| Назва: | Шпаргалки з історії України |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 269,58 KB |
| Скачувань: | 385 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90
Наприкінці червня 1649 р. Хмельницький разом із ханом Ісламом-Гіреєм оточив польські війська під Збаражем, а сам із головною частиною військ вирушив на Зборів, де оточив 30-тисячну польську армію Яна Кази¬мира, яка йшла на допомогу обложеним наприкінці липня. Саме тоді, коли перемога козацького війська була близькою, хан Іслам, підкуплений поля¬ками, зрадив Хмельницького і змусив його піти на переговори з польським королем. У серпні 1649 р. було укладено Зборівську угоду. Згідно з нею встановлювався реєстр у 40 тис. козаків, на Київщині, Чернігівщині та Бра-цлавщині урядові посади мали право обіймати лише козацька старшина та православна шляхта. Повстанцям було подаровано амністію.
Умови Зборівського договору влаштовували не всі верстви населення. На Запорожжі навіть відбувся виступ проти гетьманської адміністрації, що його придушив сам Хмельницький.
20.Утворення Укр. Гетьманської держави
Таким чином, ідею соборності України не було реалізовано, і Хмель¬ницький задовольнився козацькою автономією в межах Речі Посполитої. Але разом із тим під час війни формується українська державність - пере¬важно військового гатунку. Створюються центральні й місцеві органи вла¬ди, запроваджується новий адміністративно-територіальний поділ.
Вищим законодавчим органом була Генеральна рада, але фактично ним стала рада козацької старшини. Виконавчу владу репрезентував геть¬ман, який видавав універсали, організовував фінансову та судову системи, керував зовнішньою політикою.
При гетьмані існував уряд - Генеральна канцелярія, що складалася з генеральної старшини - генерального писаря, генерального судді, гене¬рального хорунжого, генерального обозного, військового скарбничого,
Територія козацької республіки становила близько 200 тис. кв. км і бу¬ла поділена на 16 полків, а ті, в свою чергу, на 272 сотні. Столицею і геть¬манською резиденцією було м. Чигирин. На місцях адміністративну владу здійснювали полковники й сотники, а у селах - старости. Починає форму¬ватися козацька, селянська і державна власність на землю.
Перед Б. Хмельницьким стояла дуже серйозна проблема - не допус¬тити соціального вибуху, оскільки за Зборівською угодою передбачалося принципове збереження старої соціально-економічної системи. Особливо це стосувалося селян, які не потрапили до реєстру. Але тут гетьман про¬водив досить гнучку політику. З одного боку, він не допускав безконтроль¬них селянських заворушень, а з іншого - всіляко прагнув уникнути понов¬лення найжорстокіших форм експлуатації кріпаків.
Велику увагу Б.Хмельницький приділяв дипломатичній діяльності, спрямованій на зміцнення міжнародного становища козацької держави. Було встановлено військово-політачну спілку з Кримським ханством, Трансильваніею, Росією, Туреччиною, Швецією, Венецією.
22. Воєнно-політичні події 1650-1653 рр.
Але Річ Посполита не примирилася з таким розвитком подій і у люто¬му 1651 р. почала воєнні дії, напавши на м. Червоне на Поділлі. Основні сили поляків концентрувалися на Волині під М.Берестечком, де й сталася вирішальна битва у червні 1651 р. Татари і тут покинули поле бою, ще й захопивши у полон Б.Хмельницького. Полковникові І.Богуну вдалося виве¬сти частину козаків з оточення. В цей час на територію України насувають¬ся литовські війська під орудою князя Радзивілла. Перевага залишається на боці поляків, і Б.Хмельницький, визволившись із полону, був змушений у вересні 1651 р. підписати нову мирну угоду у м. Білій Церкві. Автономія козацької держави обмежувалася тепер Київським воєводством, чисель¬ність козаків скорочувалася до 20 тис., гетьман підпорядковувався владі коронного гетьмана, а польські пани могли повернутися у свої маєтки.
Умови Білоцерківського договору викликали масове невдоволення українського народу і спровокували численні стихійні виступи. Частина се¬лян переселилася на територію Російської держави.
Б.Хмельницький, який також не змирився з поразкою, накопичує сили, і у травні 1652 р. завдає удару полякам в урочищі Батіг на Поділлі. Битва закінчилася блискучою перемогою козаків. І хоч це не означало кінець вій¬ни, Білоцерківська угода втратила свою силу.
Нова велика збройна сутичка сталася під м.Жванцем, де козацько-татарське військо взяло в облогу польський табір. Але від цілковитої по¬разки поляків знову врятували татари, які уклали з ними угоду. Вона при¬пиняла воєнні дії і дала можливість татарам збирати данину на західноук¬раїнських землях. Стосовно України підтверджувались лише права і золь¬ності козацтва. Про автономію на умовах Зборівської угоди навіть не зга¬дувалось. Цілком очевидно виникла проблема зовнішньополітичної пере¬орієнтації, бо основний військово-політичний союзник - кримський хан - не міг сприяти реалізації ідеї державності України.
Умови Зборівського договору влаштовували не всі верстви населення. На Запорожжі навіть відбувся виступ проти гетьманської адміністрації, що його придушив сам Хмельницький.
20.Утворення Укр. Гетьманської держави
Таким чином, ідею соборності України не було реалізовано, і Хмель¬ницький задовольнився козацькою автономією в межах Речі Посполитої. Але разом із тим під час війни формується українська державність - пере¬важно військового гатунку. Створюються центральні й місцеві органи вла¬ди, запроваджується новий адміністративно-територіальний поділ.
Вищим законодавчим органом була Генеральна рада, але фактично ним стала рада козацької старшини. Виконавчу владу репрезентував геть¬ман, який видавав універсали, організовував фінансову та судову системи, керував зовнішньою політикою.
При гетьмані існував уряд - Генеральна канцелярія, що складалася з генеральної старшини - генерального писаря, генерального судді, гене¬рального хорунжого, генерального обозного, військового скарбничого,
Територія козацької республіки становила близько 200 тис. кв. км і бу¬ла поділена на 16 полків, а ті, в свою чергу, на 272 сотні. Столицею і геть¬манською резиденцією було м. Чигирин. На місцях адміністративну владу здійснювали полковники й сотники, а у селах - старости. Починає форму¬ватися козацька, селянська і державна власність на землю.
Перед Б. Хмельницьким стояла дуже серйозна проблема - не допус¬тити соціального вибуху, оскільки за Зборівською угодою передбачалося принципове збереження старої соціально-економічної системи. Особливо це стосувалося селян, які не потрапили до реєстру. Але тут гетьман про¬водив досить гнучку політику. З одного боку, він не допускав безконтроль¬них селянських заворушень, а з іншого - всіляко прагнув уникнути понов¬лення найжорстокіших форм експлуатації кріпаків.
Велику увагу Б.Хмельницький приділяв дипломатичній діяльності, спрямованій на зміцнення міжнародного становища козацької держави. Було встановлено військово-політачну спілку з Кримським ханством, Трансильваніею, Росією, Туреччиною, Швецією, Венецією.
22. Воєнно-політичні події 1650-1653 рр.
Але Річ Посполита не примирилася з таким розвитком подій і у люто¬му 1651 р. почала воєнні дії, напавши на м. Червоне на Поділлі. Основні сили поляків концентрувалися на Волині під М.Берестечком, де й сталася вирішальна битва у червні 1651 р. Татари і тут покинули поле бою, ще й захопивши у полон Б.Хмельницького. Полковникові І.Богуну вдалося виве¬сти частину козаків з оточення. В цей час на територію України насувають¬ся литовські війська під орудою князя Радзивілла. Перевага залишається на боці поляків, і Б.Хмельницький, визволившись із полону, був змушений у вересні 1651 р. підписати нову мирну угоду у м. Білій Церкві. Автономія козацької держави обмежувалася тепер Київським воєводством, чисель¬ність козаків скорочувалася до 20 тис., гетьман підпорядковувався владі коронного гетьмана, а польські пани могли повернутися у свої маєтки.
Умови Білоцерківського договору викликали масове невдоволення українського народу і спровокували численні стихійні виступи. Частина се¬лян переселилася на територію Російської держави.
Б.Хмельницький, який також не змирився з поразкою, накопичує сили, і у травні 1652 р. завдає удару полякам в урочищі Батіг на Поділлі. Битва закінчилася блискучою перемогою козаків. І хоч це не означало кінець вій¬ни, Білоцерківська угода втратила свою силу.
Нова велика збройна сутичка сталася під м.Жванцем, де козацько-татарське військо взяло в облогу польський табір. Але від цілковитої по¬разки поляків знову врятували татари, які уклали з ними угоду. Вона при¬пиняла воєнні дії і дала можливість татарам збирати данину на західноук¬раїнських землях. Стосовно України підтверджувались лише права і золь¬ності козацтва. Про автономію на умовах Зборівської угоди навіть не зга¬дувалось. Цілком очевидно виникла проблема зовнішньополітичної пере¬орієнтації, бо основний військово-політичний союзник - кримський хан - не міг сприяти реалізації ідеї державності України.
Новости загрузка новостей...