| Назва: | Шпори з філософії |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 270,3 KB |
| Скачувань: | 593 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100
Що ж є рушійною силою дій кожної людини, будь-якої соціальної групи (стану, професійної групи, покоління), суспільства в цілому як соціальної системи; кожного соціального інституту, що функціонує у тому чи іншому суспільстві (держави та її органів, системи освіти тощо); соціальних спільнот людей (сім'ї, роду, племені, нації, народу), нарешті, всього людства?
Відповідь, мабуть, може бути однозначною — інтерес. Зміст інтересу визначається умовами життя людей та їхніх спільнот, місцем у системі суспільних відносин. Інтерес є реальною причиною соціальних дій, подій звершень, що стоять за безпосередніми спонуканнями, мотивами, по¬мислами, ідеями індивідів, соціальних груп чи спільнот, які беруть участь у цих діях.
Тому К.Гельвецій назвав інтерес "всесильним чарівником", який змінює вигляд будь-якого предмета. Мислитель підкреслював, що якщо світ фізичний підпорядкований закону руху, то світ духовний не меншою мірою підпорядкований закону інтересу. На думку П.Гольбаха, інтерес є єдиним мотивом людської діяльності. З різноманітними формами люд¬ської діяльності пов'язували інтерес Кант і Гегель. Конструктивно-творчу роль інтересу підкреслювали також інші мислителі. Уже кілька десятиріч у цивілізованих країнах світу перебуває на озброєнні психологічна фор¬мула: інтерес — стимул — реакція на стимул — мотив дії — сама дія.
Серед численних інтересів особливе місце належить матеріальним, особливо інтересам власності, адже історію розвитку людської цивілізації можна періодизувати за формами власності. Взаємодія ж інтересів (особи¬стостей, соціальних груп, спільнот людей тощо) відбувається не сама со¬бою, а через реальні суспільні відносини, зв'язки, організації. Суспільне життя постійно "нормує" інтереси, надає їм соціальної форми, сенсу, ви¬значає засоби їхньої реалізації. Воно немовби "вбудовує" систему інтересів у суспільну взаємодію людей, визначає її зміст та соціальну спрямованість.
На основі спільності інтересів відбувається об'єднання людей у со¬ціальні групи. Інтереси ж людей надзвичайно суперечливі, вони органіч¬но "вплетені" в соціально-політичні, моральні, духовні, і, навпаки, ду¬ховні включають у себе матеріальні інтереси і вимоги. Проте саме мате¬ріальний інтерес, тобто відносини власності, є найхарактернішою озна¬кою, що поєднує людей у різні соціальні спільноти чи роз'єднує їх.
Отже, соціальні рушійні сили суспільного розвитку — це діяльність людей, соціальних груп і верств, соціальних спільнот, в основі якої лежать певні інтереси і яка здійснюється через державні і недержавні органи, колективи, первинні соціальні осередки.
71. Проблема періодизації соціальної історії: «формаційний» і «цивілізаційний» підходи.
Формационный подход к развитию общества.
Формационный метод был разработан марксистами, он составляет основу материалистического понимания общества.
Формация - определенный тип общества, цельная соц. система, развивающаяся и функционирующая на основе господствующего способа производства по своим законам.
Законы: общие и специфические.
Общие - законы, распространяющиеся на все формации (закон об определяющей роли общественного бытия по отношению к общественному сознанию, закон об определяющей роли способа производства в общественном развитии).
Специфические законы – законы, действующие в одной или нескольких формациях (закон пропорционального развития народного хозяйства).
Основным критерием опред. развитие и смену формаций является способ производства, который представлен единством развития производительных сил и производственных отношений. Вслед за способом производства меняется и социально-классовая структура развития общества. Развитие общества осуществляется по восходящей линии от первобытнообщинного строя к рабовладельческому, феодальному, капиталистическому, коммунистическому обществу. Смена формации осуществляется с помощью соц. революций. Каждая формация имеет базис и надстройку.
Базис - это совокупность производственно- экономических отношений.
Надстройка - это совокупность идей организации утверждений и идеологических отношений.
Основными категориями формационного подхода является способ производства, класс, общество. Но эти категории являются категориями высокой степени абстрогированности поэтому не отражают весь спектр развития общества и формационный подход дополняется двумя другими: цивилизационным и культурологическим.