| Назва: | Міжнародний лізинг в системі світогосподарських зв'язків |
| Розмiр: | 29,72 KB |
| Надіслав(ла): | Каролина-Виктория |
| Опис: | здано в УДУХТ на "5" /реферат/ |
| Скачувань: | 2813 |
1.2 Об’єкти та суб’єкти лізингових відносин.
Визначення об’єкта лізингу є суттєвою умовою, без якої угода вважається недійсною.
Головною обов’язковою умовою лізингу є те, що об’єкти, які передаються в лізинг, можуть бути використані лише для підприємницьких цілей. Згідно з діючим законодавством об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними піприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. [16, c.24]
З урахуванням цього можна виділити наступні групи об’єктів (предметів) лізингу:
а) рухоме майно:
• обладнання промислового призначення (верстати, устаткування, технологічні лінії, енергетичне обладнання, складське обладнання і майно);
• транспортне обладнання: повітряні, наземні та водні транспортні засоби, обладнання для їх експлуатації (судна, літаки, вертольоти, автомобілі, в тому числі спеціальні, залізничні вагони, контейнери та т.ін.);
• будівельна техніка;
• засоби телевізійного та дистанційного зв’язку;
• оргтехніка, конторське обладнання;
• ліцензії, ноу-хау, комп’ютерні програми і т.ін.;
б) нерухоме майно:
• будівельні споруди і споруди виробничого, торгівельного або комунально-побутового призначення;
• споруди (нафтові та газові свердловини, гідротехнічні та транспортні споруди).
Таким чином, у лізинг може передаватися будь-яке майно, що не заборонене до вільного обігу і не знищується в процесі виробничого циклу.
Суб’єкти лізингових відносин
Лізингодавцем може бути будь-який суб’єкт підприємницької діяльності, котрий здійснює лізиногову діяльність, тобто передає в користування майно за договором лізингу. Лізингодавцями можуть бути:[26, c.34]
• банки та їхні філії, фінансові компанії, кредитні установи, в яких передбачений цей вид діяльності;
• лізингові компанії: фінансові, що спеціалізуються тільки на фінансуванні угоди (оплата майна), або універсальні, що надають не тільки фінансові, а й інші види послуг, які пов’язані з реалізацією лізингових операцій (технічне обслуговування, навчання, консультації і т.ін.). Їхні переваги - оперативність, мобільність, добре знання ринку і ситуації на місцях;
• брокерські лізингові фірми;
• будь-яка виробнича або торгівельна фірма (товариство), для якої лізингова діяльність передбачена в установчих документах і яка має достатню кількість фінансових засобів;
• страхові та пенсійні фонди.
Другим учасником лізингової угоди є будь-який суб’єкт підприємницької діяльності, котрий одержує у використання майно за договором лізингу, - лізингоодержувач. Це може бути юридична особа в будь-якій організаційно-правовій формі, що здійснює підприємницьку діяльність, або громадянин, котрий займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і зареєстрований як індивідуальний підприємець.
Постачальником (продавцем) об’єкту лізингу може бути підприємство-виробник, торгівельна організація або інші суб’єкти підприємницької діяльності, які продають майно, що передається згідно з договором лізингу.
1.3. Якісні переваги лізингу.
Широке розповсюдження в світовій практиці лізинг отри¬мав завдяки перевагам, які надаються суб'єктам угоди. Розглянемо основні з них. З точки зору лізингоодержувача (орендаря) ці переваги такі:
— можливе використання нової, дорогої техніки, висо¬ких технологій без значних одноразових витрат, оскільки при лізингу виробниче обладнання передається в користу¬вання без попереднього викупу, тобто є можливість налаго¬дити виробництво при обмежених витратах фінансових (а при міжнародному лізингу — валютних) засобів;
— лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів; при використанні зви¬чайного кредиту підприємство повинно було б частину вар¬тості покупки оплатити за рахунок власних коштів;
— лізинг також дозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орен¬дувати лише на час його фактичної експлуатації;
— лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, по¬в'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підви¬щує конкурентоспроможність лізингоодержувача;
— лізингові платежі в повному обсязі відносяться на со¬бівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоодер-жувачем, і відповідно знижують оподатковуваний прибуток;[3; 6]
Визначення об’єкта лізингу є суттєвою умовою, без якої угода вважається недійсною.
Головною обов’язковою умовою лізингу є те, що об’єкти, які передаються в лізинг, можуть бути використані лише для підприємницьких цілей. Згідно з діючим законодавством об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними піприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. [16, c.24]
З урахуванням цього можна виділити наступні групи об’єктів (предметів) лізингу:
а) рухоме майно:
• обладнання промислового призначення (верстати, устаткування, технологічні лінії, енергетичне обладнання, складське обладнання і майно);
• транспортне обладнання: повітряні, наземні та водні транспортні засоби, обладнання для їх експлуатації (судна, літаки, вертольоти, автомобілі, в тому числі спеціальні, залізничні вагони, контейнери та т.ін.);
• будівельна техніка;
• засоби телевізійного та дистанційного зв’язку;
• оргтехніка, конторське обладнання;
• ліцензії, ноу-хау, комп’ютерні програми і т.ін.;
б) нерухоме майно:
• будівельні споруди і споруди виробничого, торгівельного або комунально-побутового призначення;
• споруди (нафтові та газові свердловини, гідротехнічні та транспортні споруди).
Таким чином, у лізинг може передаватися будь-яке майно, що не заборонене до вільного обігу і не знищується в процесі виробничого циклу.
Суб’єкти лізингових відносин
Лізингодавцем може бути будь-який суб’єкт підприємницької діяльності, котрий здійснює лізиногову діяльність, тобто передає в користування майно за договором лізингу. Лізингодавцями можуть бути:[26, c.34]
• банки та їхні філії, фінансові компанії, кредитні установи, в яких передбачений цей вид діяльності;
• лізингові компанії: фінансові, що спеціалізуються тільки на фінансуванні угоди (оплата майна), або універсальні, що надають не тільки фінансові, а й інші види послуг, які пов’язані з реалізацією лізингових операцій (технічне обслуговування, навчання, консультації і т.ін.). Їхні переваги - оперативність, мобільність, добре знання ринку і ситуації на місцях;
• брокерські лізингові фірми;
• будь-яка виробнича або торгівельна фірма (товариство), для якої лізингова діяльність передбачена в установчих документах і яка має достатню кількість фінансових засобів;
• страхові та пенсійні фонди.
Другим учасником лізингової угоди є будь-який суб’єкт підприємницької діяльності, котрий одержує у використання майно за договором лізингу, - лізингоодержувач. Це може бути юридична особа в будь-якій організаційно-правовій формі, що здійснює підприємницьку діяльність, або громадянин, котрий займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і зареєстрований як індивідуальний підприємець.
Постачальником (продавцем) об’єкту лізингу може бути підприємство-виробник, торгівельна організація або інші суб’єкти підприємницької діяльності, які продають майно, що передається згідно з договором лізингу.
1.3. Якісні переваги лізингу.
Широке розповсюдження в світовій практиці лізинг отри¬мав завдяки перевагам, які надаються суб'єктам угоди. Розглянемо основні з них. З точки зору лізингоодержувача (орендаря) ці переваги такі:
— можливе використання нової, дорогої техніки, висо¬ких технологій без значних одноразових витрат, оскільки при лізингу виробниче обладнання передається в користу¬вання без попереднього викупу, тобто є можливість налаго¬дити виробництво при обмежених витратах фінансових (а при міжнародному лізингу — валютних) засобів;
— лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів; при використанні зви¬чайного кредиту підприємство повинно було б частину вар¬тості покупки оплатити за рахунок власних коштів;
— лізинг також дозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орен¬дувати лише на час його фактичної експлуатації;
— лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, по¬в'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підви¬щує конкурентоспроможність лізингоодержувача;
— лізингові платежі в повному обсязі відносяться на со¬бівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоодер-жувачем, і відповідно знижують оподатковуваний прибуток;[3; 6]
Новости загрузка новостей...