| Назва: | Механізм банківського кредитування |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 63,32 KB |
| Автор: | Іра |
| Опис: | Механізм банківського кредитування |
| Скачувань: | 134 |
- не вилучене з обігу майно (права);
- закон дозволяє висувати вимоги щодо задоволення звернення на заставлене майно, тобто реалізація якого дозволяться законом для спрямування отриманих коштів на погашення заборгованості;
- заставодавцю має належати виключне право на відчудження заставленого майна.
3. Властивості майна:
- річ, створена людиною чи яка знаходиться в природному стані (природні ресурси, земля).
Основні критерії, які висуваються до предмета застави:
- повинен належати заставодавцю;
- повинен мати достатній рівень ліквідності;
- предмет застави повинен мати грошову оцінку;
- може бути прийнятим в якості застави;
- достатність обсягу предмета застави (в грошовому виразі).
Предметом застави може бути наступне майно чи права, що поділяються в залежності від матеріально-речового складу на наступні групи:
1. Застава майна:
- іпотека (застава нерухомого майна: будівлі, споруди, ділянки землі тощо);
- застава рухомого майна (транспортні за¬соби, сільськогосподарські машини, устатку¬вання і т.д.);
- застава товарів в переробці чи обігу (си¬ровина, напівфабрикати, готова продукція);
- застава депозитів, валютних цінностей, виробів з цінних металів (заклад);
- застава цінних паперів, включно век¬селів.
2. Застава майнових прав:
- орендатора;
- замовника по договору-підряда;
- комісіонера по договору-комісії.
Застава як форма забезпечення має ряд особливостей, що надають їй певних переваг перед іншими формами забезпечення (пору¬кою, гарантією, цесією та страхуванням).
Однією з особливостей застави, в порівнянні з іншими формами забезпечення зобов'язань, є поєднання правового і речово¬го характеру з врахуванням якого при заставі майна забезпечується його збереження до мо-менту виконання зобов'язання боржником. При цьому це є значною перевагою — вартість цього майна, в більшості випадків, не зменшується, а повертається пропорційно рівню інфляції. Крім того, застава особливо цінного та високоліквідного майна, особливо для боржника, стимулює останнього до прийняття всіх можливих заходів по погашен¬ню кредиторської заборгованості без викори¬стання застави.
Ще однією суттєвою особливістю і перева¬гою застави є найбільш характерна влас¬тивість саме права власності - це право сліду¬вання. Це значить, що право власності на майно з боку кредитора (заставодержателя) наче "слідує" за майном, тобто, де б чи в чиїй власності не знаходився предмет застави, він буде предметом відносин застави до моменту припинення основного зобов'язання - в дано¬му випадку кредитної угоди.
Таким чином, в будь-якому випадку (про¬даж, обмін, передача чи перехід в спадщину) заставлене майно (права) є заставою до мо¬менту припинення дії зобов'язання боржника (позичальника).
Всі ці переваги, а особливо факт наявності (для України) чіткого правового регулюван¬ня, державних органів та інститутів, що приймають участь у заставному процесі, ро¬бить заставу дуже привабливою формою за-безпечення банківських кредитів. Про що свідчать і практичні дані використання форм забезпечення при наданні банками кредитів.
Так, протягом останніх років частка заста¬ви займає до 80-90 % в сукупності всіх форм забезпечення, які використовуються ук¬раїнськими комерційними банками при кредитуванні.
Крім того, при оцінці кредитоспромож¬ності будь-якого позичальника для переваж¬ної більшості українських банків застава як форма забезпечення має найвищий рейтинг оцінки та визначається найбільш привабли¬вим забезпеченням по кредиту при форму¬ванні кредитної політики комерційного бан¬ку.
Однак, поряд з цим, не дивлячись на ці переваги застави, необхідно відзначити недо¬статнє використання певних її різновидів в кредитних відносинах, небажання банків приймати в окремих випадках заставу як спосіб забезпечення кредиту. Це пояснюється здебільшого тим, що правові норми, які регу¬люють відносини застави, мають застарілий, недосконалий характер і вимагають певних змін. Зокрема, необхідно розширити способи реалізації майна і надати сторонам альтерна¬тивне право по його реалізації - не тільки з публічних аукціонів, але і іншими, більш ефективними способами, які не суперечать законодавству.
В даний час правове регулювання застави та використання її в банківському кредиту¬ванні проходить стадію становлення і є до¬сить примітивним та нерозвинутим. В деякій мірі подібний стан пов'язаний із занепадом і певним застоєм в економічному та політично¬му стані України, а також відсутністю чітко визначених норм, які б регулювали відносини застави саме в банківській сфері, зокрема в кредитних операціях.
Серед всіх обов'язкових елементів заставних відносин особливо слід виділити договір-застави. Адже, як сказано в Законі України "Про заставу" (розд.1, ст. 1) : "Застава вини¬кає в силу договору чи закону."[1] З точки зору забезпечення кредитів банку, відносини застави виникають виключно з договору-застави.
- закон дозволяє висувати вимоги щодо задоволення звернення на заставлене майно, тобто реалізація якого дозволяться законом для спрямування отриманих коштів на погашення заборгованості;
- заставодавцю має належати виключне право на відчудження заставленого майна.
3. Властивості майна:
- річ, створена людиною чи яка знаходиться в природному стані (природні ресурси, земля).
Основні критерії, які висуваються до предмета застави:
- повинен належати заставодавцю;
- повинен мати достатній рівень ліквідності;
- предмет застави повинен мати грошову оцінку;
- може бути прийнятим в якості застави;
- достатність обсягу предмета застави (в грошовому виразі).
Предметом застави може бути наступне майно чи права, що поділяються в залежності від матеріально-речового складу на наступні групи:
1. Застава майна:
- іпотека (застава нерухомого майна: будівлі, споруди, ділянки землі тощо);
- застава рухомого майна (транспортні за¬соби, сільськогосподарські машини, устатку¬вання і т.д.);
- застава товарів в переробці чи обігу (си¬ровина, напівфабрикати, готова продукція);
- застава депозитів, валютних цінностей, виробів з цінних металів (заклад);
- застава цінних паперів, включно век¬селів.
2. Застава майнових прав:
- орендатора;
- замовника по договору-підряда;
- комісіонера по договору-комісії.
Застава як форма забезпечення має ряд особливостей, що надають їй певних переваг перед іншими формами забезпечення (пору¬кою, гарантією, цесією та страхуванням).
Однією з особливостей застави, в порівнянні з іншими формами забезпечення зобов'язань, є поєднання правового і речово¬го характеру з врахуванням якого при заставі майна забезпечується його збереження до мо-менту виконання зобов'язання боржником. При цьому це є значною перевагою — вартість цього майна, в більшості випадків, не зменшується, а повертається пропорційно рівню інфляції. Крім того, застава особливо цінного та високоліквідного майна, особливо для боржника, стимулює останнього до прийняття всіх можливих заходів по погашен¬ню кредиторської заборгованості без викори¬стання застави.
Ще однією суттєвою особливістю і перева¬гою застави є найбільш характерна влас¬тивість саме права власності - це право сліду¬вання. Це значить, що право власності на майно з боку кредитора (заставодержателя) наче "слідує" за майном, тобто, де б чи в чиїй власності не знаходився предмет застави, він буде предметом відносин застави до моменту припинення основного зобов'язання - в дано¬му випадку кредитної угоди.
Таким чином, в будь-якому випадку (про¬даж, обмін, передача чи перехід в спадщину) заставлене майно (права) є заставою до мо¬менту припинення дії зобов'язання боржника (позичальника).
Всі ці переваги, а особливо факт наявності (для України) чіткого правового регулюван¬ня, державних органів та інститутів, що приймають участь у заставному процесі, ро¬бить заставу дуже привабливою формою за-безпечення банківських кредитів. Про що свідчать і практичні дані використання форм забезпечення при наданні банками кредитів.
Так, протягом останніх років частка заста¬ви займає до 80-90 % в сукупності всіх форм забезпечення, які використовуються ук¬раїнськими комерційними банками при кредитуванні.
Крім того, при оцінці кредитоспромож¬ності будь-якого позичальника для переваж¬ної більшості українських банків застава як форма забезпечення має найвищий рейтинг оцінки та визначається найбільш привабли¬вим забезпеченням по кредиту при форму¬ванні кредитної політики комерційного бан¬ку.
Однак, поряд з цим, не дивлячись на ці переваги застави, необхідно відзначити недо¬статнє використання певних її різновидів в кредитних відносинах, небажання банків приймати в окремих випадках заставу як спосіб забезпечення кредиту. Це пояснюється здебільшого тим, що правові норми, які регу¬люють відносини застави, мають застарілий, недосконалий характер і вимагають певних змін. Зокрема, необхідно розширити способи реалізації майна і надати сторонам альтерна¬тивне право по його реалізації - не тільки з публічних аукціонів, але і іншими, більш ефективними способами, які не суперечать законодавству.
В даний час правове регулювання застави та використання її в банківському кредиту¬ванні проходить стадію становлення і є до¬сить примітивним та нерозвинутим. В деякій мірі подібний стан пов'язаний із занепадом і певним застоєм в економічному та політично¬му стані України, а також відсутністю чітко визначених норм, які б регулювали відносини застави саме в банківській сфері, зокрема в кредитних операціях.
Серед всіх обов'язкових елементів заставних відносин особливо слід виділити договір-застави. Адже, як сказано в Законі України "Про заставу" (розд.1, ст. 1) : "Застава вини¬кає в силу договору чи закону."[1] З точки зору забезпечення кредитів банку, відносини застави виникають виключно з договору-застави.
Новости загрузка новостей...