| Назва: | Акціонерна власність |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 14,42 KB |
| Надіслав(ла): | Каринка |
| Опис: | Сутність та структура акцій та акціонерного капіталу.
Акціонерна компанія – основна форма організації великих, частини середніх та малих підприємств.
Акціонерна компанія – компанія, власність якої форумється внаслідок злиття капіталів її засновників, а також випуску цінних паперів (акцій.облігацій) та їх продажу для отримання прибутків. |
| Скачувань: | 1494 |
XX ст. для того,щоб вирішення цього питання залежало від однієї особи,треба було зосередити в одних руках 51% загальної кількості акцій, тобто контрольний пакет акцій. Із збільшенням кількості акціонерів по всій країні та зростанням могутності акціонерним компаній для придбання контрольного пакета акцій потрібна була все менша їх частинка.Нині у розвинутих країнах світу для цього достатньо зосередити в одних руках до 5% загальної кількості акцій.Контрольним пакетом акцій переважно володіє вузьке коло найбагатших осіб або фінансових інститутів – комерційних банків , страхових компаній тощо.За його допомогою встановлюється багатоступінчаста система залежності та контролю однієї могутньої компанії над іншими меншими компаніями ,або «система участі». Наприклад, «Дженерал моторз» таким чином контролює понад 40 дочірніх компаній (компанії, що стали залежними від наймогутніших компаній ,які придбали їх контрольні пакети акцій). «Система участі» є важливим методом пануванням фінансової олігархії.
Суперечності акціонерних компаній. В Україні та інших державах колишнього СРСР відбуваються процеси роздержавлення і приватизації економіки. Основним засобом їх здійснення є перетворення державних підприємств на акціонерні компанії.Так, у 1998 р. майже 40 тис. середніх та крупних підприємств стали акціонерними компаніями.
У побудові регульованої ринкової економіки в Україні акціонерна власність може відіграти важливу роль.
Позитивними рисами розвитку акціонерної власності є:
1. значне розширення джерела нагромадження за рахунок вкладів у різних фінансово-кредитних інститутах.Здавалося б, ці кошти держава могла б так само успішно використати на потреби населення, як і акціонерну форму нагромадження.Проте в ощадних банках використання вкладів повністю ізольоване від вкладників – робітників, службовців, працівників села, а в акціонерних товариствах така ізоляція значною мірою усувається;
2. сприяння демократизації управління підприємствами, створенню їх матеріально-технічної бази. У різних галузах промисловості, сільського господарства акціонерне підприємництво сприятиме посиленню заінтерисованості трудящих у використанні придбаних факторів виробництва, поліпшенню використання робочого часу, функціонуванню живої праці, зростанню творчої ініціативи робітників і службовців ,їх залученню до управління виробництвом, демократизації відносин власності на підприємстві.Це допоможе подолати відчуженість працівників від засобів виробництва та виробленого продукту,від економічної ,а отже й від політичної влади;
3. значне зменшення диспропорції в економіці: між попитом і пропозицією, між першими і другими підрозділами (групою «А» і групою «Б» тощо). Ця мета буде досягнута за допомогою акумулювання значної частини трудових заощаджень населення, швидкого будівництва на ці кошти підприємств,що випускатимуть гостродефіцитні товари (легкові автомобілі, малогабаритні трактори ,вантажівки, відеотехніку тощо), надання цих товарів акціонерам, які вкладають свої гроші за цільовим призначенням.Частину устаткування для нових заводів можуть виробляти підприємства-акціонери;
4. ефективне регулювання кількості грошей.Продаючи акції, держава зменшує кількість грошей, а скуповуючи, збільшує її.Поширення акціонерної форми власності також сприятиме розвитку товарно-грошових відносин,впровадженню госпрозрахунку, самоокупності, самофінансування,самоуправління;
5. поліпшення якості функціонування та розвитку техніко-економічних відносин, тобто відносин спеціалізації,кооперування,концентрації, виробництва тощо.Цієї мети буде досягнуто як через продаж акцій підприємствам-суміжникам, так і через посилення контролю трудящих за якістю комплектуючих деталей;
6. сприяння раціоналізації процесу управління підприємством вищими організаціями.Зокрема, право міністерств і відомствбути пайовиками акціонерних підприємств послабить відомчу монополію, зробить їх більш заінтерисованими в активному ррозвитку підприємтв і об'єднань, сприятиме скороченню управлінського апарату, демократизації процесу управління.Внаслідок цього посилиться боротьба з бюрократизацією , послабляться адміністративні методи управління економікою;
7. прискорення міжгалузевого переміщення виробничих фондів економічного стимулюванняу ті галузі, в яких виробляють гостродефіцитні товари народного споживання. Це, у свою чергу , стимулюватиме використання досягнень НТР з базових наукомістких галузей промисловості в АПК, легкій промисловості сфері послуг.
Негативними рисами розвитку акціонерної власності є:
1. можливість за допомогою акцій централізувати трудові заощадження і таким чином посилювати економічний контроль за значною кількістю населення.Так, у США 1% найзаможніших сімей володіє понад 50% акцій корпорацій, у ФРН 0,9% сімей належать 90% усіх акцій.Внаслідок широко розповсюдження акцій в акціонерному капіталі крупних компаній певна частка належить централізованим заощадженням населення, вилученим через механізм широкого розповсюдження акцій;
Суперечності акціонерних компаній. В Україні та інших державах колишнього СРСР відбуваються процеси роздержавлення і приватизації економіки. Основним засобом їх здійснення є перетворення державних підприємств на акціонерні компанії.Так, у 1998 р. майже 40 тис. середніх та крупних підприємств стали акціонерними компаніями.
У побудові регульованої ринкової економіки в Україні акціонерна власність може відіграти важливу роль.
Позитивними рисами розвитку акціонерної власності є:
1. значне розширення джерела нагромадження за рахунок вкладів у різних фінансово-кредитних інститутах.Здавалося б, ці кошти держава могла б так само успішно використати на потреби населення, як і акціонерну форму нагромадження.Проте в ощадних банках використання вкладів повністю ізольоване від вкладників – робітників, службовців, працівників села, а в акціонерних товариствах така ізоляція значною мірою усувається;
2. сприяння демократизації управління підприємствами, створенню їх матеріально-технічної бази. У різних галузах промисловості, сільського господарства акціонерне підприємництво сприятиме посиленню заінтерисованості трудящих у використанні придбаних факторів виробництва, поліпшенню використання робочого часу, функціонуванню живої праці, зростанню творчої ініціативи робітників і службовців ,їх залученню до управління виробництвом, демократизації відносин власності на підприємстві.Це допоможе подолати відчуженість працівників від засобів виробництва та виробленого продукту,від економічної ,а отже й від політичної влади;
3. значне зменшення диспропорції в економіці: між попитом і пропозицією, між першими і другими підрозділами (групою «А» і групою «Б» тощо). Ця мета буде досягнута за допомогою акумулювання значної частини трудових заощаджень населення, швидкого будівництва на ці кошти підприємств,що випускатимуть гостродефіцитні товари (легкові автомобілі, малогабаритні трактори ,вантажівки, відеотехніку тощо), надання цих товарів акціонерам, які вкладають свої гроші за цільовим призначенням.Частину устаткування для нових заводів можуть виробляти підприємства-акціонери;
4. ефективне регулювання кількості грошей.Продаючи акції, держава зменшує кількість грошей, а скуповуючи, збільшує її.Поширення акціонерної форми власності також сприятиме розвитку товарно-грошових відносин,впровадженню госпрозрахунку, самоокупності, самофінансування,самоуправління;
5. поліпшення якості функціонування та розвитку техніко-економічних відносин, тобто відносин спеціалізації,кооперування,концентрації, виробництва тощо.Цієї мети буде досягнуто як через продаж акцій підприємствам-суміжникам, так і через посилення контролю трудящих за якістю комплектуючих деталей;
6. сприяння раціоналізації процесу управління підприємством вищими організаціями.Зокрема, право міністерств і відомствбути пайовиками акціонерних підприємств послабить відомчу монополію, зробить їх більш заінтерисованими в активному ррозвитку підприємтв і об'єднань, сприятиме скороченню управлінського апарату, демократизації процесу управління.Внаслідок цього посилиться боротьба з бюрократизацією , послабляться адміністративні методи управління економікою;
7. прискорення міжгалузевого переміщення виробничих фондів економічного стимулюванняу ті галузі, в яких виробляють гостродефіцитні товари народного споживання. Це, у свою чергу , стимулюватиме використання досягнень НТР з базових наукомістких галузей промисловості в АПК, легкій промисловості сфері послуг.
Негативними рисами розвитку акціонерної власності є:
1. можливість за допомогою акцій централізувати трудові заощадження і таким чином посилювати економічний контроль за значною кількістю населення.Так, у США 1% найзаможніших сімей володіє понад 50% акцій корпорацій, у ФРН 0,9% сімей належать 90% усіх акцій.Внаслідок широко розповсюдження акцій в акціонерному капіталі крупних компаній певна частка належить централізованим заощадженням населення, вилученим через механізм широкого розповсюдження акцій;