| Назва: | Словотвірна синонімія прикметників, мотивованих різними частинами мови |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 14,73 KB |
| Скачувань: | 25 |
Словотвірна синонімія прикметників, мотивованих різними частинами мови
Прикметникові словотвірні синоніми - це переважно деривати, утворені за допомогою однофункційних словотворчих засобів, які додаються до спільної твірної основи [2,с.21-22] - іменникової, дієслівної чи прикметникової (бджолиний-бджо¬лячий, хрипкий-хриплий, блідавий-блідуватий). Крім того, словотвірними си¬но¬ні¬ма¬ми вважаємо і спільнокореневі прикметники, що утворені від різних мотивуючих баз. Ними можуть бути не тільки різноструктурні іменники, дієслова і т.д., а й слова різних частин мови зі спільним коренем. Рідко словотвірні синонімні відношення виникають і між первісним та похідним прикметниками, що мають одну або кілька спільних семем.
Моделі дериваційної синонімії прикметників, які мотивуються різними час¬ти¬на¬ми мови, були відомі вже в українських пам'ятках XI ст. У новий період пари (ря¬ди) прикметникових словотвірних синонімів різної мотивації (обов'язково спільно¬кореневими словами) найчастіше відповідають моделям: віддієслівний при¬кметник - відіменниковий прикметник, рідше відіменниковий прикметник - відприслівниковий прикметник і в поодиноких випадках відіменниковий при¬кметник - відчислівниковий прикметник та відіменниковий прикметник - відприкметниковий прикметник.
Усі ці моделі вимагають основоцентричного підходу і, відповідно, кла¬си¬фі¬ка¬ції словотвірних синонімів за відношенням між їх мотивуючими базами, як і при де¬риваційній синонімії прикметників, мотивованих спільнокореневими словами тої са¬мої частини мови - різноструктурними іменниками й дієсловами. В обох випадках компоненти дериваційних синонімних пар можуть утворюватися як тим самим, так і різними способами (суфіксальним - морфолого-синтаксичним), за допомогою як того самого суфікса, так і різних однофункційних формантів (-уч- і -н-, -н- і -ов-, -уч- і -овит-, -лив- і -уват-). Проте відмінність між дериваційними прикметниковими синонімами, утвореними від різних частин мови, помітна на вищому ступені уза¬галь¬нення словотвірних значень, порівняно з тими парами, що мотивуються тою самою частиною мови. Спільним є тільки найзагальніше дериваційне значення, наприклад, “вираження якісної ознаки через відношення до мотивуючого слова” у прикметників типу болючий - болісний (від дієсл. боліти й ім. болість). Якщо конкретизувати від¬ношення між мотивуючим і мотивованим і формулювати часткові словотвірні зна¬чен¬ня, то помітна відмінність: “вираження якісної ознаки через відношення до діє¬слова” і “вираження якісної ознаки через відношення до іменника”. На рівні ж лек¬сич¬ному збігаються тільки окремі семеми цих слів. Наприклад, у Словнику українсь¬кої мови так розкривається спільне переносне лексичне значення наведених при¬кмет¬ни¬ків: “тяжкий, який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток; викликаний цими почуттями” [СУМ, I, 215, 214]: Перед очі виринув болючий спогад. О болісна омана [Іздрик, 9]. Пор. аналогічну словотвірну синонімну пару: щербатий - щерблений (від ім. щерба та дієсл. щербити): Стомлений тесля дрімає при щербатій сокирі [Ант., 90]. Сонячна чаша щербленим рогом вгрузла між ребра [Савка, 75]. Обидві пари мають активну паралельність із невеликою частотною перевагою прикметників болючий і щербатий.
Отож, мотивуючі бази словотвірних синонімних прикметників (похідних від різних частин мови) переважно пов'язані як мотивуюче слово - похідне слово. Найчастіше це:
дієслово - іменник - прикметник
- прикметник
або, навпаки,
іменник - дієслово - прикметник
- прикметник.
Із відіменниковими ад'єктивами в словотвірні синонімні зв'язки вступають як відінфінітивні, так і віддієприкметникові ад'єктиви. Часто мотивуючі бази по¬в'я¬за¬ні як назва дії - назва діяча, її виконавця; назва дії - назва результату, на¬слід¬ку; назва предмета - назва дії, мотивована назвою предмета.
Наприклад, в українській мові XIX - поч. XX ст. засвідчені такі дериваційні синонімні ряди, як зажирливий - зажиракуватий (від дієсл. зажирати та ім. за¬жирака): Од чого то є такі инші зажирливі. Ото у нас чоловік Рогуля - за¬жи¬ра¬ку¬ва¬тий [Гр., II, 39]; копательний - копачкий (від дієсл. копати та ім. копач): Щирі були покійники... копательні. Дід Юрко замолоду був копачкий [Гр., II, 280] (прикметники означали “працьовитий, наполегливий”); мірчий - мірничий (від дієсл. міряти та ім. мірник): Мірчий апарат. Мірничий апарат [Фав., 2]; робочий - робітний - ро¬біт¬ли¬вий - роботящий (від ім. робота і дієсл. работати [С., III, 3], яке в новому періоді вийшло з ужитку): Робоча, як бджола. Там є дівка дуже красна, та лель не робітна. Чи хороша чи вродлива, чи до діла робітлива. Ручки ж мої роботящі [Гр., IV, 26]; а також вальковий - валькований (від ім. вальок - комок глини для обмазування стін та від дієсл. валькувати) [Гр., I, 124]; забутний(-ій) - забутковий (від дієсл. забути та ім. забуток) [Гр., II, 10]; ростючий - ростовитий (від дієсл. рости та ім. ріст) [Гр., IV, 79, 80]. Ці пари (ряди) не збереглися в сучасному нормативному вжитку.
Прикметникові словотвірні синоніми - це переважно деривати, утворені за допомогою однофункційних словотворчих засобів, які додаються до спільної твірної основи [2,с.21-22] - іменникової, дієслівної чи прикметникової (бджолиний-бджо¬лячий, хрипкий-хриплий, блідавий-блідуватий). Крім того, словотвірними си¬но¬ні¬ма¬ми вважаємо і спільнокореневі прикметники, що утворені від різних мотивуючих баз. Ними можуть бути не тільки різноструктурні іменники, дієслова і т.д., а й слова різних частин мови зі спільним коренем. Рідко словотвірні синонімні відношення виникають і між первісним та похідним прикметниками, що мають одну або кілька спільних семем.
Моделі дериваційної синонімії прикметників, які мотивуються різними час¬ти¬на¬ми мови, були відомі вже в українських пам'ятках XI ст. У новий період пари (ря¬ди) прикметникових словотвірних синонімів різної мотивації (обов'язково спільно¬кореневими словами) найчастіше відповідають моделям: віддієслівний при¬кметник - відіменниковий прикметник, рідше відіменниковий прикметник - відприслівниковий прикметник і в поодиноких випадках відіменниковий при¬кметник - відчислівниковий прикметник та відіменниковий прикметник - відприкметниковий прикметник.
Усі ці моделі вимагають основоцентричного підходу і, відповідно, кла¬си¬фі¬ка¬ції словотвірних синонімів за відношенням між їх мотивуючими базами, як і при де¬риваційній синонімії прикметників, мотивованих спільнокореневими словами тої са¬мої частини мови - різноструктурними іменниками й дієсловами. В обох випадках компоненти дериваційних синонімних пар можуть утворюватися як тим самим, так і різними способами (суфіксальним - морфолого-синтаксичним), за допомогою як того самого суфікса, так і різних однофункційних формантів (-уч- і -н-, -н- і -ов-, -уч- і -овит-, -лив- і -уват-). Проте відмінність між дериваційними прикметниковими синонімами, утвореними від різних частин мови, помітна на вищому ступені уза¬галь¬нення словотвірних значень, порівняно з тими парами, що мотивуються тою самою частиною мови. Спільним є тільки найзагальніше дериваційне значення, наприклад, “вираження якісної ознаки через відношення до мотивуючого слова” у прикметників типу болючий - болісний (від дієсл. боліти й ім. болість). Якщо конкретизувати від¬ношення між мотивуючим і мотивованим і формулювати часткові словотвірні зна¬чен¬ня, то помітна відмінність: “вираження якісної ознаки через відношення до діє¬слова” і “вираження якісної ознаки через відношення до іменника”. На рівні ж лек¬сич¬ному збігаються тільки окремі семеми цих слів. Наприклад, у Словнику українсь¬кої мови так розкривається спільне переносне лексичне значення наведених при¬кмет¬ни¬ків: “тяжкий, який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток; викликаний цими почуттями” [СУМ, I, 215, 214]: Перед очі виринув болючий спогад. О болісна омана [Іздрик, 9]. Пор. аналогічну словотвірну синонімну пару: щербатий - щерблений (від ім. щерба та дієсл. щербити): Стомлений тесля дрімає при щербатій сокирі [Ант., 90]. Сонячна чаша щербленим рогом вгрузла між ребра [Савка, 75]. Обидві пари мають активну паралельність із невеликою частотною перевагою прикметників болючий і щербатий.
Отож, мотивуючі бази словотвірних синонімних прикметників (похідних від різних частин мови) переважно пов'язані як мотивуюче слово - похідне слово. Найчастіше це:
дієслово - іменник - прикметник
- прикметник
або, навпаки,
іменник - дієслово - прикметник
- прикметник.
Із відіменниковими ад'єктивами в словотвірні синонімні зв'язки вступають як відінфінітивні, так і віддієприкметникові ад'єктиви. Часто мотивуючі бази по¬в'я¬за¬ні як назва дії - назва діяча, її виконавця; назва дії - назва результату, на¬слід¬ку; назва предмета - назва дії, мотивована назвою предмета.
Наприклад, в українській мові XIX - поч. XX ст. засвідчені такі дериваційні синонімні ряди, як зажирливий - зажиракуватий (від дієсл. зажирати та ім. за¬жирака): Од чого то є такі инші зажирливі. Ото у нас чоловік Рогуля - за¬жи¬ра¬ку¬ва¬тий [Гр., II, 39]; копательний - копачкий (від дієсл. копати та ім. копач): Щирі були покійники... копательні. Дід Юрко замолоду був копачкий [Гр., II, 280] (прикметники означали “працьовитий, наполегливий”); мірчий - мірничий (від дієсл. міряти та ім. мірник): Мірчий апарат. Мірничий апарат [Фав., 2]; робочий - робітний - ро¬біт¬ли¬вий - роботящий (від ім. робота і дієсл. работати [С., III, 3], яке в новому періоді вийшло з ужитку): Робоча, як бджола. Там є дівка дуже красна, та лель не робітна. Чи хороша чи вродлива, чи до діла робітлива. Ручки ж мої роботящі [Гр., IV, 26]; а також вальковий - валькований (від ім. вальок - комок глини для обмазування стін та від дієсл. валькувати) [Гр., I, 124]; забутний(-ій) - забутковий (від дієсл. забути та ім. забуток) [Гр., II, 10]; ростючий - ростовитий (від дієсл. рости та ім. ріст) [Гр., IV, 79, 80]. Ці пари (ряди) не збереглися в сучасному нормативному вжитку.