| Назва: | Характеристика прислівників часу у творах Ольги Кобилянської |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 39,6 KB |
| Скачувань: | 4 |
По довгих трьох роках німого невидимого бою утихомирилася врешті [1, с.519]. По чотирьох тижнях зірвала заручини [2, с.41]. По недовгім часі спинилися недалеко білої хати Докії [2, с.79]. Але по якімсь часі вона наново на хвилину перечікує [2, с.439]. Марійка зітхнула, а по довшій хвилі понурого обопільного мовчання промовила [2, с.44]. По якійсь хвилині засміялась здавленим сміхом [1, с.299].
Ці конструкції можуть вступати у синонімічні відношення із зворотами через якийсь час, через якусь хвилину... Слід зазначити, що деякі іменники часової семантики у конструкціях з прийменником по виступають й без означень.
З чоловіком своїм розвелася по році подружжя [1, с.167]. По годині розділились на три табори [2, с.483]. По півтора році - оповідав він мені, - просив я о відпустку на святу неділю [2, с.120]. По півночі блідніють зорі, настає сумерк [2, с.110].
4. із іменниками на означення осіб:
Годинник, що мені ще по дідові-владиці остався [2, с.76]. Годинник унаслідив по батькові [2. с.153].
5. із займенниками. У таких реченнях часто конкретизується післячас числівниками.
Два дні по тім ходив Ілія до панотця, аби не оголошував третьої заповіді [2, с.140]. Казав, що ще три дні по тім чув слабість у колінах із страху [2, с.78]. В два дні по тім від'їхала до своєї матері [2, с.137]. Недовго по тім пішов із батьком до плуга [2, с.157]. Небавом по тім подибала я його знов [1, с.170].
Процес витіснення конструкцій з прийменником по проходив досить активно. У творах майже всіх сьогочасних письменників конструкція з прийменником після виступає домінуючою.
Значення дії, яка відбувається пізніше іншої, передається у творах Ольги Кобилянської конструкціями з прийменником за. Ця конструкція належить до давніх, ще спільнослов'янських засобів вираження часу.
Сполучається прийменник за з назвами загальних часових понять (хвилина, година, день, тиждень, місяць, рік, час).
Потім обернулася до стіни й за малу хвилину почула я, що вона знов плаче [2, с.119]. За три дні не стане Маври між вами [2, с.303]. Він має все чорнобриву перед очима, дарма що за тиждень в них весілля [2, с.450]. За пару місяців та й настане осінь [2, с.25]. Я борзо зладпсуся (????????) й піду й за годину буду знов тут [2, с.525]. Михайло може аж за три роки женитися [2, с.16]. За якийсь час здрібнів на нім здалека, мов чорна точка, і згубився [2, с.124].
Значно рідше використовує письменниця за з іменниками в орудному відмінку на означення дій, процесів.
За тим настала й розлука [2, с.29].
Ця конструкція давня за походженням, але в сучасній мові, зокрема у мові творів Кобилянської, вона не засвоїлася.
Слід зазначити, що у реченнях з іменником за вживаються в основному дієслова доконаного виду.
За хвилину з'явилася Санда й сіла мовчки коло мами [2, с.577]. За три неділі відбулося весілля Миколи з “козачкою” [2, с.550]. За яких кільканадцять хвиль пішла вона за ним майже безтямки [2, с.19].
Конструкції з прийменником через набагато точніше передають значення реалізації дії після певних проміжках часу, ніж зворот за+ знахідний відмінок. Пояснюється це тим, що конструкція за+ знахідний відмінок виступає з двома значеннями: вказує на період, після якого відбувається щось, і перод, повністю зайнятий дією. Часто буває важко визначити, яке ж значення передає ця конструкція.
За часок він переодягнувся в чисте білля [2, с.550]. (За скільки часу? Через який час?)
За три роки можна мати знов такий гаразд [2, с.151].
За два роки знов буду мати те, що лиха година витуманила [2, с.42].
Для позначення “післячасу” використовує письменниця прийменник через, який передає ще значення точніше.
Коли неділь через кілька за Савковими старостами прийшли другі... сталося чи не те саме [2, с.553]. Відчув через хвилю страшну самоту в душі [2, с.43]. Мов поборена, опустила я через хвилю покірно голову... [2, с.36].
У творах Ольги Кобилянської зустрічається прийменник через із давньою його особливістю - позначення часу, протягом якого відбувається дія. Сучасна літературна мова це значення не засвоїла.
... Хоч потайки діставав не одного штовханця, що аж ребра через тиждень синіли [2, с.538]. Як не міг її через кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий [2, с.33]. Через завтра остануся у панни Марії, а позавтра поїду до своєї нової пристані [1, с.157]. Дівча дивилося мені через хвилину серйозно в очі [1, с.83]. Сава дивився через хвильку мовчки на неї [2, с.154].
Прийменникові конструкції, щ виражають часову попередність та наступність (засобу різночасності дії й часового моменту), охоплюють відносний час. Утворення такого типу називають дію, що реалізується за межами часового відрізка, не одночасно з ним. вказують на час, не цілком заповнений дією (перед обідом прийшов, через день поїхав).
3. Прийменникові та безприйменникові конструкції на означення тривалого часу.
Ці конструкції можуть вступати у синонімічні відношення із зворотами через якийсь час, через якусь хвилину... Слід зазначити, що деякі іменники часової семантики у конструкціях з прийменником по виступають й без означень.
З чоловіком своїм розвелася по році подружжя [1, с.167]. По годині розділились на три табори [2, с.483]. По півтора році - оповідав він мені, - просив я о відпустку на святу неділю [2, с.120]. По півночі блідніють зорі, настає сумерк [2, с.110].
4. із іменниками на означення осіб:
Годинник, що мені ще по дідові-владиці остався [2, с.76]. Годинник унаслідив по батькові [2. с.153].
5. із займенниками. У таких реченнях часто конкретизується післячас числівниками.
Два дні по тім ходив Ілія до панотця, аби не оголошував третьої заповіді [2, с.140]. Казав, що ще три дні по тім чув слабість у колінах із страху [2, с.78]. В два дні по тім від'їхала до своєї матері [2, с.137]. Недовго по тім пішов із батьком до плуга [2, с.157]. Небавом по тім подибала я його знов [1, с.170].
Процес витіснення конструкцій з прийменником по проходив досить активно. У творах майже всіх сьогочасних письменників конструкція з прийменником після виступає домінуючою.
Значення дії, яка відбувається пізніше іншої, передається у творах Ольги Кобилянської конструкціями з прийменником за. Ця конструкція належить до давніх, ще спільнослов'янських засобів вираження часу.
Сполучається прийменник за з назвами загальних часових понять (хвилина, година, день, тиждень, місяць, рік, час).
Потім обернулася до стіни й за малу хвилину почула я, що вона знов плаче [2, с.119]. За три дні не стане Маври між вами [2, с.303]. Він має все чорнобриву перед очима, дарма що за тиждень в них весілля [2, с.450]. За пару місяців та й настане осінь [2, с.25]. Я борзо зладпсуся (????????) й піду й за годину буду знов тут [2, с.525]. Михайло може аж за три роки женитися [2, с.16]. За якийсь час здрібнів на нім здалека, мов чорна точка, і згубився [2, с.124].
Значно рідше використовує письменниця за з іменниками в орудному відмінку на означення дій, процесів.
За тим настала й розлука [2, с.29].
Ця конструкція давня за походженням, але в сучасній мові, зокрема у мові творів Кобилянської, вона не засвоїлася.
Слід зазначити, що у реченнях з іменником за вживаються в основному дієслова доконаного виду.
За хвилину з'явилася Санда й сіла мовчки коло мами [2, с.577]. За три неділі відбулося весілля Миколи з “козачкою” [2, с.550]. За яких кільканадцять хвиль пішла вона за ним майже безтямки [2, с.19].
Конструкції з прийменником через набагато точніше передають значення реалізації дії після певних проміжках часу, ніж зворот за+ знахідний відмінок. Пояснюється це тим, що конструкція за+ знахідний відмінок виступає з двома значеннями: вказує на період, після якого відбувається щось, і перод, повністю зайнятий дією. Часто буває важко визначити, яке ж значення передає ця конструкція.
За часок він переодягнувся в чисте білля [2, с.550]. (За скільки часу? Через який час?)
За три роки можна мати знов такий гаразд [2, с.151].
За два роки знов буду мати те, що лиха година витуманила [2, с.42].
Для позначення “післячасу” використовує письменниця прийменник через, який передає ще значення точніше.
Коли неділь через кілька за Савковими старостами прийшли другі... сталося чи не те саме [2, с.553]. Відчув через хвилю страшну самоту в душі [2, с.43]. Мов поборена, опустила я через хвилю покірно голову... [2, с.36].
У творах Ольги Кобилянської зустрічається прийменник через із давньою його особливістю - позначення часу, протягом якого відбувається дія. Сучасна літературна мова це значення не засвоїла.
... Хоч потайки діставав не одного штовханця, що аж ребра через тиждень синіли [2, с.538]. Як не міг її через кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий [2, с.33]. Через завтра остануся у панни Марії, а позавтра поїду до своєї нової пристані [1, с.157]. Дівча дивилося мені через хвилину серйозно в очі [1, с.83]. Сава дивився через хвильку мовчки на неї [2, с.154].
Прийменникові конструкції, щ виражають часову попередність та наступність (засобу різночасності дії й часового моменту), охоплюють відносний час. Утворення такого типу називають дію, що реалізується за межами часового відрізка, не одночасно з ним. вказують на час, не цілком заповнений дією (перед обідом прийшов, через день поїхав).
3. Прийменникові та безприйменникові конструкції на означення тривалого часу.