Діалектичний метод у філософії, на противагу метафізиці визнає уні¬версальний зв'язок усіх явищ природного, соціального і духовного вимірів дійсності та розвиток її. Докладніше проблему методу в філософії ми розглянемо нижче. У розумінні специфіки філософського осмислення дійсності суттєвими є питання про співвідношення матерії та свідомості, природи та духу. Це питання Енгельс назвав "основним питанням філо¬софії". Визнання первинності матерії і вторинності свідомості — це ви¬знання того, що основою світу є об'єктивна реальність, що саме її роз¬виток — умова виникнення і розвитку свідомості.У межах цілісної структури філософії основні функції філософії взає¬мопов'язані і взаємно детермінують одна одну. Розглянемо спочатку взаєм¬ний зв 'язок світоглядної і онтологічної функцій філософії. Онтологія (від гр. опіов — суще) — вчення про Буття, його сутність, форми, фундаментальні принципи та категорії. Термін онтологія введений в 1613 р. Гоклініусом. Але ще в античній філософії були розроблені різні варіанти онтології.Характер світорозуміння, зокрема розуміння природи і сутності лю¬дини, визначається різноманітними життєвими позиціями, установка¬ми, спрямованістю життєдіяльності людини. Це може бути фаталістична установка: природа цілком і однозначно визначає і сутність, і вчинки людини, людина приречена бути маріонеткою природних сил. Це може бути волюнтаристична установка: людина може бути вільною щодо при¬роди, діяти за "законом" сваволі (своєї волі). Це може бути й установка Ф.Бекона: природу можна підкорити на основі і відповідно до пізнаних її законів. Проте безоглядна віра в самодостатність наукових знань таїть значну загрозу безпеці людства.За приклад може слугувати Чорнобильська катастрофа. Одна з при¬чин (теоретичних) технологічних катастроф полягає в тому, що природ¬ничі і технічні науки в XX ст. перебувають під гіпнозом позитивіст¬ського кредо: наука сама собі філософія і жодної "метафізики" не по¬требує. Таким терміном, здебільшого на Заході, позначають теоретичну філософію як самостійну, раціональну галузь знання і вид світогляду.