| Назва: | Характеристика прислівників часу у творах Ольги Кобилянської |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 39,6 KB |
| Скачувань: | 4 |
Прийменникові та безприйменникові конструкції, що позначають момент реалізації дії, є конструкціями прямого часу. Вони позначають дію, що відбувається в один із моментів або протягом часового відрізка, названого залежним словом (зустрітися на другий день, прийти в суботу). Слід зазначити, що вони позначають час, не цілком заповнений дією, час неповторюваний. Проаналізовані підгрупи цієї конструкції дають можливість твердити, що найуживанішими засобами на позначення моменту реалізації дії є родовий часу та утворення з прийменником в. Лексико-функціональні можливості цих найуживаніших засобів у творах Ольги Кобилянської надзвичайно широкі.
2. Прийменникові конструкції зі значенням часової попередності та наступності.
Звороти відносного часу, конкретизуючи етапи різночасності (передчас, післячас[1]) створюють багатомірну еквіполентну опозицію у творах Ольги Кобилянської. Конструкції, що фіксують час, не цілком заповнений дією, в свою чергу, розмежовуються за вказівкою на неточний, точний перечдас або післячас.
Зворот перед+ орудний відміток, завдяки виразній семантиці прийменника, позначає дію, що відбувається незадовго до часового періоду, вираженого залежним словом, але безпосередньо не стикається з ним.
У творах письменниці зустрічаються такі підгрупи цієї конструкції:
2.1. Утворення від лексем нечасової семантики - назв подій, свят, явищ природи.
Я одержу місце ще перед вінчанням [1, с.139]. Перед благовіщенням нема що зачинати [2, с.53]. Чому ще перед сходом сонця десь трембіта обзивалася? [2, с.312]. Вона хотіла би відійти саме перед сходом сонця [1, с. 304].
2.2. Утворення від іменників темпорального значення - частин доби, умовних вимірів часу. Часто у таких реченнях передчас підсилюється часткою саме.
Як гарно колихалося перед роком наше жито [2, с.499]. Перед п'ятьма місяцями писав Орядин до Маєвського, щоб йому прислав його гроші [1, с. 84]. Перед хвилиною казали ви, що не любите простого народу [1, с.149]. Саме перед хвилею повернула я з кладовища, де прощалася з бабунею і посадила якісь цвіти [1, с.162]. Мусило бути саме перед північчю [1, с.110].
Точний передчас письменниця передає складними конструкціями, що вказують на визначений проміжок між моментам дії і часовим орієнтиром.
Моя мама дві неділі перед тим умерла [2, с.120]. Сава лишився останньої ночі перед його від'їздом у сільській хаті на варті... [2, с.94]. Мабуть, ніхто в світі не постив так щиро в день перед Андрієм, як Домніка [2, с.129]. Щось чотири дні перед святим Михайлом скоїлося в Іванихи нещастя [2, с.202]. Було в годину перед похороном [2, с.33].
На позначення передчас Кобилянська використовує і прийменник в.
Саме в переддень приходу Санди вона вернула [2, с.579].
Система прийменникових конструкцій на позначення часової наступності у творах Ольги Кобилянської багатогранна та об'ємна. Найпоширенішими засобами післячасу, не цілком заповненого дією є сполуки після+ родовий відмінок, по+ місцевий відмінок, через+ знахідний, за+ знахідний.
Панівною є конструкція з прийменником по, який поєднується з такими групами:
1. назвами процесів, станів, подій.
По бійці зараз вночі стихли... [2, с.318]. Два роки по весіллі саме в воєнний час зайшов Микола з Ганною відвідати осиротілу матір... [2, с.560]. Здавалося, що по смерті найстаршого сина й по утраті Осипа... закам'янів він проти всіх інших нещасть [2, с.131]. В кілька років по послідній мандрівці в світ, станула Мавра одного разу перед Іваниху Дубиху з просьбою [2, с. 322]. По домашніх роботах було нам, дівчатам, вільно займатись, чим котра хотіла [1, с.37]. По похороні діставалися йому, звичайно, килими в дарунок [2, с.251]. По концерті почалися танці [2, с.70].
Для точнішого передання наступності письменниця використовує складні конструкції, перша словоформа якої це поєднання кількісного або порядкового числівника з назвами умовних вимірів часу в знахідному або родовому відмінку, а другий компонент утворюється від іменника нечасової семантики.
В перших днях по своїм приїзді не виходив майже з дому [1, с.109]. Маркові, певно, листом, бо в два дні по похороні від'їхав [1, с.230]. У дві неділі по його повороті відбулася між ним і Золею “туча” [1, с.109].
2. назвами свят та явищ природи.
До Петра мусить бути все полотно побілене, по Петрі, знаєш білення нічого не варте [2, с.231]. Одного дня, - се було по заході сонця, - коли прийшли обидва брати, покликані проти москалів, до хати прощатися з родичами і з нею - їй замкнуло віддих... [2, с.554]. Було вже по Великодні [2, с.152].
3. з іменниками часового значення. Такі звороти вживаються переважно з означеннями.
2. Прийменникові конструкції зі значенням часової попередності та наступності.
Звороти відносного часу, конкретизуючи етапи різночасності (передчас, післячас[1]) створюють багатомірну еквіполентну опозицію у творах Ольги Кобилянської. Конструкції, що фіксують час, не цілком заповнений дією, в свою чергу, розмежовуються за вказівкою на неточний, точний перечдас або післячас.
Зворот перед+ орудний відміток, завдяки виразній семантиці прийменника, позначає дію, що відбувається незадовго до часового періоду, вираженого залежним словом, але безпосередньо не стикається з ним.
У творах письменниці зустрічаються такі підгрупи цієї конструкції:
2.1. Утворення від лексем нечасової семантики - назв подій, свят, явищ природи.
Я одержу місце ще перед вінчанням [1, с.139]. Перед благовіщенням нема що зачинати [2, с.53]. Чому ще перед сходом сонця десь трембіта обзивалася? [2, с.312]. Вона хотіла би відійти саме перед сходом сонця [1, с. 304].
2.2. Утворення від іменників темпорального значення - частин доби, умовних вимірів часу. Часто у таких реченнях передчас підсилюється часткою саме.
Як гарно колихалося перед роком наше жито [2, с.499]. Перед п'ятьма місяцями писав Орядин до Маєвського, щоб йому прислав його гроші [1, с. 84]. Перед хвилиною казали ви, що не любите простого народу [1, с.149]. Саме перед хвилею повернула я з кладовища, де прощалася з бабунею і посадила якісь цвіти [1, с.162]. Мусило бути саме перед північчю [1, с.110].
Точний передчас письменниця передає складними конструкціями, що вказують на визначений проміжок між моментам дії і часовим орієнтиром.
Моя мама дві неділі перед тим умерла [2, с.120]. Сава лишився останньої ночі перед його від'їздом у сільській хаті на варті... [2, с.94]. Мабуть, ніхто в світі не постив так щиро в день перед Андрієм, як Домніка [2, с.129]. Щось чотири дні перед святим Михайлом скоїлося в Іванихи нещастя [2, с.202]. Було в годину перед похороном [2, с.33].
На позначення передчас Кобилянська використовує і прийменник в.
Саме в переддень приходу Санди вона вернула [2, с.579].
Система прийменникових конструкцій на позначення часової наступності у творах Ольги Кобилянської багатогранна та об'ємна. Найпоширенішими засобами післячасу, не цілком заповненого дією є сполуки після+ родовий відмінок, по+ місцевий відмінок, через+ знахідний, за+ знахідний.
Панівною є конструкція з прийменником по, який поєднується з такими групами:
1. назвами процесів, станів, подій.
По бійці зараз вночі стихли... [2, с.318]. Два роки по весіллі саме в воєнний час зайшов Микола з Ганною відвідати осиротілу матір... [2, с.560]. Здавалося, що по смерті найстаршого сина й по утраті Осипа... закам'янів він проти всіх інших нещасть [2, с.131]. В кілька років по послідній мандрівці в світ, станула Мавра одного разу перед Іваниху Дубиху з просьбою [2, с. 322]. По домашніх роботах було нам, дівчатам, вільно займатись, чим котра хотіла [1, с.37]. По похороні діставалися йому, звичайно, килими в дарунок [2, с.251]. По концерті почалися танці [2, с.70].
Для точнішого передання наступності письменниця використовує складні конструкції, перша словоформа якої це поєднання кількісного або порядкового числівника з назвами умовних вимірів часу в знахідному або родовому відмінку, а другий компонент утворюється від іменника нечасової семантики.
В перших днях по своїм приїзді не виходив майже з дому [1, с.109]. Маркові, певно, листом, бо в два дні по похороні від'їхав [1, с.230]. У дві неділі по його повороті відбулася між ним і Золею “туча” [1, с.109].
2. назвами свят та явищ природи.
До Петра мусить бути все полотно побілене, по Петрі, знаєш білення нічого не варте [2, с.231]. Одного дня, - се було по заході сонця, - коли прийшли обидва брати, покликані проти москалів, до хати прощатися з родичами і з нею - їй замкнуло віддих... [2, с.554]. Було вже по Великодні [2, с.152].
3. з іменниками часового значення. Такі звороти вживаються переважно з означеннями.