| Назва: | Державне регулювання розвитку гостинності на сучасному єтапі.Розвиток готельної індустрії в світі |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 72,52 KB |
| Скачувань: | 218 |
У більшості регіонів України рівень завантаженості готелів коли¬вався від 0,17 до 0,22.
Чисельність готелів в Україні скоротилась з 1995 р. по 2000 р. на 88 одиниць, або на б %, їх місткість зменшилась на 27 963 місця, або на 21 %.
Найбільше скорочення спостерігалось у Києві - на 4287 місць, об¬ластях Хмельницькій (2953), Донецькій (2709), Львівській (1719),
Усього готелями України надано послуг 358 446 іноземним грома¬дянам, що становить 10,9 % загального числа осіб, яким надано послуги (таблиця 3).
Найбільшій кількості іноземних туристів надано готельних послуг у таких регіонах України: Київ (36,1 %), АР Крим (10,4%), областях Львівській (9,1 %), Одеській (5,3 %), Дніпропетровській (5,3 %), Київ¬ській (4,2 %), Донецькій (4,0 %).
Середня тривалість перебування однієї особи в готелях становить для громадян України 2,7 доби, для іноземців -2,6 доби.
Середня місткість номера по Україні дорівнює 2,02, у Києві -1,9, а в областях, зокрема Рівненській і Донецькій, - 1,8, в Одеській -2,2, у Чернігівській і Херсонській - 2,3, у Сумській - 2,6.
На виконання статті 15 Закону України «Про туризм» з 1 жовтня 1999 р. введено обов'язкову сертифікацію готельних послуг та послуг харчування, які надають суб'єкти туристської діяльності. Згідно з чинним законодавством обов'язковій сертифікації в Україні нині підлягають 266 підприємств, що надають готельні послуги, та 455 підприємств хар¬чування. Станом на 01.10.2004 р. сертифікат відповідності надано: на готельні послуги -158 підприємствам, на послуги харчування - 274 підприємствам.
Результатом проведеної роботи стало помітне підвищення рівня обслу¬говування на підприємствах готельної галузі.
Разом з тим існуюча інфраструктура туризму ще не відповідає вимо¬гам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засо¬би зв'язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу.
Подальший розвиток готельного господарства неможливий без су¬часного обладнання і новітніх технологій, про що нагадує девіз Все¬світньої туристської організації на 2003 рік: «Технологія і природа -два актуальних аспекти розвитку туризму на початку двадцять першо¬го століття». Це стосується насамперед інформаційних технологій, ефек¬тивних і надійних систем захисту, без чого неможливо досягти високого рівня якості послуг.
Послуги підприємства гостинності мають видозмінюватись відповідно до потреб і запитів гостей.
Кількість готелів в Україні порівняно з туристськими країнами світу незначна. У Великій Британії, наприклад, функціонує близько 260 тис. готелів. У країнах Європи число великих готелів становить 15 -25 % загальної кількості готельних господарств, 75 -85 % -мотелі та готелі сімейного типу. За даними аналізу структури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, мо¬лодіжні бази, надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні прак¬тично не розвинуті.
Як свідчить міжнародний досвід, саме такі підприємства могли б дати істотний поштовх розвитку галузі та створенню додаткової кількості робочих місць.
Чинне законодавство України нечітко визначає готельне господарство, його належність до сфери туристських послуг та відомче підпорядку¬вання. Тому для розвитку готельного господарства України, підвищення попиту на ринку споживання готельних послуг, створення і входження на ринок малих готельних підприємств доцільним є розробка проекту Зако¬ну України про розвиток готельного господарства. Положення Закону мають визначити правові, економічні та організаційні засади створення і подальшого розвитку конкурентних відносин на цьому ринку.
Завантаженiсть по Українi 25%, в Києвi - 44%
Забезпеченiсть готельними мiсцями - 2,4, в Києвi - 7.
В Українi класифiкацiя готелiв є основою для їх сертифiкацiї.
Сертифiкацiя - це дiяльнiсть з пiдтвердження вiдповiдностi якостi товару чи послуг взiрцю (або стандарту). З сiчня 1997 року дiють державнi стандарти в галузi туризму, готельного i ресторанного господарства. Базою є мiждержавнi стандарти СНД: "ГОСТ 28681.4-95 класификация гостиниц".
4 жовтня 1999 року - правила сертифiкацiї були затвердженi мiн’юстом -
введена обов"язкова сертифiкацiя.
Сертифiкацiю проводить незалежний аудиторський орган акредитований
держстандартом УкрСЕПРО.
Сучасна стратегія надання готельних послуг дає змогу розширити їхній асортимент і є засобом як виживання, так і пошук нових шляхів.
Для збереження своїх позицій на ринку підприємство гостинності має впроваджувати передові технології, шукати нові форми в умовах зовнішнього середовища, що постійно змінюється.
(деякі нормативні акти –додаток №1)
Основи організації підприємств громадського харчування при готелях.
2.1. Сутність та економічне значення ресторанного господарства.
Чисельність готелів в Україні скоротилась з 1995 р. по 2000 р. на 88 одиниць, або на б %, їх місткість зменшилась на 27 963 місця, або на 21 %.
Найбільше скорочення спостерігалось у Києві - на 4287 місць, об¬ластях Хмельницькій (2953), Донецькій (2709), Львівській (1719),
Усього готелями України надано послуг 358 446 іноземним грома¬дянам, що становить 10,9 % загального числа осіб, яким надано послуги (таблиця 3).
Найбільшій кількості іноземних туристів надано готельних послуг у таких регіонах України: Київ (36,1 %), АР Крим (10,4%), областях Львівській (9,1 %), Одеській (5,3 %), Дніпропетровській (5,3 %), Київ¬ській (4,2 %), Донецькій (4,0 %).
Середня тривалість перебування однієї особи в готелях становить для громадян України 2,7 доби, для іноземців -2,6 доби.
Середня місткість номера по Україні дорівнює 2,02, у Києві -1,9, а в областях, зокрема Рівненській і Донецькій, - 1,8, в Одеській -2,2, у Чернігівській і Херсонській - 2,3, у Сумській - 2,6.
На виконання статті 15 Закону України «Про туризм» з 1 жовтня 1999 р. введено обов'язкову сертифікацію готельних послуг та послуг харчування, які надають суб'єкти туристської діяльності. Згідно з чинним законодавством обов'язковій сертифікації в Україні нині підлягають 266 підприємств, що надають готельні послуги, та 455 підприємств хар¬чування. Станом на 01.10.2004 р. сертифікат відповідності надано: на готельні послуги -158 підприємствам, на послуги харчування - 274 підприємствам.
Результатом проведеної роботи стало помітне підвищення рівня обслу¬говування на підприємствах готельної галузі.
Разом з тим існуюча інфраструктура туризму ще не відповідає вимо¬гам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засо¬би зв'язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу.
Подальший розвиток готельного господарства неможливий без су¬часного обладнання і новітніх технологій, про що нагадує девіз Все¬світньої туристської організації на 2003 рік: «Технологія і природа -два актуальних аспекти розвитку туризму на початку двадцять першо¬го століття». Це стосується насамперед інформаційних технологій, ефек¬тивних і надійних систем захисту, без чого неможливо досягти високого рівня якості послуг.
Послуги підприємства гостинності мають видозмінюватись відповідно до потреб і запитів гостей.
Кількість готелів в Україні порівняно з туристськими країнами світу незначна. У Великій Британії, наприклад, функціонує близько 260 тис. готелів. У країнах Європи число великих готелів становить 15 -25 % загальної кількості готельних господарств, 75 -85 % -мотелі та готелі сімейного типу. За даними аналізу структури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, мо¬лодіжні бази, надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні прак¬тично не розвинуті.
Як свідчить міжнародний досвід, саме такі підприємства могли б дати істотний поштовх розвитку галузі та створенню додаткової кількості робочих місць.
Чинне законодавство України нечітко визначає готельне господарство, його належність до сфери туристських послуг та відомче підпорядку¬вання. Тому для розвитку готельного господарства України, підвищення попиту на ринку споживання готельних послуг, створення і входження на ринок малих готельних підприємств доцільним є розробка проекту Зако¬ну України про розвиток готельного господарства. Положення Закону мають визначити правові, економічні та організаційні засади створення і подальшого розвитку конкурентних відносин на цьому ринку.
Завантаженiсть по Українi 25%, в Києвi - 44%
Забезпеченiсть готельними мiсцями - 2,4, в Києвi - 7.
В Українi класифiкацiя готелiв є основою для їх сертифiкацiї.
Сертифiкацiя - це дiяльнiсть з пiдтвердження вiдповiдностi якостi товару чи послуг взiрцю (або стандарту). З сiчня 1997 року дiють державнi стандарти в галузi туризму, готельного i ресторанного господарства. Базою є мiждержавнi стандарти СНД: "ГОСТ 28681.4-95 класификация гостиниц".
4 жовтня 1999 року - правила сертифiкацiї були затвердженi мiн’юстом -
введена обов"язкова сертифiкацiя.
Сертифiкацiю проводить незалежний аудиторський орган акредитований
держстандартом УкрСЕПРО.
Сучасна стратегія надання готельних послуг дає змогу розширити їхній асортимент і є засобом як виживання, так і пошук нових шляхів.
Для збереження своїх позицій на ринку підприємство гостинності має впроваджувати передові технології, шукати нові форми в умовах зовнішнього середовища, що постійно змінюється.
(деякі нормативні акти –додаток №1)
Основи організації підприємств громадського харчування при готелях.
2.1. Сутність та економічне значення ресторанного господарства.
Новости загрузка новостей...