| Назва: | Формування структур підприємницького бiзнесу |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 21,76 KB |
| Скачувань: | 52 |
Проте, для того щоб зробити правильний вибір, потрібно знати, з чо¬го можна вибирати. Спробуємо розібратися в цьому.
В усіх країнах з ринковою економікою існує велика різноманітність підприємницьких структур або, як їх ще прийнято називати, підприєм¬ницьких фірм, класифікація яких здійснюється за якісними і кількіс¬ними параметрами.
Основним якісним параметром при такому розмежуванні є тип власності, на якому грунтується підприємство (фірма), наприклад приватна, спільна, державна Поряд з цим розмежування за якісними параметрами може здійснюватися за характером і змістом діяльності (виробничі, комерційні); за обсягом та асортиментом випущеної про¬дукції (масове, серійне, універсальне, спеціалізоване); за способом входження у різні міжфірмові спілки (асоціації, консорціуми, об'єднання); за способами та методами ведення конкуренції (лідери, претенденти, відомі, новачки) тощо.
Основними кількісними параметрами класифікації форм бізнесу є чисельність працівників і річний обіг капіталу.
Відповідно до першого критерію підприємницькі структури (фірми) поділяють на малі (до 200 чол.), середні (не більше як 500 чол.) і великі (понад 500 чол.). інший критерій віднесення підприємств до розряду малих - річний обіг капіталу - в Україні ще не визначений, хоча, на¬приклад, в Німеччині до малих підприємств відносять підприємства з річним оборотом не більше ніж 25 тис. марок; до середніх та вели¬ких - понад 25 тис. марок.
Кількісні параметри класифікації зумовлені якісними і насамперед типом власності. Наприклад, малі підприємства - це, як правило, або індивідуальні, приватні фірми, або невеликі колективні підприємства типу кооперативів або товариств. Середні та великі утворення - це товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства. Так, частка обсяг/ виробництва малих підприємств України в 1994 р. становила 128900 млрд крб., а кількість працюючих на 80 тис. під¬приємств - 1200 тис. чол. В кооперативі обсяг послуг та робіт за цей період становив 10545 млрд крб., а кількість працюючих на 6,0 тис. кооперативів - 150 тис. чол. Акціонерних підприємств і товариств у промисловості України, з урахуванням банків та орендних підпри¬ємств, понад 2000 одиниць, в них працюють 454 тис. чол., які освою¬ють обсяг виробництва в 765 млрд крб.
Практика розвитку бізнесу в різних країнах виробила багато під¬ходів до класифікації ферм бізнесу, але більшість дослідників та діло¬вих людей дійшли висновку, що надмірне роздроблення форм бізнесу не виправдане, тому що, які б критерії класифікації не використову¬валися, - все зводиться до одиничного або групового виробництва та володіння. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що основними формами бізнесу є індивідуальне та колективне підприємництво.
Особливість індивідуального підприємництва полягає в тому, що бізнесмен діє на свій страх і ризик, під повну особисту відповідаль¬ність. Індивідуальне підприємництво - це індивідуальне підприємство (фірма), основане на особистій власності та праці фізичної особи (ін¬дивідуальна трудова діяльність) або приватне підприємство (фірма) -як власність окремого громадянина з правом найму робочої сили. Різновид приватного підприємства - сімейне підприємство (фірма), основане на власності та праці членів однієї сім'ї, що проживають разом.
Особливість колективного підприємництва полягає в тому, що партнери - члени колективу несуть спільну відповідальність за спра¬ви фірми. Колективне підприємництво - це різноманітні форми колек¬тивної власності: акціонерка, муніципальна, мішана та ін. Воно висту¬пає у вигляді різних підприємств, товариств, фірм, об'єднань.
Розглянемо докладніше змістовну сторону визначених форм біз¬несу.
Малий бізнес. Партнерство. Корпоративне підприємництво
Малий бізнес включає у себе індивідуальну трудову діяль¬ність громадян, що мають статус юридичної особи, або не мають його. Це поняття ширше, ніж поняття „малі підприємства". До них відно¬сять: індивідуальні, приватні, сімейні підприємства, фермерські госпо¬дарства, які можуть функціонувати на правах малого підприємства і можуть зберегти свій початковий статус. Сюди ж входять і власне малі підприємства, незалежно від форм власності, якщо кількість зай¬нятих на них не перевищує: у роздрібній торгівлі - 12 чол.; в галузях невиробничої сфери - 25; в науці та науковому обслуговуванні - 100; в промисловості та будівництві - 200; в інших галузях виробничої сфери - 50 чол.
В усіх країнах з ринковою економікою існує велика різноманітність підприємницьких структур або, як їх ще прийнято називати, підприєм¬ницьких фірм, класифікація яких здійснюється за якісними і кількіс¬ними параметрами.
Основним якісним параметром при такому розмежуванні є тип власності, на якому грунтується підприємство (фірма), наприклад приватна, спільна, державна Поряд з цим розмежування за якісними параметрами може здійснюватися за характером і змістом діяльності (виробничі, комерційні); за обсягом та асортиментом випущеної про¬дукції (масове, серійне, універсальне, спеціалізоване); за способом входження у різні міжфірмові спілки (асоціації, консорціуми, об'єднання); за способами та методами ведення конкуренції (лідери, претенденти, відомі, новачки) тощо.
Основними кількісними параметрами класифікації форм бізнесу є чисельність працівників і річний обіг капіталу.
Відповідно до першого критерію підприємницькі структури (фірми) поділяють на малі (до 200 чол.), середні (не більше як 500 чол.) і великі (понад 500 чол.). інший критерій віднесення підприємств до розряду малих - річний обіг капіталу - в Україні ще не визначений, хоча, на¬приклад, в Німеччині до малих підприємств відносять підприємства з річним оборотом не більше ніж 25 тис. марок; до середніх та вели¬ких - понад 25 тис. марок.
Кількісні параметри класифікації зумовлені якісними і насамперед типом власності. Наприклад, малі підприємства - це, як правило, або індивідуальні, приватні фірми, або невеликі колективні підприємства типу кооперативів або товариств. Середні та великі утворення - це товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства. Так, частка обсяг/ виробництва малих підприємств України в 1994 р. становила 128900 млрд крб., а кількість працюючих на 80 тис. під¬приємств - 1200 тис. чол. В кооперативі обсяг послуг та робіт за цей період становив 10545 млрд крб., а кількість працюючих на 6,0 тис. кооперативів - 150 тис. чол. Акціонерних підприємств і товариств у промисловості України, з урахуванням банків та орендних підпри¬ємств, понад 2000 одиниць, в них працюють 454 тис. чол., які освою¬ють обсяг виробництва в 765 млрд крб.
Практика розвитку бізнесу в різних країнах виробила багато під¬ходів до класифікації ферм бізнесу, але більшість дослідників та діло¬вих людей дійшли висновку, що надмірне роздроблення форм бізнесу не виправдане, тому що, які б критерії класифікації не використову¬валися, - все зводиться до одиничного або групового виробництва та володіння. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що основними формами бізнесу є індивідуальне та колективне підприємництво.
Особливість індивідуального підприємництва полягає в тому, що бізнесмен діє на свій страх і ризик, під повну особисту відповідаль¬ність. Індивідуальне підприємництво - це індивідуальне підприємство (фірма), основане на особистій власності та праці фізичної особи (ін¬дивідуальна трудова діяльність) або приватне підприємство (фірма) -як власність окремого громадянина з правом найму робочої сили. Різновид приватного підприємства - сімейне підприємство (фірма), основане на власності та праці членів однієї сім'ї, що проживають разом.
Особливість колективного підприємництва полягає в тому, що партнери - члени колективу несуть спільну відповідальність за спра¬ви фірми. Колективне підприємництво - це різноманітні форми колек¬тивної власності: акціонерка, муніципальна, мішана та ін. Воно висту¬пає у вигляді різних підприємств, товариств, фірм, об'єднань.
Розглянемо докладніше змістовну сторону визначених форм біз¬несу.
Малий бізнес. Партнерство. Корпоративне підприємництво
Малий бізнес включає у себе індивідуальну трудову діяль¬ність громадян, що мають статус юридичної особи, або не мають його. Це поняття ширше, ніж поняття „малі підприємства". До них відно¬сять: індивідуальні, приватні, сімейні підприємства, фермерські госпо¬дарства, які можуть функціонувати на правах малого підприємства і можуть зберегти свій початковий статус. Сюди ж входять і власне малі підприємства, незалежно від форм власності, якщо кількість зай¬нятих на них не перевищує: у роздрібній торгівлі - 12 чол.; в галузях невиробничої сфери - 25; в науці та науковому обслуговуванні - 100; в промисловості та будівництві - 200; в інших галузях виробничої сфери - 50 чол.
Новости загрузка новостей...