| Назва: | Суть, форми і причини інфляції |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 33,39 KB |
| Скачувань: | 25 |
Де¬які еко¬номiсти по¬бо¬ю¬ю¬ть¬ся, що по¬мі¬р¬но по¬в¬зу¬ча ін¬фля¬ція, що може спо¬ча¬т¬ку спри¬я¬ти по¬жва¬в¬лен¬ню еко¬но¬мі¬ки, по¬тім, на¬ро¬с¬та¬ю¬чи як сні¬го¬вий ком, пе¬ре¬тво¬ри¬ть¬ся в більш жорстоку гі¬перін¬ф¬ля¬цію. Цей темп зро¬с¬тан¬ня ін¬фля¬ції ви¬яв¬ляє руй¬ні¬в¬ний вплив на обсяг наці¬о¬наль¬но¬го ви¬ро¬б¬ни¬ц¬т¬ва і за¬йня¬тість. Спра¬ва в то¬му, що ко¬ли ці¬ни по¬во¬лі, але постій¬но зро¬с¬та¬ють, на¬се¬лен¬ня і під¬при¬єм¬с¬т¬ва при¬ла¬ш¬то¬ву¬ю¬ть¬ся до їх по¬даль¬шо¬го під¬ви¬щен¬ня. Тому, щоб їх не¬ви¬ко¬ри¬с¬тан¬ні за¬оща¬джен¬ня і по¬то¬ч¬ні при¬бу¬т¬ки не зне¬ці¬ни¬лись, тобто щоб випе¬ре¬ди¬ти пе¬ре¬дба¬чен¬ні під¬ви¬щен¬ня цін, лю¬ди по¬вин¬ні ви¬тра¬ча¬ти гро¬ші за¬раз. Підприємст¬ва по¬во¬дя¬ть¬ся так са¬мо, ку¬пу¬ю¬чи ін¬ве¬с¬ти¬цій¬ні то¬ва¬ри. Дії, ди¬к¬то¬ва¬ні iнфляційним психозом, під¬си¬лю¬ють ти¬с¬нен¬ня на ці¬ни, і ін¬фля¬ція почи¬нає го¬ду¬ва¬ти са¬ма себе. Біль¬ше того, оскіль¬ки вар¬тість жит¬тя збіль¬шу¬є¬ть¬ся, ро¬бо¬чі ви¬ма¬га¬ють і одер¬жу¬ють більш ви¬со¬ку номiнальну за¬ро¬бі¬т¬ну пла¬ту. А проф¬спіл¬ки пра¬г¬нуть до та¬ко¬го під¬ви¬щен¬ня заро¬бі¬т¬ної пла¬ти, якої ви¬ста¬чи¬ло би не тіль¬ки на те, щоб по¬кри¬ти то¬рі¬ш¬ні під¬ви¬щен¬ня цін, але і ком¬пен¬су¬ва¬ти ін¬фля¬цію, що очі¬ку¬є¬ть¬ся у той пе¬рі¬од, ко¬ли но¬вий ко¬ле¬к¬ти¬в¬ний до¬го¬вір бу¬де ще в си¬лі. Зарп¬ла¬та і під¬ви¬щен¬ня цін під¬го¬до¬ву¬ють од¬не од¬но¬го, і це до¬по¬ма¬гає повзу¬чій ін¬фля¬ції перейти до га¬ло¬пу¬ю¬чої.
Крім руй¬ні¬в¬них на¬слід¬ків для пе¬ре¬роз¬по¬ді¬лу, гі¬перін¬ф¬ля¬ція може при¬ско¬ри¬ти еко¬но¬мі¬ч¬ний крах. Жор¬с¬то¬ка ін¬фля¬ція спри¬яє то¬му, що зу¬сил¬ля на¬пра¬в¬ля¬ю¬ть¬ся не на вироб¬ни¬чу, а на спе¬ку¬ля¬ти¬в¬ну ді¬я¬ль¬ність. Під¬при¬єм¬с¬т¬вам стає всі більш та більш ви¬гі¬д¬ним нако¬пи¬чу¬ва¬ти си¬ро¬ви¬ну і го¬то¬ву про¬ду¬к¬цію в пе¬ре¬дба¬чен¬ні при¬йде¬ш¬ньо¬го під¬ви¬щен¬ня цін. Але не¬су¬мі¬с¬ність кіль¬ко¬с¬ті си¬ро¬ви¬ни і го¬то¬вої про¬ду¬к¬ції по¬пи¬ту на них ве¬де до під¬си¬лен¬ня iнфляційного ти¬с¬нен¬ня. На¬то¬мість, щоб укла¬да¬ти ка¬пі¬тал в ін¬ве¬с¬ти¬цій¬ні то¬ва¬ри, ви¬ро¬б¬ни¬ки і окре¬мі осо¬би за¬хи¬ща¬ю¬чись від ін¬фля¬ції, на¬бу¬ва¬ють не¬ви¬ро¬б¬ни¬чих ма¬те¬рі¬аль¬них цін¬но¬с¬тей. Юве¬лі¬р¬ні ви¬ро¬би, зо¬ло¬то і ін¬ші до¬ро¬го¬цін¬ні ме¬та¬ли, не¬ру¬хо¬мість і та¬ке ін¬ше.
В над¬з¬ви¬чай¬ній си¬ту¬а¬ції, ко¬ли ці¬ни під¬ст¬ри¬бу¬ють різ¬ко і не¬рі¬в¬но¬мі¬р¬но, нор¬маль¬ні економі¬ч¬ні від¬но¬си¬ни руй¬ну¬ю¬ть¬ся. Вла¬с¬ни¬ки під¬при¬ємств не зна¬ють, яку ці¬ну на то¬ва¬ри слід при¬зна¬чи¬ти і промислові підприємства здебільшого переходять на інші, значно менш ефективні форми розрахунку, наприклад - бартер. Спо¬жи¬ва¬чі не зна¬ють, яку ці¬ну спла¬чу¬ва¬ти. Поста¬чаль¬ни¬ки си¬ро¬ви¬ни ба¬жа¬ють одер¬жа¬ти ре¬аль¬ні то¬ва¬ри, а не гро¬ші, що ху¬т¬ко зне¬ці¬ню¬ю¬ть¬ся. Кре¬ди¬то¬ри на¬ма¬га¬ю¬ть¬ся уни¬ка¬ти сво¬їх бо¬р¬ж¬ни¬ків, щоб не одер¬жу¬ва¬ти по¬ве¬р¬ну¬тий борг в де¬ше¬вих гро¬шах. Гроші фа¬к¬ти¬ч¬но гу¬б¬лять ці¬ну і пе¬ре¬ста¬ють ви¬ко¬ну¬ва¬ти свої фун¬к¬ції в яко¬с¬ті мі¬ри вар¬то¬с¬ті і за¬со¬бу об¬мі¬ну. В окремих випадках з'являються паралельні валюти, сильно зростає роль іноземних валют. Ви¬ро¬б¬ни¬ц¬т¬во і об¬мін зі скри¬пом по¬су¬ва¬ю¬ть¬ся до зу¬пин¬ки і в кі¬н¬це¬во¬му під¬су¬м¬ку спро¬ма¬га¬є¬ть¬ся на¬сту¬пи¬ти еко¬но¬мі¬ч¬ний, со¬ці¬аль¬ний і, ду¬же мо¬ж¬ли¬во, по¬лі¬тич¬ний хаос. Гі¬перін¬ф¬ля¬ція при¬ско¬рить фі¬нан¬со¬вий крах, де¬пресiю і су¬с¬пі¬ль¬но-¬по¬лі¬ти¬ч¬ні без¬лад¬дя. Во¬на зви¬чай¬но по¬в'я¬за¬на з не¬ро¬зу¬м¬ною по¬лі¬ти¬кою уря¬ду.
Більшість економічної літератури приводить в якості прикладів Нікарагуа періоду цивільної війни (33000% - середньорічний приріст цін) або ж післявоєнну Угорщину, проте новітній приклад з Сербією показав, що це ще ген не межа. Внаслідок економічного ембарго світового суспільства проти цієї у минулому союзної республіки Югославiї річне зростання цін складає 3,000,000,000%, а, наприклад, середня заробітна плата складає суму рівну 1Dm при тому, що ціни вирослi ще більше, а багато промислових товарів просто зникли із пропозиції. Понад швидке зростання цін по відношенню до рівня інфляції можна легко пояснити при допомозі формули MV=PQ. Незважаючи на рівність M і V не можна забувати про показник швидкості обігу грошей V. Внаслідок утрати у господарських суб'єктів довіри до національної валюти обіг грошей надзвичайно збільшується, що в даному випадку рівносильне збільшенню їх кількості. Відповідно й ціна збільшується значно більше, ніж кількість наявних грошей в обігу. В розкручуванні спiралi гiперiнфляції надзвичайну роль також грають iнфляційні очікування.
Всі ці види інфляції існують тільки при відкритому її стані - тобто при відносно вільному ринку. При подавленій ж інфляції зростання цін на товари і послуги може й не спостерігатися, а знецінення грошей може виражатися в дефіциті пропозиції.
Крім руй¬ні¬в¬них на¬слід¬ків для пе¬ре¬роз¬по¬ді¬лу, гі¬перін¬ф¬ля¬ція може при¬ско¬ри¬ти еко¬но¬мі¬ч¬ний крах. Жор¬с¬то¬ка ін¬фля¬ція спри¬яє то¬му, що зу¬сил¬ля на¬пра¬в¬ля¬ю¬ть¬ся не на вироб¬ни¬чу, а на спе¬ку¬ля¬ти¬в¬ну ді¬я¬ль¬ність. Під¬при¬єм¬с¬т¬вам стає всі більш та більш ви¬гі¬д¬ним нако¬пи¬чу¬ва¬ти си¬ро¬ви¬ну і го¬то¬ву про¬ду¬к¬цію в пе¬ре¬дба¬чен¬ні при¬йде¬ш¬ньо¬го під¬ви¬щен¬ня цін. Але не¬су¬мі¬с¬ність кіль¬ко¬с¬ті си¬ро¬ви¬ни і го¬то¬вої про¬ду¬к¬ції по¬пи¬ту на них ве¬де до під¬си¬лен¬ня iнфляційного ти¬с¬нен¬ня. На¬то¬мість, щоб укла¬да¬ти ка¬пі¬тал в ін¬ве¬с¬ти¬цій¬ні то¬ва¬ри, ви¬ро¬б¬ни¬ки і окре¬мі осо¬би за¬хи¬ща¬ю¬чись від ін¬фля¬ції, на¬бу¬ва¬ють не¬ви¬ро¬б¬ни¬чих ма¬те¬рі¬аль¬них цін¬но¬с¬тей. Юве¬лі¬р¬ні ви¬ро¬би, зо¬ло¬то і ін¬ші до¬ро¬го¬цін¬ні ме¬та¬ли, не¬ру¬хо¬мість і та¬ке ін¬ше.
В над¬з¬ви¬чай¬ній си¬ту¬а¬ції, ко¬ли ці¬ни під¬ст¬ри¬бу¬ють різ¬ко і не¬рі¬в¬но¬мі¬р¬но, нор¬маль¬ні економі¬ч¬ні від¬но¬си¬ни руй¬ну¬ю¬ть¬ся. Вла¬с¬ни¬ки під¬при¬ємств не зна¬ють, яку ці¬ну на то¬ва¬ри слід при¬зна¬чи¬ти і промислові підприємства здебільшого переходять на інші, значно менш ефективні форми розрахунку, наприклад - бартер. Спо¬жи¬ва¬чі не зна¬ють, яку ці¬ну спла¬чу¬ва¬ти. Поста¬чаль¬ни¬ки си¬ро¬ви¬ни ба¬жа¬ють одер¬жа¬ти ре¬аль¬ні то¬ва¬ри, а не гро¬ші, що ху¬т¬ко зне¬ці¬ню¬ю¬ть¬ся. Кре¬ди¬то¬ри на¬ма¬га¬ю¬ть¬ся уни¬ка¬ти сво¬їх бо¬р¬ж¬ни¬ків, щоб не одер¬жу¬ва¬ти по¬ве¬р¬ну¬тий борг в де¬ше¬вих гро¬шах. Гроші фа¬к¬ти¬ч¬но гу¬б¬лять ці¬ну і пе¬ре¬ста¬ють ви¬ко¬ну¬ва¬ти свої фун¬к¬ції в яко¬с¬ті мі¬ри вар¬то¬с¬ті і за¬со¬бу об¬мі¬ну. В окремих випадках з'являються паралельні валюти, сильно зростає роль іноземних валют. Ви¬ро¬б¬ни¬ц¬т¬во і об¬мін зі скри¬пом по¬су¬ва¬ю¬ть¬ся до зу¬пин¬ки і в кі¬н¬це¬во¬му під¬су¬м¬ку спро¬ма¬га¬є¬ть¬ся на¬сту¬пи¬ти еко¬но¬мі¬ч¬ний, со¬ці¬аль¬ний і, ду¬же мо¬ж¬ли¬во, по¬лі¬тич¬ний хаос. Гі¬перін¬ф¬ля¬ція при¬ско¬рить фі¬нан¬со¬вий крах, де¬пресiю і су¬с¬пі¬ль¬но-¬по¬лі¬ти¬ч¬ні без¬лад¬дя. Во¬на зви¬чай¬но по¬в'я¬за¬на з не¬ро¬зу¬м¬ною по¬лі¬ти¬кою уря¬ду.
Більшість економічної літератури приводить в якості прикладів Нікарагуа періоду цивільної війни (33000% - середньорічний приріст цін) або ж післявоєнну Угорщину, проте новітній приклад з Сербією показав, що це ще ген не межа. Внаслідок економічного ембарго світового суспільства проти цієї у минулому союзної республіки Югославiї річне зростання цін складає 3,000,000,000%, а, наприклад, середня заробітна плата складає суму рівну 1Dm при тому, що ціни вирослi ще більше, а багато промислових товарів просто зникли із пропозиції. Понад швидке зростання цін по відношенню до рівня інфляції можна легко пояснити при допомозі формули MV=PQ. Незважаючи на рівність M і V не можна забувати про показник швидкості обігу грошей V. Внаслідок утрати у господарських суб'єктів довіри до національної валюти обіг грошей надзвичайно збільшується, що в даному випадку рівносильне збільшенню їх кількості. Відповідно й ціна збільшується значно більше, ніж кількість наявних грошей в обігу. В розкручуванні спiралi гiперiнфляції надзвичайну роль також грають iнфляційні очікування.
Всі ці види інфляції існують тільки при відкритому її стані - тобто при відносно вільному ринку. При подавленій ж інфляції зростання цін на товари і послуги може й не спостерігатися, а знецінення грошей може виражатися в дефіциті пропозиції.