| Назва: | Мовні обов'язки громадян |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 7,58 KB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 1291 |
Мовні обов'язки громадян
Народ гине, коли він свій обов'язок заміняє на поняття обов'язку взагалі.
Ф. Ніцше
Мова — запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не ухиляйся від цієї боротьби!
Захист рідної мови — найприродніший і найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший спосіб національного самоутвердження і діяльності в ім'я народу. Маєш нагоду бути борцем за свій народ — будь ним!
Володіння рідною мовою — не заслуга, а обов'язок патріота.
Розмовляй рідною мовою — своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали — це зрада свого народу.
Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона — мати.
Сім'я — первинна клітина нації. Щоб вона не мертвіла і не відпала від націона¬льного організму, її має живити культ рідної мови. Тому розмовляй у сім'ї мовою своєї нації. Не вмієш — учись. Прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу.
Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову.
Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. "Усі головні європейські мови мож¬на вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя" (Вольтер).
У твоїй хаті завжди мають бути українські книжки, журнали, газети. Не забудь і про дитячі видання. Хай звучить у твоїй хаті українське слово з теле- і радіоприймачів.
Підтримуй усі починання окремих осіб і громадськості, спрямовані на утвер¬дження української мови.
Не будь байдужим до найменших виявів обмежень чи зневаги української мови. Стався до інших мов так, як би ти хотів, щоб ставились до твоєї рідної мови.
Бережи своє ім'я та імена своїх близьких від лакейських деформацій за чужомов¬ним зразком. Пестлива форма власних імен, особливо дитячих, не повинна виходити за межі української мови, національної традиції.
Пам'ятай: найкращі вчителі мови для дітей — це мати і батько.
Незнання рідної мови не звільняє тебе від обов'язку і не позбавляє права бороти¬ся за неї, за те, щоб твої діти і внуки мали можливість знати і користуватися мовою свого народу.
Вивчай інші мови. Це дасть можливість не тільки оволодіти ключами до скарб¬ниць духовності інших народів, а й об'єктивно оцінити свою мову, її сильні та слабкі сторони. "Хто не знає чужих мов, той нічого не відає про свою власну" (Й.В. Гете).
Якщо ти українець і живеш поза Україною, не дай використати себе для денаціо¬налізації народу, серед якого перебуваєш, а тим більше — для боротьби з його нама¬ганням утвердитись на шляху самостійного розвитку.
Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання — відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історич¬ний обов'язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. Не перекладаймо цього тягаря на плечі своїх нащадків, бо може бути запізно. Діймо. В ім'я нашого народу, в ім'я найвищих ідеалів людства— свободи і справедливості.
Культура мовлення
Якщо мова не е правильна, то вона не означає того, що має означати, коли ж вона не означає того, що має означати, то не буде зроблене те, що має бути зроблене а тоді моральність і всяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці — і всі впадуть у стан безладного хаосу.
Конфуцій
Культура мовлення — це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).
Належна культура мовлення — це свідчення розвинутого інтелекту і високої за¬гальної культури особистості Одним із завдань культури мови є подолання мовних стереотипів: стереотипи мовлення — це стереотипи мислення.
Тільки через високу культуру мовлення проявляються невичерпні потенції мови, гармонія й функцій.
Культура мовлення має велике національне і соціальне значення; вона забезпечує висо¬кий рівень мовного спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ошляхетнює сто¬сунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства в цілому. Через культуру мовлення відбувається культивування самої мови. Її вдосконалення
Проблема культури мовлення проявляється в таких основних аспектах: нормати¬вність, адекватність, естетичність, поліфункціональність мовлення.
Нормативність — це дотримання правил усного і писемного мовлення" правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту тощо., Нормативність — це, так би мовити, "технічна" сторона мовлення, дотримання зага¬льноприйнятих стандартів. Мова наша багата, їй властива розвинена синоніміка та варіантність на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях. Наше завдання — розвинути в собі здатність оптимального вибору мовних засобів відповідно до пред¬мета розмови, співрозмовника, мовленнєвої ситуації,
Народ гине, коли він свій обов'язок заміняє на поняття обов'язку взагалі.
Ф. Ніцше
Мова — запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не ухиляйся від цієї боротьби!
Захист рідної мови — найприродніший і найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший спосіб національного самоутвердження і діяльності в ім'я народу. Маєш нагоду бути борцем за свій народ — будь ним!
Володіння рідною мовою — не заслуга, а обов'язок патріота.
Розмовляй рідною мовою — своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали — це зрада свого народу.
Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона — мати.
Сім'я — первинна клітина нації. Щоб вона не мертвіла і не відпала від націона¬льного організму, її має живити культ рідної мови. Тому розмовляй у сім'ї мовою своєї нації. Не вмієш — учись. Прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу.
Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову.
Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. "Усі головні європейські мови мож¬на вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя" (Вольтер).
У твоїй хаті завжди мають бути українські книжки, журнали, газети. Не забудь і про дитячі видання. Хай звучить у твоїй хаті українське слово з теле- і радіоприймачів.
Підтримуй усі починання окремих осіб і громадськості, спрямовані на утвер¬дження української мови.
Не будь байдужим до найменших виявів обмежень чи зневаги української мови. Стався до інших мов так, як би ти хотів, щоб ставились до твоєї рідної мови.
Бережи своє ім'я та імена своїх близьких від лакейських деформацій за чужомов¬ним зразком. Пестлива форма власних імен, особливо дитячих, не повинна виходити за межі української мови, національної традиції.
Пам'ятай: найкращі вчителі мови для дітей — це мати і батько.
Незнання рідної мови не звільняє тебе від обов'язку і не позбавляє права бороти¬ся за неї, за те, щоб твої діти і внуки мали можливість знати і користуватися мовою свого народу.
Вивчай інші мови. Це дасть можливість не тільки оволодіти ключами до скарб¬ниць духовності інших народів, а й об'єктивно оцінити свою мову, її сильні та слабкі сторони. "Хто не знає чужих мов, той нічого не відає про свою власну" (Й.В. Гете).
Якщо ти українець і живеш поза Україною, не дай використати себе для денаціо¬налізації народу, серед якого перебуваєш, а тим більше — для боротьби з його нама¬ганням утвердитись на шляху самостійного розвитку.
Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання — відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історич¬ний обов'язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. Не перекладаймо цього тягаря на плечі своїх нащадків, бо може бути запізно. Діймо. В ім'я нашого народу, в ім'я найвищих ідеалів людства— свободи і справедливості.
Культура мовлення
Якщо мова не е правильна, то вона не означає того, що має означати, коли ж вона не означає того, що має означати, то не буде зроблене те, що має бути зроблене а тоді моральність і всяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці — і всі впадуть у стан безладного хаосу.
Конфуцій
Культура мовлення — це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).
Належна культура мовлення — це свідчення розвинутого інтелекту і високої за¬гальної культури особистості Одним із завдань культури мови є подолання мовних стереотипів: стереотипи мовлення — це стереотипи мислення.
Тільки через високу культуру мовлення проявляються невичерпні потенції мови, гармонія й функцій.
Культура мовлення має велике національне і соціальне значення; вона забезпечує висо¬кий рівень мовного спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ошляхетнює сто¬сунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства в цілому. Через культуру мовлення відбувається культивування самої мови. Її вдосконалення
Проблема культури мовлення проявляється в таких основних аспектах: нормати¬вність, адекватність, естетичність, поліфункціональність мовлення.
Нормативність — це дотримання правил усного і писемного мовлення" правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту тощо., Нормативність — це, так би мовити, "технічна" сторона мовлення, дотримання зага¬льноприйнятих стандартів. Мова наша багата, їй властива розвинена синоніміка та варіантність на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях. Наше завдання — розвинути в собі здатність оптимального вибору мовних засобів відповідно до пред¬мета розмови, співрозмовника, мовленнєвої ситуації,