| Назва: | Сценарій для виступу на сцені |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,6 KB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 545 |
Антоніна Мовчун
Святково прибрана зала. На сцені столик, ваза з калиною і колосками. На авансцені символи України: калина, лелеки, рушники і написи:
* Рідна мова є і вічно буде!
* Музика слова несе душі народної красу
* Ця мова для мене єдина, як мати.
* Плекаймо нашу мову—душу свого народу " * Рідна мова — то мелодія душі.
* Мов безліч на білому світі, А рідну — у серце візьмім.
* Мова рідна — з пісні та любові.
Звучить мелодія пісні «Україно» (слова і музика Тараса Петриненка). Ведучий. Рідна мова! Вона звучить для кожного з нас чарів¬ною" мелодією.
Ведуча.
Як довго ждали ми своєї волі слова; Як довго ждали ми.. Уклін чолом народу, І ось воно співа, бринить. Що рідну мову нам зберіг. Бринить — співає наша мова. Зберіг в таку страшну негоду, Чарує, тішить і п'янить. Коли він сам стоять не міг.
Олександр Олесь Заучить музика.
Ведучий. Великий педагог В.Сухомлинський любив повторю¬вати мудрий вислів древніх: «Скільки я знаю мов, стільки разів я лю¬дина». А про рідну, українську мову, вчений говорив, що для україн¬ця — це віконце, через яке він бачить світ.
Ведуча. Так, багата мова — це багатий духовний світ людини, а убогість мови, слова свідчить про убогість думки і душі того, хто не знає і не любить своєї мови.
м. Ведучий. Наш усний журнал ми присвятили чарівній красі рідної іЯЯмі. Відкриваємо його сторінкою «Перші матері слова». -Л» Виходять на сцену під музику колискової два учні (хлопчик і дівчинка).
і А КХг.иплі 7ППЛ
Дівчинка.
Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш^ Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! » Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива, — Перші матері слова, Перша пісня колискова
Олександр Олесь
Дівчинка співає колискову (або старшокласниця чи в грамзапису). Дівчинка.
Мово рідна! Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, —
Гей, яка ж прекрасна Ти!
Хлопчик.
Перейшов усі світи я — — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю , як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста.
Дівчинка.
Ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово! __ Мово — пісня колискова, Мово — матері уста
Іван Багряний
Ведучий. Ніжні звуки маминої пісні гріють нам душу впродовж усього життя. У колисковій пісні — любов матері і мрії її про щастя ди¬тини, вона дає нам перші уроки добра і краси.
Ведуча. А зростаємо ми у чарівному дивосвіті української казки. Казка навчає нас людяності, дружби,! чесності.
Надаємо сторінки журналу мудрим казкарям.
V В е д у ч а . І тим, хто підняв нашу мову, мов діамант дорогий, обробцЦ
її, був Тарас Шевченко. Великий Кобзар України прославив рідне словзд
Він — основоположник літературної мови українського народу. І засміялосдЗ і затужило болями народу рідне слово в «Кобзарі» Тараса Шевченка. |
Лунає пісня на слова Тараса Шевченка. І
Ведучий. <
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого,
А серце б'еться-ожива,
Як їх почує!.. і
Тарас Шевченко Ведуча. Так, бо рідне слово — то душа народу.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?! .
Краще нам німими стати, '' Легше гори нам нести, Ніж тебе розіп'ясти, Наша мово, наша мати!
Олександр Олесь
Ведучий. Та чи добре знаємо ми свою мову? Чи володіємо нею,чи вміємо грамотно, виразно висловлюватися? Ведуча. Поміркуймо...
Сценка ^
Дійові особи: Перший учень. Другий учень, Поет. л На сцену виходять назустріч один одному два хлопчики.
\
Перший. Прівєт! Ух, здорово! Слиш, ну й кіно я бачив! Понімаєш, спочатку він раптом довідується, а потім... Ох, ну, словом, здорово. Зага¬дом, так би мовити, ну клас! Ніхто не знає, а він, ну... Та ти не слухаєш? Другий. А як тебе слухати? Як ти розмовляєш? П е р ш й й . А що, хіба треба по-іншому? Українською ж розмовляю! Другий. Так, але ж засміченою різними словами. Вчені називають ці слова — словами-паразитами. А поети закликають нас не засмічува¬ти ними нашу мову, берегти її від слів-покручів — мовних бур'янів.
Поет (сидить за столиком, пише. Піднімає голову, промовляє).
Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям.
Максим Рильський
Другий. В рідній мові своїй мусиш вивчити кожне слівце,
доглядати його, як старий садівник деревце.
Богдан Чалий
Перший. А якщо я не знаю, яке слово або як правильно вжити слово?
Другий. Для цього існують словники!
Буває, що слово
відоме давно,
а знає не кожен,
що значить воно.
І тут у пригоді стає визначник скарбів наших мовних — тлумачний словник.
Дмитро Білоус Поет. Так!
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля.
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Святково прибрана зала. На сцені столик, ваза з калиною і колосками. На авансцені символи України: калина, лелеки, рушники і написи:
* Рідна мова є і вічно буде!
* Музика слова несе душі народної красу
* Ця мова для мене єдина, як мати.
* Плекаймо нашу мову—душу свого народу " * Рідна мова — то мелодія душі.
* Мов безліч на білому світі, А рідну — у серце візьмім.
* Мова рідна — з пісні та любові.
Звучить мелодія пісні «Україно» (слова і музика Тараса Петриненка). Ведучий. Рідна мова! Вона звучить для кожного з нас чарів¬ною" мелодією.
Ведуча.
Як довго ждали ми своєї волі слова; Як довго ждали ми.. Уклін чолом народу, І ось воно співа, бринить. Що рідну мову нам зберіг. Бринить — співає наша мова. Зберіг в таку страшну негоду, Чарує, тішить і п'янить. Коли він сам стоять не міг.
Олександр Олесь Заучить музика.
Ведучий. Великий педагог В.Сухомлинський любив повторю¬вати мудрий вислів древніх: «Скільки я знаю мов, стільки разів я лю¬дина». А про рідну, українську мову, вчений говорив, що для україн¬ця — це віконце, через яке він бачить світ.
Ведуча. Так, багата мова — це багатий духовний світ людини, а убогість мови, слова свідчить про убогість думки і душі того, хто не знає і не любить своєї мови.
м. Ведучий. Наш усний журнал ми присвятили чарівній красі рідної іЯЯмі. Відкриваємо його сторінкою «Перші матері слова». -Л» Виходять на сцену під музику колискової два учні (хлопчик і дівчинка).
і А КХг.иплі 7ППЛ
Дівчинка.
Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш^ Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! » Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива, — Перші матері слова, Перша пісня колискова
Олександр Олесь
Дівчинка співає колискову (або старшокласниця чи в грамзапису). Дівчинка.
Мово рідна! Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, —
Гей, яка ж прекрасна Ти!
Хлопчик.
Перейшов усі світи я — — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю , як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста.
Дівчинка.
Ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово! __ Мово — пісня колискова, Мово — матері уста
Іван Багряний
Ведучий. Ніжні звуки маминої пісні гріють нам душу впродовж усього життя. У колисковій пісні — любов матері і мрії її про щастя ди¬тини, вона дає нам перші уроки добра і краси.
Ведуча. А зростаємо ми у чарівному дивосвіті української казки. Казка навчає нас людяності, дружби,! чесності.
Надаємо сторінки журналу мудрим казкарям.
V В е д у ч а . І тим, хто підняв нашу мову, мов діамант дорогий, обробцЦ
її, був Тарас Шевченко. Великий Кобзар України прославив рідне словзд
Він — основоположник літературної мови українського народу. І засміялосдЗ і затужило болями народу рідне слово в «Кобзарі» Тараса Шевченка. |
Лунає пісня на слова Тараса Шевченка. І
Ведучий. <
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого,
А серце б'еться-ожива,
Як їх почує!.. і
Тарас Шевченко Ведуча. Так, бо рідне слово — то душа народу.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?! .
Краще нам німими стати, '' Легше гори нам нести, Ніж тебе розіп'ясти, Наша мово, наша мати!
Олександр Олесь
Ведучий. Та чи добре знаємо ми свою мову? Чи володіємо нею,чи вміємо грамотно, виразно висловлюватися? Ведуча. Поміркуймо...
Сценка ^
Дійові особи: Перший учень. Другий учень, Поет. л На сцену виходять назустріч один одному два хлопчики.
\
Перший. Прівєт! Ух, здорово! Слиш, ну й кіно я бачив! Понімаєш, спочатку він раптом довідується, а потім... Ох, ну, словом, здорово. Зага¬дом, так би мовити, ну клас! Ніхто не знає, а він, ну... Та ти не слухаєш? Другий. А як тебе слухати? Як ти розмовляєш? П е р ш й й . А що, хіба треба по-іншому? Українською ж розмовляю! Другий. Так, але ж засміченою різними словами. Вчені називають ці слова — словами-паразитами. А поети закликають нас не засмічува¬ти ними нашу мову, берегти її від слів-покручів — мовних бур'янів.
Поет (сидить за столиком, пише. Піднімає голову, промовляє).
Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям.
Максим Рильський
Другий. В рідній мові своїй мусиш вивчити кожне слівце,
доглядати його, як старий садівник деревце.
Богдан Чалий
Перший. А якщо я не знаю, яке слово або як правильно вжити слово?
Другий. Для цього існують словники!
Буває, що слово
відоме давно,
а знає не кожен,
що значить воно.
І тут у пригоді стає визначник скарбів наших мовних — тлумачний словник.
Дмитро Білоус Поет. Так!
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля.
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.