| Назва: | Міжнародно-правове регулювання ЗЕД |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,12 KB |
| Скачувань: | 32 |
Міжнародно-правове регулювання ЗЕД
План
Вступ
1. Конференція ООН по торгівлі і розвитку
2. Міжнародні організації по торгівлі окремими видами товарів
3. Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів
4. Загальна характеристика законодавства, що регулює спори у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
5. Виконання міжнародних договорів Україною
Використана література
Вступ
Міжнародно-правове регулювання здійснюється через посередництво різноманітних міжнародних економічних організацій та регулюється розробленими нормативно-правовими документами. Тому в даному рефераті велике значення буде приділено ролі міжнародних економічних організацій та питанням міжнародно-правового регулювання ЗЕД.
1. Конференція ООН по торгівлі і розвитку -
міжнародна економічна організація
Цей орган 00Н створений у 1964 р. Нині до його складу вхо¬дять близько 170 держав. Основні завдання цього органу полягають у розвитку міжнародної торгівлі, рівноправного взаємовигідного співробітництва держав, розробці рекомендацій, що стосуються міжнародних економічних відносин.
Конференція застосовує груповий метод діяльності - держави розподіляються на чотири групи за соціально-економічним і геогра¬фічним принципом. Рішення Конференції 00Н набирають форму ре¬золюцій, заяв тощо. Вони мають рекомендаційний характер.
Під егідою 00Н розроблюються багатосторонні конвенції та уго¬ди. У роботі Конференції 00Н беруть участь окремі міжнародні організації. Вищі органи - Конференція та Рада з торгівлі й розвит¬ку. Рада складається з шести комітетів.
Принципи міжнародної торгівлі сформульовані в багатьох міжна¬родно-правових актах. Зокрема, у заключному акті Конференції 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) від 15.06.64 міститься досить дов¬гий їх перелік. Наведемо деякі з них.
1. Торгові відносини базуються на основі поваги до принципу суверенної рівності, самовизначення народів і невтручання у внутрішні справи інших держав.
2. Недопущення дискримінації, що може відбуватись через те, що держави належать до різних соціально-економічних систем.
3. Кожна країна має суверенне право на вільну торгівлю з інши¬ми країнами.
4. Економічний розвиток і соціальний прогрес мають стати за¬гальною справою міжнародного співробітництва, сприяти зміц¬ненню мирних відносин між країнами.
5. Національна і міжнародна економічна політика повинна спря¬мовуватись на досягнення міжнародного поділу праці відпо¬відно до потреб та інтересів країн, що розвиваються, і світу в цілому.
6. Міжнародна торгівля має регулюватися правилами, які сприя¬ють економічному і соціальному прогресу.
7. Розширення і всебічний розвиток міжнародної торгівлі зале¬жать від можливості доступу на ринки й вигідності цін на си¬ровинні товари, що експортуються.
8. Міжнародна торгівля має бути взаємовигідною і здійснюватись у режимі найбільшого сприяння, в її межах не повинні засто¬совуватися дії, які шкодять торговельним інтересам інших країн.
9. Розвинені країни, які беруть участь у регіональних економічних угрупованнях, повинні робити, все, що від них залежить для того, щоб не завдавати шкоди і не впливати негативно на поширен¬ня їх імпорту з третіх країн, особливо з тих, що розвиваються.
10. Міжнародна торгівля має сприяти розвитку регіональних еко¬номічних угруповань, інтеграції та інших форм економічного співробітництва між країнами, що розвиваються.
11. Міжнародні установи і країни, що розвиваються, мають забез¬печити збільшення припливу міжнародної фінансової, технічної й економічної допомоги для підкріплення і підтримки шляхом поповнення експортної виручки країн, що розвиваються, їхніх зусиль для прискорення економічного розвитку.
12. Значна частина коштів, які вивільнюються внаслідок роззброєн¬ня, повинна спрямовуватися на економічний розвиток країн, що розвиваються.
13. Державам, які не мають виходу до моря, необхідно надати максимум можливостей, які б дали їм змогу подолати вплив внутріконтинентального положення на їх торгівлю.
14. Повна деколонізація відповідно до Декларації 00Н про на¬дання незалежності колоніальним країнам і народам є необхід¬ною умовою економічного розвитку та здійснення суверенних прав країн на природні багатства.
2. Міжнародні організації по торгівлі окремими видами товарів
1. Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄДВТ)
План
Вступ
1. Конференція ООН по торгівлі і розвитку
2. Міжнародні організації по торгівлі окремими видами товарів
3. Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів
4. Загальна характеристика законодавства, що регулює спори у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
5. Виконання міжнародних договорів Україною
Використана література
Вступ
Міжнародно-правове регулювання здійснюється через посередництво різноманітних міжнародних економічних організацій та регулюється розробленими нормативно-правовими документами. Тому в даному рефераті велике значення буде приділено ролі міжнародних економічних організацій та питанням міжнародно-правового регулювання ЗЕД.
1. Конференція ООН по торгівлі і розвитку -
міжнародна економічна організація
Цей орган 00Н створений у 1964 р. Нині до його складу вхо¬дять близько 170 держав. Основні завдання цього органу полягають у розвитку міжнародної торгівлі, рівноправного взаємовигідного співробітництва держав, розробці рекомендацій, що стосуються міжнародних економічних відносин.
Конференція застосовує груповий метод діяльності - держави розподіляються на чотири групи за соціально-економічним і геогра¬фічним принципом. Рішення Конференції 00Н набирають форму ре¬золюцій, заяв тощо. Вони мають рекомендаційний характер.
Під егідою 00Н розроблюються багатосторонні конвенції та уго¬ди. У роботі Конференції 00Н беруть участь окремі міжнародні організації. Вищі органи - Конференція та Рада з торгівлі й розвит¬ку. Рада складається з шести комітетів.
Принципи міжнародної торгівлі сформульовані в багатьох міжна¬родно-правових актах. Зокрема, у заключному акті Конференції 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) від 15.06.64 міститься досить дов¬гий їх перелік. Наведемо деякі з них.
1. Торгові відносини базуються на основі поваги до принципу суверенної рівності, самовизначення народів і невтручання у внутрішні справи інших держав.
2. Недопущення дискримінації, що може відбуватись через те, що держави належать до різних соціально-економічних систем.
3. Кожна країна має суверенне право на вільну торгівлю з інши¬ми країнами.
4. Економічний розвиток і соціальний прогрес мають стати за¬гальною справою міжнародного співробітництва, сприяти зміц¬ненню мирних відносин між країнами.
5. Національна і міжнародна економічна політика повинна спря¬мовуватись на досягнення міжнародного поділу праці відпо¬відно до потреб та інтересів країн, що розвиваються, і світу в цілому.
6. Міжнародна торгівля має регулюватися правилами, які сприя¬ють економічному і соціальному прогресу.
7. Розширення і всебічний розвиток міжнародної торгівлі зале¬жать від можливості доступу на ринки й вигідності цін на си¬ровинні товари, що експортуються.
8. Міжнародна торгівля має бути взаємовигідною і здійснюватись у режимі найбільшого сприяння, в її межах не повинні засто¬совуватися дії, які шкодять торговельним інтересам інших країн.
9. Розвинені країни, які беруть участь у регіональних економічних угрупованнях, повинні робити, все, що від них залежить для того, щоб не завдавати шкоди і не впливати негативно на поширен¬ня їх імпорту з третіх країн, особливо з тих, що розвиваються.
10. Міжнародна торгівля має сприяти розвитку регіональних еко¬номічних угруповань, інтеграції та інших форм економічного співробітництва між країнами, що розвиваються.
11. Міжнародні установи і країни, що розвиваються, мають забез¬печити збільшення припливу міжнародної фінансової, технічної й економічної допомоги для підкріплення і підтримки шляхом поповнення експортної виручки країн, що розвиваються, їхніх зусиль для прискорення економічного розвитку.
12. Значна частина коштів, які вивільнюються внаслідок роззброєн¬ня, повинна спрямовуватися на економічний розвиток країн, що розвиваються.
13. Державам, які не мають виходу до моря, необхідно надати максимум можливостей, які б дали їм змогу подолати вплив внутріконтинентального положення на їх торгівлю.
14. Повна деколонізація відповідно до Декларації 00Н про на¬дання незалежності колоніальним країнам і народам є необхід¬ною умовою економічного розвитку та здійснення суверенних прав країн на природні багатства.
2. Міжнародні організації по торгівлі окремими видами товарів
1. Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄДВТ)