1 2 3 4 5 6 7 8 9

Нові правила можна використовувати в наукових експериментах, у процесі обговорення, але не наводити на людей страху, бо в тих нових, а властиво повернутих заново, правилах, як знаємо, нічого страшного нема. І це мають зрозуміти всі. Нам треба переконати людей, що противники цих правил просто шукають собі привід, щоб принизити національні прикмети нашої культури, які підтримуються такими недолугими антинаціональними твердженнями чи ухвалами, які одні за одними видають наші урядовці: то, мовляв, у нас нема національної ідеї, то заявляють, що добре, що не затвердили правопису, бо там ніхто нічого не зрозуміє, то наказують нам урочисто святкувати своє закабалення від Росії, так звані Переяславські угоди, то вирішили, що ми повинні писати підручники з історії України для наших дітей разом з московськими ідеологами. Такого ще світ не знав і не бачив.

Я торкнувся лише принагідно успіхів української термінології та термінографії і її тіневих сторін. Ми багато втратили за десять років Незалежності, бо якщо у підвалинах термінологічної справи лежали би національні інтереси, український інтелектуальний потеціал міг би зробити значно більше в багатьох галузях, у тому числі і на шляху стабілізації термінологічних систем.

Список використаних джерел

1. Вербицька О.А. Термін і метафоризація//Культура слова.-К., 1986.-№№).-С.52-56

2. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах.-М., 1987

3. Моральна цінність християнства і відродження національної школи.-К.:Перлина.-1995.-с.15-32

4. Огієнко І.І. Українська церква.-Т.1.-К.: Обнова.-1999.-С.102-110

5. Панько Т.І. Сакральна термінологія//Українське термінознавство.-Львів: Світ.-1994.-с.34-37

6. Історія Української літературної мови: Лексика і фразеологія.-К., 1983

7. Кияк Т. До питання про «своє» та «чуже» в українській термінології//Мовознавство.-1994.-№1.-С.14-21

1 2 3 4 5 6 7 8 9