Сукупна пропозиція нижча ніж потенційний обсяг виробництва (AS < Y (К , L)) через:
-монополізованість виробництва (при зменшенні доходів монополісти обмежують обсяги виробництва);
-нераціональність структури економіки;
-незацікавленість в інвестуванні (інфляція, неповна зайнятість. Дестимулююча фіскальна та грошово- кредитна політики).
Інфляційне зростання рівня цін (Р) обмежує заощадження (S) та інвестиції (I), що стримує сукупну пропозицію (AS).
МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА В МОДЕЛІ
"СУКУПНИЙ ПОПИТ - СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ"
Модель "сукупний попит - сукупна пропозиція" - базова модель макроекономічної рівноваги, за допомогою якої можна описати різні варіанти економічної політики держави.
На горизонтальній осі відкладається реальний ВВП, або сукупний випуск, або дохід домогосподарств, фірм, уряду та сектору закордон. На вертикальній осі відкладається сукупний рівень цін в економіці.
4.1. Сукупний попит
Сукупний попит (AD, Aggregate demand) - це загальний обсяг товарів і послуг, що їх готові купити домогосподарства, фірми, уряд країни і економічні суб'єкти інших країн за різного рівня цін у країні.
Основні компоненти сукупного попиту, або сукупних витрат, у відкритій економіці
де, C - споживчі витрати; I - інвестиційні витрати; G - державні витрати; NX - чистий експорт країни.
Крива AD (рис. 4.1) зображує зміну сукупного рівня усіх витрат домогосподарств, фірм, держави та закордону залежно від зміни рівня цін. Негативний нахил кривої AD свідчить про те, що за умови підвищення рівня цін обсяг реального ВВП, на який пред'явлено попит, буде меншим, а при зниженні рівня цін обсяг реального ВВП збільшиться.
На сукупний попит впливають цінові та нецінові чинники. Вплив їх може пояснити рівняння кількісної теорії грошей:
де PY - номінальний обсяг доходу.
Звідси
Y = (MV)/P,
де P - рівень цін в економіці; Y - реальний обсяг доходу; М - кількість грошей в економіці; V- швидкість обігу грошей.
Від'ємний нахил кривої сукупного попиту визначається такими чинниками: 1) ефектом багатства; 2) ефектом відсоткової ставки; 3) ефектом обмінного курсу [2].
1. Ефект багатства, або реальних касових залишків (ефект Пігу), означає зменшення багатства (доходу). За зростання рівня цін (P↑) скорочуються реальні запаси грошових коштів (М/Р↓). Отже, знижується попит на товари і послуги (AD↓,) та зменшується дохід (Y↓). Цим пояснюється обернена залежність між величиною AD та рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей і швидкість їх обертання є фіксованими). MS = const, V = const. P↑, M/P↓, C↓, AD↓.
2. Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса) полягає у тому, що із зростанням рівня цін скорочуються реальні запаси грошових коштів. За незмінної пропозиції грошей зростає відсоткова ставка. Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і далі знижується обсяг сукупного попиту: P↑, M/P↓, r↑, I↓, AD↓.
3. Ефект обмінного курсу виявляється у тому, що зростання цін у країні за стабільних цін на імпорт призводить до скорочення експорту. Отже, знижується сукупний попит у національній економіці: P↑, E↓, NE↓, AD↓ (рис. 4.2).