| Назва: | Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 - 1924 року |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,23 KB |
| Скачувань: | 3 |
Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 - 1924 року
План
Походження грошей.
Види грошей.
Походження грошей
Гроші існують, так давно, як і людська цивілізація протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку.
Роль грошей з давніх часів привертала увагу вчених. Однак, як справедливо помітив в середині минулою сторіччя англійсь¬кий прем'єр-міністр У. Гладстан, "навіть кохання не зробило стіль¬кох людей дурнями скільки роздуми з приводу сутності грошей".
В економічній літературі розглядаються два підходи до похо¬дження грошей раціоналістична та еволюційна концепції.
Перша пояснює походження грошей як підсумок угоди між людьми які впевнились у тому, що для руху вартостей в міново¬му обороті необхідні спеціальні інструменти. Згідно з другою - гроші з'явилися в результаті еволюційного процесу, який поза во¬лею людей призвів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси і посіли особливе місце.
Гроші виділилися з товарного світу і протистоять йому. Як¬що товари знаходяться в сфері обігу тимчасово, то гроші с постійним її учасником.
Гроші, що розвинулись з товару, продовжують, залишатися товаром, який відрізняться від всього іншого товарною світу своїми специфічними властивостями
Будучи особливим товаром гроші можуть виразити вартість, в ціні як звичайний товар. Вони виражають всю нескінченну різноманітність товарів у вигляді фіксованих мінових пропорцій. На них впливають ринкові умови і держава. В грошах виражає свою вартість будь-який товар і з них можна придбати коли завгодно і які завгодно продукти праці. Будучи товаром товару, гроші виступають як загальний товар.
Загальний товар категорія національної економіки. У світовому господарстві загальний товар має відповідну форму існування як універсальний товар. Сфера діяльності грошей по¬ширюється на світовий ринок.
Суспільна корисність грошей полягає в тому, що вони опосередковують рух товару між виробниками і споживачами, обслу¬говують рух капі галу.
Значення грошей, їх місце в економічний системі полягає в тому, що гроші виступають в якості реального зв'язку між това¬ровиробниками. Вони дозволяють визначити ефективність функціонуванні господарського механізму.
Процес еволюції та становлення грошей представляє собою розвиток форм вартості, тобто розвиток мінової вартості.
Перша форма - проста, або випадкова форма вартості влас¬тива низькому рівню розвитку продуктивних сил. При натураль¬ному господарстві надлишок продукції виникав лише періодич¬но, час від часу. Товари, які вироблялися в надлишку, випадково змінювали свою вартість через посередництво іншого товару (на¬приклад, одна вівця дорівнювала одному мішку зерна). Мінова вартість при такому обміні могла часто змінюватися в часі і просторі. Однак вже в цій простій формі вартості були закладені ос¬нови майбутніх грошей.
Повертаючись до нашого прикладу, для скотаря вівця важ¬лива не як споживча вартість, а як вартість, що виявляється тільки на ринку. Йому потрібна споживча вартість зерна. На ринку товар (в даному випадку вівця) шукає свого антипода і грає активну роль бо скотар прагне знайти зерно в обмін на свій товар. Зерно служить формою вартості вівці, тобто пасивно відображає суспільну працю витрачену на вирощування вівці. Отже, зерно стає зовнішнім проявом суспільної праці, тобто еквівален¬том, і знаходиться в еквівалентній формі вартості.
Еквівалента форма вартості має наступні особливості:
• споживча вартість товару-еквіваленту (зерна) служить фор¬мою прояву своєї протилежності - вартості товару (вівці);
• індивідуальна праця, витрачена на виробництво товару-екві¬валенту (зерна), виражає свою протилежність - суспільну працю;
• конкретна праця, закладена в товарі-еквіваленті (зерні), слу¬жить формою прояву абстрактної праці.
Друга форма розгорнута форма вартості. З подальшим роз¬поділом праці і зростанням виробництва все більше продуктів товарів надходили на ринок. Один товар зустрічається при обміні з великою кількістю інших товарів-еквівалентів. Наприклад, один мішок зерна дорівнює:
одній вівці,
одній сокирі,
одному аршину полотна тощо.
Третя форма вартості - загальна, коли товар стає головною метою виробництва. Кожний товаровиробник за продукт своєї праці прагнув отримати загальний товар, який потрібний всім. В зв'язку з такою об'єктивною необхідністю, з товарної маси стали виділятися товари, що виконують роль загального еквіваленту. Загальними еквівалентами ставали худоба, хутро, у племен Центральної Африки - слонова кістка. Однак в цій ролі товари загримувалися недовго, оскільки не задовольняли вимог товарно¬го обігу і за своїми властивостями не відповідали умовам еквівалентності.
План
Походження грошей.
Види грошей.
Походження грошей
Гроші існують, так давно, як і людська цивілізація протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку.
Роль грошей з давніх часів привертала увагу вчених. Однак, як справедливо помітив в середині минулою сторіччя англійсь¬кий прем'єр-міністр У. Гладстан, "навіть кохання не зробило стіль¬кох людей дурнями скільки роздуми з приводу сутності грошей".
В економічній літературі розглядаються два підходи до похо¬дження грошей раціоналістична та еволюційна концепції.
Перша пояснює походження грошей як підсумок угоди між людьми які впевнились у тому, що для руху вартостей в міново¬му обороті необхідні спеціальні інструменти. Згідно з другою - гроші з'явилися в результаті еволюційного процесу, який поза во¬лею людей призвів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси і посіли особливе місце.
Гроші виділилися з товарного світу і протистоять йому. Як¬що товари знаходяться в сфері обігу тимчасово, то гроші с постійним її учасником.
Гроші, що розвинулись з товару, продовжують, залишатися товаром, який відрізняться від всього іншого товарною світу своїми специфічними властивостями
Будучи особливим товаром гроші можуть виразити вартість, в ціні як звичайний товар. Вони виражають всю нескінченну різноманітність товарів у вигляді фіксованих мінових пропорцій. На них впливають ринкові умови і держава. В грошах виражає свою вартість будь-який товар і з них можна придбати коли завгодно і які завгодно продукти праці. Будучи товаром товару, гроші виступають як загальний товар.
Загальний товар категорія національної економіки. У світовому господарстві загальний товар має відповідну форму існування як універсальний товар. Сфера діяльності грошей по¬ширюється на світовий ринок.
Суспільна корисність грошей полягає в тому, що вони опосередковують рух товару між виробниками і споживачами, обслу¬говують рух капі галу.
Значення грошей, їх місце в економічний системі полягає в тому, що гроші виступають в якості реального зв'язку між това¬ровиробниками. Вони дозволяють визначити ефективність функціонуванні господарського механізму.
Процес еволюції та становлення грошей представляє собою розвиток форм вартості, тобто розвиток мінової вартості.
Перша форма - проста, або випадкова форма вартості влас¬тива низькому рівню розвитку продуктивних сил. При натураль¬ному господарстві надлишок продукції виникав лише періодич¬но, час від часу. Товари, які вироблялися в надлишку, випадково змінювали свою вартість через посередництво іншого товару (на¬приклад, одна вівця дорівнювала одному мішку зерна). Мінова вартість при такому обміні могла часто змінюватися в часі і просторі. Однак вже в цій простій формі вартості були закладені ос¬нови майбутніх грошей.
Повертаючись до нашого прикладу, для скотаря вівця важ¬лива не як споживча вартість, а як вартість, що виявляється тільки на ринку. Йому потрібна споживча вартість зерна. На ринку товар (в даному випадку вівця) шукає свого антипода і грає активну роль бо скотар прагне знайти зерно в обмін на свій товар. Зерно служить формою вартості вівці, тобто пасивно відображає суспільну працю витрачену на вирощування вівці. Отже, зерно стає зовнішнім проявом суспільної праці, тобто еквівален¬том, і знаходиться в еквівалентній формі вартості.
Еквівалента форма вартості має наступні особливості:
• споживча вартість товару-еквіваленту (зерна) служить фор¬мою прояву своєї протилежності - вартості товару (вівці);
• індивідуальна праця, витрачена на виробництво товару-екві¬валенту (зерна), виражає свою протилежність - суспільну працю;
• конкретна праця, закладена в товарі-еквіваленті (зерні), слу¬жить формою прояву абстрактної праці.
Друга форма розгорнута форма вартості. З подальшим роз¬поділом праці і зростанням виробництва все більше продуктів товарів надходили на ринок. Один товар зустрічається при обміні з великою кількістю інших товарів-еквівалентів. Наприклад, один мішок зерна дорівнює:
одній вівці,
одній сокирі,
одному аршину полотна тощо.
Третя форма вартості - загальна, коли товар стає головною метою виробництва. Кожний товаровиробник за продукт своєї праці прагнув отримати загальний товар, який потрібний всім. В зв'язку з такою об'єктивною необхідністю, з товарної маси стали виділятися товари, що виконують роль загального еквіваленту. Загальними еквівалентами ставали худоба, хутро, у племен Центральної Африки - слонова кістка. Однак в цій ролі товари загримувалися недовго, оскільки не задовольняли вимог товарно¬го обігу і за своїми властивостями не відповідали умовам еквівалентності.