Гаряча лінія замовлень
Контрольних, дипломних, курсових.
8(093) 401-54-00
8(044) 502-15-05



Назва: Шпори з філософії
Тип: Реферати
Мова: Українська
Розмiр: 270,3 KB
Скачувань: 591


Скачати реферат українською    

У сучасній філософії такі спроби зустрічаються в методологічних кон¬цепціях Т.Куна та ІЛакатоса. Т.Кун вводить поняття "парадигма", яке фіксує існування особливого типу знання, що не виконує безпосередньо пояснювальної функції, а є умовою певного виду теоретичної діяльності з пояснення та систематизації емпіричного матеріалу. Аналогічний статус має також поняття "дослідницька програма", яке вводить у методологію науки І.Лакатос і яке є своєрідним метатеоретичним утворенням, що містить набір вихідних ідей та методологічних установок, на які спи¬рається наукове пізнання на тому чи іншому етапі розвитку суспільства. Великого поширення для визначення метатеоретичної та науково-до¬слідницької діяльності набуло поняття "стиль мислення", яке за змістом близьке до поняття "парадигма". Під стилем мислення розуміють певний історично конкретний тип мислення, який, будучи загальним для даної епохи, стійко виявляється у розвитку основних наукових напрямків та обумовлює деякі стандартні уявлення в метамовних контекстах усіх фун¬даментальних теорій свого часу. Конкурентами поняття "стиль мислен¬ня" в сучасній теорії пізнання для фіксації метатеоретичного рівня науко¬вого дослідження є поняття "картина світу", "власні і філософські основи науки", "теоретичний базис наукового пізнання", "умови пізнання" тощо.Чим відрізняється теоретичний рівень наукового пізнання від мета¬теоретичного? Якщо теоретичний рівень включає в себе сукупність пізна¬вальних процесів, спрямованих на висування, розвиток та обгрунтуван¬ня теоретичних гіпотез, а також тих процесів мислення, в яких реалізу¬ються основні пізнавальні функції наукових теорій (опис, пояснення, передбачення), то на метатеоретичному рівні на основі певних філософ¬ських установок, узагальнення результатів теоретичної діяльності та самої практики наукового пізнання фіксуються загальні передумови теоретичної діяльності. Якщо основним елементом теоретичного знання є закон, відоб¬раження необхідних та суттєвих зв'язків між явищами, то метатеоретичне знання формулюється у вигляді принципів, у яких стверджується дещо уже про саму теорію і практику теоретичної діяльності.

Під "картиною світу" тут розуміють сукупність загальних уявлень про структуру того чи іншого фрагмента об'єктивної реальності, що ви¬вчається даною наукою і лежить в основі теоретичної діяльності в даній науці. В понятті "стиль мислення" фіксується сукупність уявлень про саму структуру пізнавальної діяльності, про способи описування та по¬яснення явищ.

Філософія не може втручатися в конкретний процес діяльності вче¬ного на емпіричному та теоретичному рівнях наукового пізнання, проте вона значною мірою впливає на вибір та інтерпретацію базисних прин¬ципів архетипного рівня знання, які залежать від панівних у дану істо¬ричну епоху філософських установок. В той же час архетип наукового мислення є фокусом впливу конкретно-наукового пізнання на філосо¬фію, що сприяє розвитку змісту категорій самої філософії, оскільки в структурних елементах архетипного знання фіксуються узагальнені уяв¬лення про структуру буття та наукового пізнання.

Провідною рисою і тенденцією сучасного етапу розвитку наукового пізнання є його гуманізація. Мається на увазі не лише гуманістична пе¬реорієнтація використання наукових досягнень, а насамперед перебу¬дова методологічних основ науки, стилю мислення, архетипу науково¬го пізнання. Одним з головних завдань гуманізації наукового пізнання є формування нового гуманістичного стилю мислення. Саме він є спо¬лучною ланкою між основними методологічними принципами науко¬вого пізнання і загальними ідеями, які виражають сутність того чи іншого світогляду, що є в ньому найважливішим і самоцінним. Серед найваж¬ливіших ідей, що визначають методологічні основи гуманістичної орі¬єнтації сучасного наукового пізнання, виділяють два основоположен¬ня: по-перше, ідею культури як міри розвитку людини; по-друге, ідею єдиної науки про людину. Функціонально-ціннісна переорієнтація на¬укового пошуку в дусі єдиної науки як науки про людину передбачає таку якісну зміну в науці, коли її предметний зміст буде прямо зорієнтованим на гуманістичні цінності. Наука робить лише перші кроки в цьому напрямку. Але вже тепер намічаються глибинні інтегративні про¬цеси, зумовлені взаємними струмами між природознавством та су¬спільними і гуманітарними науками на шляху їхньої взаємної гуманізації, І концентрації уваги навколо проблеми людини як найвищої цінності. І Гуманістичний стиль мислення передбачає відродження на новому витку І діалектичної спіралі розвитку класичної ідеї єдності Істини, Добра та І Краси як основи та квінтесенції духовної культури в цілому і наукового пізнання як її складової частини зокрема.

55.Специфіка соціального пізнання


Скачати україномовний реферат    


Новости загрузка новостей...


Украинская Баннерная Сеть