1 2 3 4 5

Коли визначені цілі і методи, тоді визначається організація “виконавців”, тобто під діяльність створюється структура, що спроможна ефективно діяти (адаптивна структура). У якості найбільше прийнятної структури можна вибрати матричну. У основі матричної структури — орган керування, що створює підпорядковані структури по особливих ознаках (проектам). У такий спосіб цілі що змінюються, вносять коригування в структуру що отже підвищує ефективність і можливість досягнення їх.

Цільові групи

Цільови групи в даному випадку — це ті групи (сформовані по визначених критеріях), на котрих необхідно направити вплив іміджу, власне для них імідж і створюється. Правильне визначення цільових груп значно підвищує можливість досягнення цілей і збільшує “віддачу”. Можна виділити такі чинники окресліваючи ті або інші цільові групи:

 Стратегічний чинник — істотно важливі проблеми, рішення котрих можливо тільки з визначене цільовою групою (н.п. питання безпеки, політичного й економічного співробітництва).

 Географічний чинник — досить великий вплив має цей чинник тому що географічна близькість (кордони) має велике значення,

 Соціальний чинник важливий у світлі теорії стратифікації і транснаціональних відношень,

 Культурний чинник може виступати як об'єднуючий так і як що роз'єднує,

 Історичний чинник. Загальна історія, союзництво або протистояння в минулому.

Комунікаційні процеси

Тому що імідж результат психічної діяльності матеріальна уява, що прийняла, і нужденний у переведенні його знову в психічну сферу (доведення до адресата), те дуже важливим стають комунікаційні процеси. Основною моделлю комунікаційного процесу є: формування повідомлення, вибір каналу і самого адресата.

Від правильного вибору й організації комунікації залежить досягнення цілі взагалі. Необхідно враховувати ще такі чинники як “шуми” і “перешкоди”. “Шуми” - це природні перекручування утримання повідомлення, частіше усього через проблеми семантики або істотних розходжень сприйняття адресата й адресанта. “Перешкоди” - це спрямовані, спеціально створені перешкоди (створені супротивниками, конкурентами).

Створення іміджу України

У сучасних умовах, із проголошенням незалежності, перед нашою державою підвелася велика кількість проблем. Нашій державі прийшлося почати будувати відношення з іншими державами із самого початку (не маючи достатнього досвіду). У зв'язку з цим, проблема іміджу України має велике значення. Відсутність устояного іміджу має як позитивні так і негативні сторони. У якості позитивних моментів — можливість конструювання сприятливого і зручного для держави іміджу; Україна, за часи перебування в складі СРСР, не має негативних в історичному плані дій. До негативних моментів можна віднести те, що уявлення про нашу державу мають суперечливий і стихійний характер.

Внутрішні перемінні

Основні напрямки зовнішньої політики України. У декларації про державний суверенітет України 16.07.1990 проголошуються 3 основних принципи:

 Без'ядеpність,

 Нейтралітет,

 Вніблоковість.

Що стосується без'ядеpність, те Україна уже вивела (1.06.1996) усі ядерні боєголовки на територію Росії, як і передбачало тристоронню угоду України, Росії і США. Це є позитивним і можливо ключовим моментом у новому іміджі України. Цим можна підкреслити миролюбство і політику відмови від сили.

Що стосується нейтральності і вніблоковість, те тут питання трохи складної. Співробітництво з НАТО (“Хартія про особливе партнерство”) не рахується як приналежність до блока, але у свою чергу така вніблоковість істотно впливає на безпеку.

Концептуальні основи зовнішньої політики України викладені в постанові Веpховной Ради України "про основні напрямки зовнішньої політики України" 2.07.93. Основні пункти:

Україна засуджує війну як знаряддя зовнішньої політики;

Україна не пред'являє територіальні претензії до інших країн і не визнає територіальних претензій від інших держав;

Україна виступає проти присутності іноземних збройних сил на своїй території.

Пріоритети зовнішньої політики. Двосторонні відношення:

 Прикордонні держави — стратегічні партнери,

 Домінанта двосторонніх відношень із Росією,

 Відношення зі США (стратегічно важливі),

 Відношення з державами членами ЄС.

Зовнішні перемінні

Стратегічні напрямки можна розділити на чотирьох групи:

1. Країни Європейської Співдружності,

2. США,

3. Росія,

4. Держави колишнього соц. табору.

Наше прагнення в Європейські структури підтримуються державами учасниками. Важливими чинниками впливающіми на відношення цих держав до Україні є: демократія, стабільне політичне положення, економічний розвиток, розвиток правосвідомості.

Відповідно до стратегії національної безпеки США можна виділити такі пріоритети: демократія, ринкова економіка, правова держава, права людини, скорочення і співробітництво у військовій сфері.

1 2 3 4 5