| Назва: | Форма організації навчального процесу |
| Тип: | Курсові роботи |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 98,88 KB |
| Автор: | Чуб Наталя Василівна |
| Надіслав(ла): | Чуб В`ячеслав Віталійович |
| Скачувань: | 405 |
1. Постійно здійснювати загально дидактичний принцип єдності навчання і виховання. Відповідно до змісту природничого матеріалу правильно визначити навчальну та виховну мету уроку; уявляти які природничі знання, вміння і навички будуть сформовані під час уроку, яка робота буде проведена для досягнення розвивального навчання.
2. Зміст природничого матеріалу повинен бути науковим, але не перевантаженим і доступним для розуміння дітей певного віку.
3. Під час вивчення нового матеріалу слід уникати випадкових хаотичних питань, а використовувати логічні, причинно-наслідкові зв’язки.
4. Для розвитку логічного мислення і пізнавальної самодіяльності учнів на уроці застосовувати різні види робіт.
5. Система методів і прийомів повинна бути такою, яка б забезпечила найбільшу ефективність роботи вчителя і пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку.
6. Домашнє самостійне завдання повинно бути логічним продовженням або закінченням класної роботи. Інструктивні вказівки до його виконання мають бути своєчасними. В домашнє завдання варто вводити види робіт, що готують дітей до сприйняття нової інформації (4).
За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових
класах діляться на такі типи:
1) комбіновані уроки;
2) уроки засвоєння нових знань;
3) уроки узагальнення і систематизації нових знань;
4) уроки перевірки знань, умінь і навичок учнів;
5) предметні уроки;
6) уроки, проведені у нестандартній формі;
7) інтерактивні уроки;
8) інтегровані уроки.
Кожен тип уроку характеризується певною будовою – структурою.
В поняття структура входить три основні ознаки:
• етапи ( елементи уроку);
• їх послідовність;
• їх взаємозв’язок (4).
В кожному уроці виділяють дві структури:
• макроструктуру;
• мікроструктуру (4).
Макроструктура – більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу.
Кожний елемент макроструктури має свою внутрішню мікроструктуру, яка складається з певних методів, прийомів і засобів навчання, якими досягається мета певного елемента макроструктури (4).
Стандартні уроки охоплюють основні етапи навчального процесу: підготовка до вивчення теми, сприймання і осмислення матеріалу, закріплення; перевірка, оцінювання знань, умінь і навичок; узагальнення і систематизація знань.
Слід зазначити, що не всі організаційні форми та методи навчання використовуються в загальноосвітній школі за поданим зразком. Більшість з них застосовуються із певними змінами та доповненнями.
Підрозділ 2.Види уроків.
1. Комбіновані уроки
Комбінований урок - це найбільш поширений тип уроку в існуючій практиці роботи школи. На цих уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам`ятовуванню, узагальненню та систематизації . На них має місце і повторення раніше вивченого, перевірка домашнього завдання, закріплення нового матеріалу. На ньому вирішуються дидактичні завдання всіх типів уроків. Звідси він і одержав свою назву - комбінований.
Типова структура комбінованого уроку:
I. Організація класу.
1. Привітання.
2. Перевірка готовності робочих місць.
II. Підсумок фенологічних спостережень.
III. Перевірка домашнього завдання.
IV. Актуалізація опорних знань дітей та їх життєвого досвіду.
V. Оголошення теми та завдань навчальної діяльності учнів.
VI. Ознайомлення з новим матеріалом (сприймання та усвідомлення знань).
VII. Закріплення нових знань (осмислення, узагальнення, систематизація знань).
VIII. Підсумки уроку.
IX. Повідомлення домашнього завдання (запис на дошці).
Підсумок фенологічних спостережень.
На кожному уроці перш ніж приступити до перевірки домашнього завдання необхідно підсумувати спостереження учнів. В усній формі за запитаннями вчителя учні з`ясовують зміни, які відбулися в неживій природі за тиждень: яка тривалість дня і ночі, як змінилася висота Сонця на небі, яка температура повітря, яке небо, які за кольором і формою хмари, які вітри, які їхні напрямки, які опади і т.д. Щомісячно підбиваються підсумки спостережень за погодою. Діти вчаться порівнювати результати метеорологічних спостережень за квартал.
Одночасно виявляються сезонні зміни в житті рослин (початок сокоруху, набрякання бруньок, розпускання листків, бутонізація, цвітіння, достигання плодів,зміна забарвлення листя, листопад), тварин (перельоти птахів, гніздування, виліт пташенят з гнізда, сплячка звірів) і в сільськогосподарській праці людей, які пов’язані із змінами температурного режиму, тривалості світлового дня, інтенсивності освітлення, кількості та стану опадів та ін. Ця робота виробляє в учнів системність, розвиває спостережливість, бажання розгадати сутність природних явищ і їхній вплив на живі об`єкти.
Перевірка домашнього завдання.
Може проводитися усно або письмово.
Усне опитування може бути фронтальним та індивідуальним.
Письмові самостійні роботи бувають індивідуальними, за варіантами або однаковими для всього класу.
2. Зміст природничого матеріалу повинен бути науковим, але не перевантаженим і доступним для розуміння дітей певного віку.
3. Під час вивчення нового матеріалу слід уникати випадкових хаотичних питань, а використовувати логічні, причинно-наслідкові зв’язки.
4. Для розвитку логічного мислення і пізнавальної самодіяльності учнів на уроці застосовувати різні види робіт.
5. Система методів і прийомів повинна бути такою, яка б забезпечила найбільшу ефективність роботи вчителя і пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку.
6. Домашнє самостійне завдання повинно бути логічним продовженням або закінченням класної роботи. Інструктивні вказівки до його виконання мають бути своєчасними. В домашнє завдання варто вводити види робіт, що готують дітей до сприйняття нової інформації (4).
За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових
класах діляться на такі типи:
1) комбіновані уроки;
2) уроки засвоєння нових знань;
3) уроки узагальнення і систематизації нових знань;
4) уроки перевірки знань, умінь і навичок учнів;
5) предметні уроки;
6) уроки, проведені у нестандартній формі;
7) інтерактивні уроки;
8) інтегровані уроки.
Кожен тип уроку характеризується певною будовою – структурою.
В поняття структура входить три основні ознаки:
• етапи ( елементи уроку);
• їх послідовність;
• їх взаємозв’язок (4).
В кожному уроці виділяють дві структури:
• макроструктуру;
• мікроструктуру (4).
Макроструктура – більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу.
Кожний елемент макроструктури має свою внутрішню мікроструктуру, яка складається з певних методів, прийомів і засобів навчання, якими досягається мета певного елемента макроструктури (4).
Стандартні уроки охоплюють основні етапи навчального процесу: підготовка до вивчення теми, сприймання і осмислення матеріалу, закріплення; перевірка, оцінювання знань, умінь і навичок; узагальнення і систематизація знань.
Слід зазначити, що не всі організаційні форми та методи навчання використовуються в загальноосвітній школі за поданим зразком. Більшість з них застосовуються із певними змінами та доповненнями.
Підрозділ 2.Види уроків.
1. Комбіновані уроки
Комбінований урок - це найбільш поширений тип уроку в існуючій практиці роботи школи. На цих уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам`ятовуванню, узагальненню та систематизації . На них має місце і повторення раніше вивченого, перевірка домашнього завдання, закріплення нового матеріалу. На ньому вирішуються дидактичні завдання всіх типів уроків. Звідси він і одержав свою назву - комбінований.
Типова структура комбінованого уроку:
I. Організація класу.
1. Привітання.
2. Перевірка готовності робочих місць.
II. Підсумок фенологічних спостережень.
III. Перевірка домашнього завдання.
IV. Актуалізація опорних знань дітей та їх життєвого досвіду.
V. Оголошення теми та завдань навчальної діяльності учнів.
VI. Ознайомлення з новим матеріалом (сприймання та усвідомлення знань).
VII. Закріплення нових знань (осмислення, узагальнення, систематизація знань).
VIII. Підсумки уроку.
IX. Повідомлення домашнього завдання (запис на дошці).
Підсумок фенологічних спостережень.
На кожному уроці перш ніж приступити до перевірки домашнього завдання необхідно підсумувати спостереження учнів. В усній формі за запитаннями вчителя учні з`ясовують зміни, які відбулися в неживій природі за тиждень: яка тривалість дня і ночі, як змінилася висота Сонця на небі, яка температура повітря, яке небо, які за кольором і формою хмари, які вітри, які їхні напрямки, які опади і т.д. Щомісячно підбиваються підсумки спостережень за погодою. Діти вчаться порівнювати результати метеорологічних спостережень за квартал.
Одночасно виявляються сезонні зміни в житті рослин (початок сокоруху, набрякання бруньок, розпускання листків, бутонізація, цвітіння, достигання плодів,зміна забарвлення листя, листопад), тварин (перельоти птахів, гніздування, виліт пташенят з гнізда, сплячка звірів) і в сільськогосподарській праці людей, які пов’язані із змінами температурного режиму, тривалості світлового дня, інтенсивності освітлення, кількості та стану опадів та ін. Ця робота виробляє в учнів системність, розвиває спостережливість, бажання розгадати сутність природних явищ і їхній вплив на живі об`єкти.
Перевірка домашнього завдання.
Може проводитися усно або письмово.
Усне опитування може бути фронтальним та індивідуальним.
Письмові самостійні роботи бувають індивідуальними, за варіантами або однаковими для всього класу.
Новости загрузка новостей...