1 2 3

Сутність та функції ринку

1. Сутність та функції ринку

Ринок - це сукупність соц.-економічних відносин, яка складається у процесі в-ва, розподілу і обліку товарів, а також руху грошових засобів.

Більш конкретно, це:

Ринок - це сфера обліку, де здійснюються, за допомогою актів купівлі, продажу, звязок сфери в-ва і сферою споживання або звязок виробників і споживачів.

Ринок виник і почав формуватися ще в період, коли почав розвиватися обмін між містами і організовувалися ярмарки (12 ст.)

Ринок розвивався одночасно з розвитком товарного г-ва.

Ринок діє за законами в-ва і основними з них є:

-закон вартості;

-закон попиту і пропозиції;

-закон грошового обігу;

-закон конкуренції.

Ринок - це демократ. Тому, що він не ділить людей на окремі класи, соц. групи, а лише ділить всіх людей на дві групи:

-покупців;

-продавців.

Суб'єктами ринку є: покупці і продавці

Кожен з них має свою мету на ринку.

Покупці хочуть, як найдешевше купити якісний товар і мати max ефект від його споживання.

Продавці хочуть, як найдорожче продати і отримати max можливий прибуток.

Об'єктами ринку є гроші і товари.

В якості товарів виступають предмети споживання, засоби в-ва, послуги, продукти інтелектуальної праці, інформації, зв'язок.

А в якості грошей виступають усі платіжні і розрахункові грошові документи.

Ринок включає ІІІ осн. елементи:

1) ринок товарів і послуг;

2) ринок капіталу;

3) ринок робочої сили.

Функції ринку:

Ринок, як с-ма економічних відносин, яка регулює взаємовідносини виробників і споживачів виконує такі функції:

- здійснює остаточне визначення вартості товару і встановлює ціну товару;

- урівноважує ціни;

- забезпечує безперервний процес суспільного відтворення, і є його важливим етапом.

- стабілізує грошовий обіг, і сприяє його розвитку;

- підтримує авторитет національної валюти;

- має регулюючий вплив на економіку, тобто, сигналізує про появу диспропорцію між попитом і пропозицією і сприяє їх ліквідації.

- має стимулюючий вплив на економіку, оскільки спонукає виробників до запровадження нової техніки і технології, з метою покращення якості та асортименту товарів.

- сприяє розвитку конкуренції;

- забезпечує споживачів необхідними товарами і товаровиробників необхідною сировиною і технікою...

- сприяє формуванню ринкової моделі управління економікою, яка лише частково включає державне регулювання.

СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Суб'єктами відносин власності є само підприємство як юридична особа, його працівники: /

Кожне під-во вступає у відносини власності з ін. під-вами (при купівлі сировини, наданні й / \ отримуванні послуг), державною (при сплаті податків до бюджету), банками (при отриманні кредитів). На під-ві відбувається одиничний поділ праці (цехи, дільниці, відділи). Одиничний поділ праці між працівниками здійснюється за професіями, спеціальностями.

Під-во виступає у відносини кооперації, спеціалізації, комбінування з ін. пІд-вами, тобто є важливою ланкою техніко-економічних відносин.

У більшості країн з розвину гою ринковою економікою такі виробничі одиниці називають фірмами.

Кожна фірма має:

- найменування, зазначене у державному реєстрі; і

- форму господарювання;

- правовий статут;

- систему обліку та звітності;

- самостійний баланс;

- розрахунковий рахунок в банку;

- печатку з назвою фірми;

- товарний знак.

Підприємства виконують ряд функцій. Основні з них такі:

1. Економічні:

- Задоволення потреб споживача в продукції;

- Упровадження досягнень НТП;

- Забезпечення конкурентності підприємства;

- Створення необхідного й додаткового продукту.

2. Соціальні:

- Формування колективу;

- Поліпшення умов і змісту праці;

- Удосконалення кваліфікаційного складу працівників;

- Поліпшення житлових умов працівників;

- Культуро-освітння та спортивно-оздоровча робота.

3. Екологічні:

- Вдосконалення технологічних процесів;

- Створення і розвиток екологічної інфраструктури;

- Наукові і технічні вирішення проблем навколишнього середовища і раціонального природокористування.

2. Головна мета підприємства - це виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт для задоволення потреб ринку чи споживача і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку.

Для забезпечення даної мети підприємства має діяти на принципах господарського (або комерційного) розрахунку.

Дві найважливіші сторони господарського розрахунку такі:

1) отримання прибутку на основі створення необхідних суспільству товарів і послуг та підвищення ефективності виробництва;

2) економічна відповідальність за невміння господарювання, неефективне використання ресурсів. Результатом такого господарювання може стати банкруцтво. Тому західні вчені називають свою економіку системою прибутків збитків. Наприклад, в США із 600 тис. нових, як правило, малих фірм, які виникають щорічно, розробляється близько 400 тис.

1 2 3