| Назва: |
Шпори з філософії |
| Тип: |
Реферати |
| Мова: |
Українська |
| Розмiр: |
270,3 KB |
| Скачувань: |
587 |
Скачати реферат українською
Сутність першої з них може бути зведена до таких основних поло¬жень: класи зникли, існують лише деякі соціальні "пласти", або шари, 284 тому замість поняття "класи" треба користуватися поняттям "страт" (від латин, стратум — шар, пласт, геологічний термін); ознаки страту довільні — рід занять, престиж, розмір прибутку, ставлення до певних соціальних проблем, манери, смаки, звички та інші; кількість стратів різні соціоло¬ги визначають по-різному — 4, 5, 6, 7, 8 і більше.Заради справедливості варто сказати, що в основі американської, англійської, французької, угорської і взагалі всіх концепцій стратифіка¬ції у сучасній світовій соціології та соціальній філософії лежать чотири ознаки класу. Щоправда, до них інколи додають ще й престиж (а амери¬канці — національність), але основу становлять чотири ознаки.Друга, певною мірою похідна теорія, що пов'язана з першою і відоб¬ражає соціальну динаміку, — це теорія соціальної мобільності. Вона зво¬диться відповідно до таких положень: теорія К.Маркса про існування у капіталістичному суспільстві двох полярно протилежних класів і загост¬рення боротьби між ними не підтвердилася; мають місце лише відмінності між стратами та висока мобільність, рухливість, пов'язана з переходом з одного страту до іншого; отже, говорити сьогодні про антагонізм між робітником і капіталістом не варто, бо вчорашній пролетарій може стати капіталістом, а капіталіст — пролетарієм (використовується стара, марк¬систська термінологія).Відповідно до сказаного існують "соціальні ескалатори", або "ліф¬ти", на яких люди можуть піднятися на вищі сходинки суспільного ста¬новища. Серед них: економіка (кожна людина може розбагатіти, стати мільйонером або навіть мільярдером); політика — можна зробити по¬літичну кар'єру; армія (пригадаймо стару приказку, що кожний солдат мріє стати генералом); церква — тут також є шанси пробитися у вищу церковну ієрархію; наука (це найменш вдячне поле діяльності, але й тут можна досягти руху вперед); шлюб, за допомогою якого (якщо, звичай¬но, він вигідний) можна найлегше зробити карколомне сходження на вершину суспільної піраміди.Окрім "вертикальної мобільності", коли люди "підіймаються та спус¬каються, як ліфти в установах" (за термінологією американського філо¬софа і економіста Ст.Чейза), існує і так звана "горизонтальна мобільність", коли соціально-економічне становище людини суттєво не змінюється, а лише пов'язане з переходом з одного місця роботи на інше без значного поліпшення чи погіршення економічного становища людини.У нашому перехідному суспільстві сталося так, що є різноманітні професійні, статево-вікові, етносоціальні, релігійні та інші групи, а соціально-економічних, типу класів, — немає. Це одна з характерних рис наслідків та причин тоталітарної системи. Адже відбулося не лише "розселянювання" селянства, а й "розкласування" робітничого класу: його по¬збавлено власності на робочу силу, історично вихованої трудової етики. Знищено й інтелігенцію у тому розумінні, в якому вона могла бути особливою соціальною групою (за М.Бердяєвим, як ідеологічне, а не професійне й економічне угрупування).
67. Формаційний, цивілізаційний, стадійний та інші підходи до аналізу суспільного розвитку.
Вперше термін "суспільна формація» вжив К.Маркс у грудні 1851 р. у своїй праці "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта". Вдруге він використовує цей термін у травні 1858 р.в "Економіч¬них рукописах 1857—1859 рр.", втретє, — у 1859 р. в передмові до праці "До критики політичної економії". Загалом же до виходу в світ першого тому "Капіталу" (вересень 1867 р.) поняття "формація" зустрічається у Маркса не менше 25 разів.
Ф.Енгельс же вперше вживає це поняття у 1868 р. у конспекті пер¬шого тому "Капіталу" та в одній з рецензій на цей том. Окрім цього, у його працях поняття "формація" зустріється ще чотири рази, причом\ використовується суто термінологічно.
Отже, на основі викладеного вище можна зробити, принаймні, двг висновки.
1. Поняття суспільно-економічної формації входить до власного категоріального апарату вчення, розробленого Марксом та Енгельсом, і одним із наріжних в контексті цього вчення.
2. Левова частка роботи з формування і розробки даного поняття виконана Марксом.
Розробка поняття "суспільно-економічна формація" ішла вельми повільно і важко. Цьому терміну у Маркса і Енгельса передували спо¬чатку визначення "форма суспільства", "стан суспільства", "організація суспільства", "форми спілкування". Пізніше — "економічна форма су¬спільства", "економічна структура суспільства" і, нарешті, найбільш близьке до поняття суспільно-економічної формації — "економічна фор¬мація суспільства".
Сам термін "формація" запозичено Марксом із геології. Ймовірно : трьох джерел: а) власні, заняття Маркса геологією; б) "Філософія при¬роди" Гегеля, § 339; в) книга Дюро де Ла Маля "Політична економі* римлян", де вживається поняття, що відповідає терміну "формація".
Скачати україномовний реферат
