Виконання рефератів та ін.
Живі фахівці (не робот)
Контрольні, курсові, дипломні.
Гаряча лінія замовлень
8(093) 632-23-22
8(044) 496-83-58



Назва: Шпори з філософії
Тип: Реферати
Мова: Українська
Розмiр: 270,3 KB
Скачувань: 591


Скачати реферат українською    

У реальному процесі пізнання омана, як і істина, є його закономірним результатом. Пізнання здійснюється через єдність та боротьбу полярних протилежностей — істини та омани. Постійне їхнє співіснування та взаємодія мають джерелом практику, оскільки саме вона є основою пізнання в цілому, а, значить і його результатів.

Це положення на перший погляд суперечить іншому фундаменталь¬ному положенню сучасної матеріалістичної гносеології про практику як критерій істини. Здавалося б, істина і тільки вона має бути продуктом вивіреного практикою процесу пізнання. Омана ж, навіть коли вона з'яв¬ляється в разі нерозвинутості самого пізнання, має відразу ж виявлятися практикою і виключатися з подальшого функціонування в системі знан¬ня. Проте в дійсності все відбувається по-іншому.

Коли мова йде про те, що те чи інше знання підтверджується прак¬тикою, мають, як правило, на увазі, що діяльність здійснювана згідно з даними знаннями, дала очікуваний результат або що дане знання без суперечностей пояснює всі наявні факти даної теорії. Проте вся складність полягає в тому, що омана в цьому плані може бути не менш "доказо¬вою", ніж істина. Істина, справді, несуперечливо пояснює наукові фак¬ти і, реалізуючись у дії, дає корисний ефект. Але це не означає, що справедливим буде і протилежне твердження: з корисного ефекту неод¬мінно витікає істинність того чи іншого положення. Омана досить часто теж може давати і дає корисний ефект, особливо, коли це не стосується суспільнозначущих цілей і потреб у їх загальноісторичному значенні.

Тобто роль практики суперечлива: вона — джерело не лише істини, а й омани. Нагадаємо: практика є діяльністю, що перетворює світ у відпо¬відності з потребами і цілями людини — це головна її функція. Практика не може бути абсолютним критерієм істини, оскільки вона завжди є прак¬тикою певного історичного етапу розвитку. Але практика, яка сама є історичним процесом, завжди функціонує як діалектична єдність абсо¬лютного та відносного. Тому практика є одночасно і абсолютним, і віднос¬ним критерієм істини, значення її в пізнанні визначається тим, що це ос¬новний і всезагальний критерій істини, єдиний спосіб виявлення об'єктив¬ного змісту наших знань про дійсність.

Відомо, що логічне доведення має широке і багатогранне застосу¬вання в науковому пізнанні. Це дає підстави багатьом філософам ствер¬джувати, що і логіка є критерієм істини. Постановка питання про логіч¬ний критерій істини безпосередньо пов'язана з існуванням логічного Доказу, можливого без звернення до практики. Звичайно, логіка виявляє помилки, коли вони є в тій чи іншій концепції, але усунення логічних помилок забезпечує лише логічну правильність висновків. Іншими сло¬вами, логічна правильність є необхідною основою наукового мислення, ефективного дослідницького пошуку, попередньої перевірки умовиводів.

На противагу раціоналізму, емпіричний напрямок у гносеології, роз¬робляючи в принципі правильне вчення про чуттєве походження наших знань, доходить, проте, помилкового висновку, що істинність будь-яких теоретичних побудов може бути перевірена лише шляхом їхнього по¬рівняння з вихідними даними чуттєвого досвіду. Між тим історія науки свідчить, що її найвидатніші досягнення досить часто суперечать вихід¬ним чуттєвим даним. І ця суперечність між теорією і чуттєвими даними зовсім не означає помилковості ні того, ні іншого. Розв'язання цієї су¬перечності передбачає застосування критерію практики.

51.Поняття практики, її форми та роль в пізнанні


Скачати україномовний реферат    


Новости загрузка новостей...


Украинская Баннерная Сеть