| Назва: | Характеристика прислівників часу у творах Ольги Кобилянської |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 39,6 KB |
| Скачувань: | 4 |
Прийменниково-відмінкові форми прямого повторюваного часу, повністю і неповністю зайнятого дією, виступають при дієсловах недоконаного виду обмежено- і необмежено-кратних значень: Вона заховувалася цілий час мовчки й скромно коло роботи [2, с.60]. В таких хвилях наче відживала [2, с.31].
З дієсловами недоконаного виду обмежено-кратного значення сполучаються й словоформи прямого часу, цілком заповненого обмеженою дією, якщо вони засвідчують не відрізок часу повністю зайнятий дією, а кількість фактів, які за цей час мали місце: Ні, - каже, - я б так день в день за плугом ходив! [2, с.159]. Родичі хоч раз-два в рік приїдуть [2, с.66].
Проте й названі часові поширювачі не виступають при дієсловах як обов'язкові. Дієслова перерахованих видових значень використовуються й без часових конкретизаторів: відсутність їх не позначається негативно на семантичній та структурній завершеності речення. Але вона й без того не могла [кілька неділь] успокоїтися [2, с.144]. Спомини [з останньої неділі] віджили в її душі [2, с.361]. [За два дні] має знов прийти, бо недугу не можна занедбувати [1, с.357].
Дієслова певного видового значення лише передбачають можливе функціонування часових поширювачів відповідного значення. Проте наявність їх у реченні та форма вираження зумовлюються комунікативними завданнями в кожній окремій конкретній ситуації.
Дієслова доконаного виду фіксують дію як замкнуте ціле і тому передбачають (але обов'язково не вимагають) наявності в реченні словоформ з вказівкою на часові рамки в межах яких реалізується або не реалізується якийсь результат: Мав уже зараз, за годину все покидати [2, с.55]. За один день та й чоловік почує й навчиться стільки, що й удавився б тим [2, с.120].
Словоформи тривалого необмеженого часу з дієсловами доконаного виду не сполучаються.
Конкретизатори темпорального значення формуються на базі лесем часової й нечасової семантики. Атрибутивні слова в іменних групах темпорального значення можуть бути факультативними й обов'язковими. Обов'язкові атрибутивні слова виступають структурним елементом іменної групи і відіграють вирішальну роль у визначенні її семантики, порівн.: того дня працював з натхненням (одиничний час, не цілком заповнений дією) і кожного дня працював з натхненням (дистрибутивний час). Деякі відмінкові форми, наприклад родовий відмінок без прийменника, лише в поєднанні з означенням здатні виражати часові відношення цього дня, минулої весни.
[1] Термінами “передчас” і “післячас” позначаємо реалізацію дії або стану перед певним часовим проміжком або після нього.
З дієсловами недоконаного виду обмежено-кратного значення сполучаються й словоформи прямого часу, цілком заповненого обмеженою дією, якщо вони засвідчують не відрізок часу повністю зайнятий дією, а кількість фактів, які за цей час мали місце: Ні, - каже, - я б так день в день за плугом ходив! [2, с.159]. Родичі хоч раз-два в рік приїдуть [2, с.66].
Проте й названі часові поширювачі не виступають при дієсловах як обов'язкові. Дієслова перерахованих видових значень використовуються й без часових конкретизаторів: відсутність їх не позначається негативно на семантичній та структурній завершеності речення. Але вона й без того не могла [кілька неділь] успокоїтися [2, с.144]. Спомини [з останньої неділі] віджили в її душі [2, с.361]. [За два дні] має знов прийти, бо недугу не можна занедбувати [1, с.357].
Дієслова певного видового значення лише передбачають можливе функціонування часових поширювачів відповідного значення. Проте наявність їх у реченні та форма вираження зумовлюються комунікативними завданнями в кожній окремій конкретній ситуації.
Дієслова доконаного виду фіксують дію як замкнуте ціле і тому передбачають (але обов'язково не вимагають) наявності в реченні словоформ з вказівкою на часові рамки в межах яких реалізується або не реалізується якийсь результат: Мав уже зараз, за годину все покидати [2, с.55]. За один день та й чоловік почує й навчиться стільки, що й удавився б тим [2, с.120].
Словоформи тривалого необмеженого часу з дієсловами доконаного виду не сполучаються.
Конкретизатори темпорального значення формуються на базі лесем часової й нечасової семантики. Атрибутивні слова в іменних групах темпорального значення можуть бути факультативними й обов'язковими. Обов'язкові атрибутивні слова виступають структурним елементом іменної групи і відіграють вирішальну роль у визначенні її семантики, порівн.: того дня працював з натхненням (одиничний час, не цілком заповнений дією) і кожного дня працював з натхненням (дистрибутивний час). Деякі відмінкові форми, наприклад родовий відмінок без прийменника, лише в поєднанні з означенням здатні виражати часові відношення цього дня, минулої весни.
[1] Термінами “передчас” і “післячас” позначаємо реалізацію дії або стану перед певним часовим проміжком або після нього.