| Назва: | Виробництво і розподіл суспільних благ |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 188,41 KB |
| Скачувань: | 43 |
Наприклад, у тому випадку, коли обсяг випуску продукції становить 2 одиниці, ми додаємо граничну вигоду 1,50 дол. до граничної вигоди 4,00 дол., щоб одержати граничну суспільну вигоду 5,50 дол. Коли такий розрахунок проводиться для кожного обсягу виробництва суспільного товару, ми одержуємо сукупну криву попиту на суспільний товар D.
Ефективним обсягом випуску продукції є такий, при якому гранична суспільна вигода дорівнює граничним витратам. Це відбувається на перетинанні кривих попиту й граничних витрат. У нашім прикладі граничні витрати рівні 5,50 дол. і 2 одиниці являють собою ефективний обсяг виробництва.
Щоб побачити, чому 2 одиниці є ефективним обсягом виробництва, розглянемо, що відбудеться, якщо провадиться тільки 1 одиниця продукції: граничні витрати залишаються 5,50 дол., але гранична вигода наближається до 7,00 дол. Тому що гранична вигода більше граничних витрат, ми бачимо, що зроблено занадто мало блага. Аналогічним образом припустимо, що було зроблено 3 одиниці продукції. Тепер гранична вигода близько 4,00 дол. менше граничних витрат 5,50 дол., і провадиться занадто велика кількість блага.
Тільки тоді, коли гранична суспільна вигода дорівнює граничним витратам, суспільне благо провадиться ефективно.
6. СУСПІЛЬНІ БЛАГА Й ТРУДНОЩІ НА РИНКУ
Припустимо, що ви - підприємець, що подумує про програму знищення комарів в окрузі. Ви знаєте, що програма більше коштовна для жителів, чим 50 000 дол. витрат на неї. Чи зможете ви дістати прибуток, здійснюючи програму приватно? Ви могли б завершити програму з нульовим прибутком, якби призначили плату в 5 дол. з кожної з 10 000 родин, що проживають в окрузі. Але ви не можете змусити їх платити, не говорячи вже про те, щоб установити таку систему, при якій з тих родин, яким порятунок від комарів дорожче, ніж іншим, ви стягували б більшу плату.
Проблема укладається в тім, що зменшення кількості комарів - не виключається благо, що його неможливо забезпечити, не приносячись користі всім. У підсумку в родин немає стимулу платити за програму стільки, скільки вона дійсно коштує ім. Люди діють як пасажири - «зайці», розуміючи цінність програми і її користь для себе, але не платячи за неї.
При споживанні суспільних благ присутність таких «зайців» створює труднощі або неможливість ефективного забезпечення товарами за допомогою конкурентного ринку. Імовірно, якби із програмою було зв'язано менше людей і сама програма була б щодо недорогий, всі родини погодилися б добровільно оплатити свою частку видатків. Однак коли програма охоплює багато родин, добровільні особисті угоди звичайно нереальні й ефективне виробництво суспільного блага повинне субсидіюватися або забезпечуватися державою.
Висновок
Істотність системи благ у тім, що людина чи суспільство в цілому має набір потреб, кожна з який вимагає свого задоволення. Ця, здавалося б проста теза, здобуває серйозне забарвлення якщо проаналізувати сучасний час і історію. Те чого ми досягли в будь-якій області, нехай ціною світових війн, світових криз у кінцевому рахунку є наслідком із простого бажання чи почуття недостачі, чи зрушеннями внутрішнього хімізму. Паралельно лежить закон зростаючих потреб. В основі даного закону лежать потреби в благах конкретної людини, а вони характеризують потреби всього суспільства. І в той же час цей закон є рушійною силою економічного росту, у силу того, що людині потрібно завжди більше, ніж віна досягла.
Вартість будь-якого товару на ринку залежить від нашої потреби в цьому товарі. Тому, що пропозиція залежить від попиту благ, а попит на блага - це одна з граней потреб населення.
Існують безліч методів і факторів формування благ. Діловим людям, які починають діяльність, спрямовану на роботу із суспільством, необхідно докладно вивчити об'єктивні фактори формування благ цього суспільства, інакше вони можуть стати жертвами своїх же недоліків.
Людина відрізняється від тварини тим, що вона обдумано робить, а не збирає. У процесі соціалізації людини суспільством у неї закладаються способи виробництва, і формуються її вищі блага.
Потреби суспільства в благах генетично й історично – першопричина людської діяльності, але разом з тим вони є і результатом цієї діяльності.
Діяльність це спосіб існування суспільства. Так само як і рух -це спосіб існування матерії наприклад. Кожний з нас підкоряється закону потреб в тих чи інших благах сам і не розуміючи цього, тому, що наші потреби будують сьогодення і майбутнє. Такі потреби створили й історію. Це звучить занадто різко, але це істина. Щоб зрозуміти це досить задуматися про причини своїх дій, я вже не говорю про первинні потреби, я маю через вищі потреби, тому що багатий підприємець виявляється може жити і на мільйонну частку своїх доходів. Але ж ні, він заробляє все більші суми грошей. Це та ж діяльність, першопричиною якої є потреби, що у даному випадку вступають на ще більш високий рівень – азарт, гонка, як у спорті.
Ефективним обсягом випуску продукції є такий, при якому гранична суспільна вигода дорівнює граничним витратам. Це відбувається на перетинанні кривих попиту й граничних витрат. У нашім прикладі граничні витрати рівні 5,50 дол. і 2 одиниці являють собою ефективний обсяг виробництва.
Щоб побачити, чому 2 одиниці є ефективним обсягом виробництва, розглянемо, що відбудеться, якщо провадиться тільки 1 одиниця продукції: граничні витрати залишаються 5,50 дол., але гранична вигода наближається до 7,00 дол. Тому що гранична вигода більше граничних витрат, ми бачимо, що зроблено занадто мало блага. Аналогічним образом припустимо, що було зроблено 3 одиниці продукції. Тепер гранична вигода близько 4,00 дол. менше граничних витрат 5,50 дол., і провадиться занадто велика кількість блага.
Тільки тоді, коли гранична суспільна вигода дорівнює граничним витратам, суспільне благо провадиться ефективно.
6. СУСПІЛЬНІ БЛАГА Й ТРУДНОЩІ НА РИНКУ
Припустимо, що ви - підприємець, що подумує про програму знищення комарів в окрузі. Ви знаєте, що програма більше коштовна для жителів, чим 50 000 дол. витрат на неї. Чи зможете ви дістати прибуток, здійснюючи програму приватно? Ви могли б завершити програму з нульовим прибутком, якби призначили плату в 5 дол. з кожної з 10 000 родин, що проживають в окрузі. Але ви не можете змусити їх платити, не говорячи вже про те, щоб установити таку систему, при якій з тих родин, яким порятунок від комарів дорожче, ніж іншим, ви стягували б більшу плату.
Проблема укладається в тім, що зменшення кількості комарів - не виключається благо, що його неможливо забезпечити, не приносячись користі всім. У підсумку в родин немає стимулу платити за програму стільки, скільки вона дійсно коштує ім. Люди діють як пасажири - «зайці», розуміючи цінність програми і її користь для себе, але не платячи за неї.
При споживанні суспільних благ присутність таких «зайців» створює труднощі або неможливість ефективного забезпечення товарами за допомогою конкурентного ринку. Імовірно, якби із програмою було зв'язано менше людей і сама програма була б щодо недорогий, всі родини погодилися б добровільно оплатити свою частку видатків. Однак коли програма охоплює багато родин, добровільні особисті угоди звичайно нереальні й ефективне виробництво суспільного блага повинне субсидіюватися або забезпечуватися державою.
Висновок
Істотність системи благ у тім, що людина чи суспільство в цілому має набір потреб, кожна з який вимагає свого задоволення. Ця, здавалося б проста теза, здобуває серйозне забарвлення якщо проаналізувати сучасний час і історію. Те чого ми досягли в будь-якій області, нехай ціною світових війн, світових криз у кінцевому рахунку є наслідком із простого бажання чи почуття недостачі, чи зрушеннями внутрішнього хімізму. Паралельно лежить закон зростаючих потреб. В основі даного закону лежать потреби в благах конкретної людини, а вони характеризують потреби всього суспільства. І в той же час цей закон є рушійною силою економічного росту, у силу того, що людині потрібно завжди більше, ніж віна досягла.
Вартість будь-якого товару на ринку залежить від нашої потреби в цьому товарі. Тому, що пропозиція залежить від попиту благ, а попит на блага - це одна з граней потреб населення.
Існують безліч методів і факторів формування благ. Діловим людям, які починають діяльність, спрямовану на роботу із суспільством, необхідно докладно вивчити об'єктивні фактори формування благ цього суспільства, інакше вони можуть стати жертвами своїх же недоліків.
Людина відрізняється від тварини тим, що вона обдумано робить, а не збирає. У процесі соціалізації людини суспільством у неї закладаються способи виробництва, і формуються її вищі блага.
Потреби суспільства в благах генетично й історично – першопричина людської діяльності, але разом з тим вони є і результатом цієї діяльності.
Діяльність це спосіб існування суспільства. Так само як і рух -це спосіб існування матерії наприклад. Кожний з нас підкоряється закону потреб в тих чи інших благах сам і не розуміючи цього, тому, що наші потреби будують сьогодення і майбутнє. Такі потреби створили й історію. Це звучить занадто різко, але це істина. Щоб зрозуміти це досить задуматися про причини своїх дій, я вже не говорю про первинні потреби, я маю через вищі потреби, тому що багатий підприємець виявляється може жити і на мільйонну частку своїх доходів. Але ж ні, він заробляє все більші суми грошей. Це та ж діяльність, першопричиною якої є потреби, що у даному випадку вступають на ще більш високий рівень – азарт, гонка, як у спорті.