| Назва: | Україно-американські відносини (1991-2002), еволюція, характер, основні проблеми |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 39,73 KB |
| Скачувань: | 46 |
І все ж після антитерористичної кампанії стосунки України з США вже не були занадто теплими. Адміністрація Дж.Буша реалізовувала досить жорсткий підхід стосовно України. Якщо раніше у США популярно було говорити про демократичну Україну, що стане поштовхом до демократизації Росії з її імперськими амбіціями (той же Зб.Бжезінський проповідував дану тезу), відтепер ситуація змінилася. "Якщо Росія буде продовжувати розбудовувати сильні інституції, а це саме те, чим вони займаються, це стане великою допомогою Україні. Вони [росіяни], мабуть, взмозі зробити це краще, ніж ми", - заявив Джек Метлок, колишній посол США у Росії. "Саме з Москви може здійснюватися тиск на Україну для того, щоб реформи проходили більш визначено", - говорив Аріель Коен у своєму інтерв'ю "Дзеркалу тижня". Американський аналітик, який іще в період "касетного скандалу" голосно говорив про імперську стосовно України політику Росії, після зближення Росії з США несподівано помітив нову тенденцію: "...сьогодні... в Росії...почали відмовлятися від попередніх стереотипів, від імперського мислення".
3. Окремі питання відносин на сучасному етапі
Великого тиску з боку Заходу та передусім США продовжує зазнавати і сам Президент України. Ще у 1996 році під час його поїздки до США перебування у влади Л.Кучми називалося запорукою того, що швидше за все Україна в силу свого геостратегічного положення буде відігравати головну позитивну роль в регіоні. Після його дискредитації в ході "касетного скандалу" та налагодження Заходом стосунків із Росією український президент почав піддаватися серйозній критиці у Європі та США, особливо у їх ЗМІ.
Суттєво погіршився імідж президента України у зв'язку із виборами до Верховної Ради України 31 березня 2002 року. Висловлені в українській пресі побоювання про те, що залучення уваги США до війни проти тероризму в Афганістані відверне її від парламентских виборів в Україні, не справдилися. Увага, що її отримали українські вибори-2002 з боку Сполучених Штатів, перевищила усі сподівання.
У США протягом усього передвиборчого процесу та ще задовго до нього стало нормою робити заяви про те, що "вільний та справедливий електоральний процес, який завершиться вільними та справедливими виборами ... стане сильним сигналом міжнародній спільноті, що Україна політично дозріла та повернулася на шлях демократичних реформ". Таким чином, через належне та прозоре проведення парламентських виборів, як того вимагала американська сторона, Україні надавався шанс примиритися із Заходом.
Починаючи із осені 2001 року, візити високоповажних осіб із США стали помітно частішими. Серед них приїзд Поли Добрянськи, заступника державного секретаря США з глобальних питань, в ході якої нею було зроблено заяву про те, що в України та США "спільні інтереси на ... виборах". Далі в Україну послідувала делегація від Національного демократичного інституту США (НДІ) на чолі з Мадлен Олбрайт, державним секретарем США у адміністрації Б.Клінтона. В ході її візиту М.Олбрайт дала зрозуміти чітко, що стан відносин між США та Україною буде залежати від того, яким чином влада зарекомендує себе на виборах-2002. У США таку велику і часто критичну увагу, яка приділялася Україні, намагалися представити як "конструктивну критику з боку друзів". Незважаючи на всю ту критику, якій піддавалася Україна через численні порушення власного ж виборчого законодавства, все ж таки така увага з боку США, хоч переважно і негативна, означала, що стратегічний партнер все ще цікавить їх.
Окрім візитів, від американського Конгресу на адресу України надійшла Резолюція із закликом провести демократичні вибори до парламенту, прийнята 19 березня Палатою представників майже одностайно (480 депутатів проти одного) та у відносно короткі терміни (7 тижнів). Характерним було те, що резолюція була прийнята ще до того, як вибори в Україні відбулися. Тому деякі українські посадові особи розглядали її як ультиматум, поставлений перед Україною. У відповідь на резолюцію Л.Кучма висловив своє обурення з приводу її прийняття та назвав її "безпрецедентною".
3. Окремі питання відносин на сучасному етапі
Великого тиску з боку Заходу та передусім США продовжує зазнавати і сам Президент України. Ще у 1996 році під час його поїздки до США перебування у влади Л.Кучми називалося запорукою того, що швидше за все Україна в силу свого геостратегічного положення буде відігравати головну позитивну роль в регіоні. Після його дискредитації в ході "касетного скандалу" та налагодження Заходом стосунків із Росією український президент почав піддаватися серйозній критиці у Європі та США, особливо у їх ЗМІ.
Суттєво погіршився імідж президента України у зв'язку із виборами до Верховної Ради України 31 березня 2002 року. Висловлені в українській пресі побоювання про те, що залучення уваги США до війни проти тероризму в Афганістані відверне її від парламентских виборів в Україні, не справдилися. Увага, що її отримали українські вибори-2002 з боку Сполучених Штатів, перевищила усі сподівання.
У США протягом усього передвиборчого процесу та ще задовго до нього стало нормою робити заяви про те, що "вільний та справедливий електоральний процес, який завершиться вільними та справедливими виборами ... стане сильним сигналом міжнародній спільноті, що Україна політично дозріла та повернулася на шлях демократичних реформ". Таким чином, через належне та прозоре проведення парламентських виборів, як того вимагала американська сторона, Україні надавався шанс примиритися із Заходом.
Починаючи із осені 2001 року, візити високоповажних осіб із США стали помітно частішими. Серед них приїзд Поли Добрянськи, заступника державного секретаря США з глобальних питань, в ході якої нею було зроблено заяву про те, що в України та США "спільні інтереси на ... виборах". Далі в Україну послідувала делегація від Національного демократичного інституту США (НДІ) на чолі з Мадлен Олбрайт, державним секретарем США у адміністрації Б.Клінтона. В ході її візиту М.Олбрайт дала зрозуміти чітко, що стан відносин між США та Україною буде залежати від того, яким чином влада зарекомендує себе на виборах-2002. У США таку велику і часто критичну увагу, яка приділялася Україні, намагалися представити як "конструктивну критику з боку друзів". Незважаючи на всю ту критику, якій піддавалася Україна через численні порушення власного ж виборчого законодавства, все ж таки така увага з боку США, хоч переважно і негативна, означала, що стратегічний партнер все ще цікавить їх.
Окрім візитів, від американського Конгресу на адресу України надійшла Резолюція із закликом провести демократичні вибори до парламенту, прийнята 19 березня Палатою представників майже одностайно (480 депутатів проти одного) та у відносно короткі терміни (7 тижнів). Характерним було те, що резолюція була прийнята ще до того, як вибори в Україні відбулися. Тому деякі українські посадові особи розглядали її як ультиматум, поставлений перед Україною. У відповідь на резолюцію Л.Кучма висловив своє обурення з приводу її прийняття та назвав її "безпрецедентною".
Новости загрузка новостей...