| Назва: | Управління зовнішньоекономічною діяльністю |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 22,63 KB |
| Скачувань: | 19 |
• імпортні фірми закуповують за свій рахунок за кордоном товари і продають на внутрішньому ринку. Вони звичайно мають великі склади з товарами і спеціалізуються на закупівлі одного сорту товарів, переважно сировинних або харчових; займаються сортуванням, пакуванням; мають великий досвід, що дозволяє їм конкурувати з іншими фірмами. Ці фірми купують товари або в експортерів, або на біржах і аукціонах.
Тепер набувають значення імпортні фірми, що торгують машина¬ми й обладнанням. Це пояснюється тим, що вони беруть на себе технічне обслуговування і, як правило, мають широку мережу діле¬рів - дрібних торговців;
• оптові фірми виступають посередниками між промисло¬вими підприємствами та роздрібними торговими фірмами. Вони закуповують за свій рахунок товари за кордоном великими партіями і реалізовують окремим споживачам дрібнішими партіями, отримую¬чи прибуток від різниці у ціні. Провести межу між оптовою й імпорт¬ною фірмою складно. Але оптова фірма закуповує товари не тільки в експортера, а й у вітчизняних виробників і просуває їх у свою роздрібну мережу далі;
• роздрібні фірми самі здійснюють операції з експорту та імпорту, не користуючись послугами великих оптових фірм. Вони мають широку мережу своїх магазинів, філій;
• дистриб'ютори - це фірми у США, Англії та інших країнах, які здійснюють переважно імпортні операції і виступають як торговці за договором. Вони займаються продажем лише певного кола товарів;
• стокісти - фірми, котрі перебувають у країні імпортера і ведуть в основному консигнаційні операції.
б) Комісійні фірми, їх основні види:
• комісійні експортні фірми є представниками продавця чи покупця. Відповідають за: 1) своєчасність поставки товарів; 2) транспортуван¬ня; 3) документальне оформлення угоди; 4) технічне обслуговування (іноді); 5) страхування. Можуть виконувати й обов'язки типу індента. Різновид таких фірм - конфірмаційні доми, що беруть на себе ризик щодо кредитів, які вони від імені виробника надають покупцю;
• комісійні імпортні фірми виступають представниками покупців своєї країни. Вони розміщують замовлення за кордоном від свого імені, але за рахунок вітчизняних комітентів. Окрім того, можуть надавати й інші послуги - досліджувати кон'юнктуру ринку (огля¬ди), слідкувати за відвантаженням товарів тощо.
в) Агентські фірми тривалий час підтримують тісний контакт із принципалом. Вони поділяються на експортних і закордонних агентів.
г) Брокерські фірми найбільш розвинуті в Англії. Це великі компанії, спеціалісти цих фірм мають високу кваліфікацію і підтриму¬ють постійні зв'язки з великими банками, що дозволяє їм іноді фінансувати угоди (у заставу під товар). Вони надають кваліфіковану інформацію, випускаючи низку бюлетенів.
д) Фектори - торгові посередники, котрі виконують широке коло посередницьких обов'язків від імені експортера: екс¬портують продукцію; фінансують експортні операції, платять аванс виробнику, видають кредити покупцю, страхують. Звичайно вони беруть участь у торгівлі текстильною продукцією, шкірою, лісом. Таких фірм багато у США, Канаді, Англії.
Таким чином, у міжнародній торговій практиці вироблений досить чіткий механізм організації експортно-імпортних операцій, які здійснюються або безпосередньо фірмами-виробниками, або торго¬вими посередниками. Це дає змогу раціонально використовувати наявні засоби, професійно вести зовнішньоторгову діяльність.
Тепер набувають значення імпортні фірми, що торгують машина¬ми й обладнанням. Це пояснюється тим, що вони беруть на себе технічне обслуговування і, як правило, мають широку мережу діле¬рів - дрібних торговців;
• оптові фірми виступають посередниками між промисло¬вими підприємствами та роздрібними торговими фірмами. Вони закуповують за свій рахунок товари за кордоном великими партіями і реалізовують окремим споживачам дрібнішими партіями, отримую¬чи прибуток від різниці у ціні. Провести межу між оптовою й імпорт¬ною фірмою складно. Але оптова фірма закуповує товари не тільки в експортера, а й у вітчизняних виробників і просуває їх у свою роздрібну мережу далі;
• роздрібні фірми самі здійснюють операції з експорту та імпорту, не користуючись послугами великих оптових фірм. Вони мають широку мережу своїх магазинів, філій;
• дистриб'ютори - це фірми у США, Англії та інших країнах, які здійснюють переважно імпортні операції і виступають як торговці за договором. Вони займаються продажем лише певного кола товарів;
• стокісти - фірми, котрі перебувають у країні імпортера і ведуть в основному консигнаційні операції.
б) Комісійні фірми, їх основні види:
• комісійні експортні фірми є представниками продавця чи покупця. Відповідають за: 1) своєчасність поставки товарів; 2) транспортуван¬ня; 3) документальне оформлення угоди; 4) технічне обслуговування (іноді); 5) страхування. Можуть виконувати й обов'язки типу індента. Різновид таких фірм - конфірмаційні доми, що беруть на себе ризик щодо кредитів, які вони від імені виробника надають покупцю;
• комісійні імпортні фірми виступають представниками покупців своєї країни. Вони розміщують замовлення за кордоном від свого імені, але за рахунок вітчизняних комітентів. Окрім того, можуть надавати й інші послуги - досліджувати кон'юнктуру ринку (огля¬ди), слідкувати за відвантаженням товарів тощо.
в) Агентські фірми тривалий час підтримують тісний контакт із принципалом. Вони поділяються на експортних і закордонних агентів.
г) Брокерські фірми найбільш розвинуті в Англії. Це великі компанії, спеціалісти цих фірм мають високу кваліфікацію і підтриму¬ють постійні зв'язки з великими банками, що дозволяє їм іноді фінансувати угоди (у заставу під товар). Вони надають кваліфіковану інформацію, випускаючи низку бюлетенів.
д) Фектори - торгові посередники, котрі виконують широке коло посередницьких обов'язків від імені експортера: екс¬портують продукцію; фінансують експортні операції, платять аванс виробнику, видають кредити покупцю, страхують. Звичайно вони беруть участь у торгівлі текстильною продукцією, шкірою, лісом. Таких фірм багато у США, Канаді, Англії.
Таким чином, у міжнародній торговій практиці вироблений досить чіткий механізм організації експортно-імпортних операцій, які здійснюються або безпосередньо фірмами-виробниками, або торго¬вими посередниками. Це дає змогу раціонально використовувати наявні засоби, професійно вести зовнішньоторгову діяльність.