1 2 3 4 5 6

- гармонізація чинного українського законодавств до стандартів ЄС;

- створення ЗВТ між Україною та ЄС;

- позбавлення українців від залишків радянської ідеології, яка наклала руйнівний відбиток їхній менталітет та формування європейської свідомості громадян України (одним із прикладів можуть слугувати Євроклуби України - рух за інтеграцію до ЄС);

- відродження духовності, української культури і мови;

- забезпечення широкої народної підтримки обраногo курсу.

В цілому, Україні і не потрібно форсувати процес набуття асоційованого, а згодом і повноправного членства в ЄС. Вирішення внутрішніх проблем дозволить Україні заявити про себе, як про сильну європейську країну, та природньо наблизить її до європейських структур, водночас, відсуваючи поняття "багатовекторності" на задній план. А це, в свою чергу, дозволить спрямувати левову частку зусиль держави на подолання перешкод для повноправного членства в ЄС. Очевидно, що й запитання "Коли і як вступить Україна до ЄС ?" більше не викликатиме посмішки на обличчях представників Європейської комісії.

Використана література

Тімоті Гартон Еш. Модель - Європейський Союз // Міжнародний світ. - 1999. - № 5. - С. 17.

Європа. Україна. Львів. Саміт. 1999. - Львів, 1999. - С. 154.

Про "Основні напрямки зовнішньої політики України". Постанова Верховної Ради України // Голос України. - 24 липня 1993 р. - № 139. - С. 3.

1 2 3 4 5 6