1 2 3 4 5 6

Особливість геополітичного становища України полягає в тому, що, будучи відкритою для інтеграції до Європи, вона, на відміну від інших країн Центральної та Східної Європи, зму¬шена долати дві лінії поділу континенту, які виникли після другої світової війни. Перша з них — межа між країнами ко¬лишнього Варшавського Договору й рештою Європи, що ро¬змивається і зникає. Друга — західний кордон колишнього СРСР, що часом сприймається як межа дуже неоднорідної та аморфної СНД, яка віддаляє Україну від її природних партне¬рів у Центральній та Східній Європі.

Україна послідовно інтегрується до загальноєвропейської спільноти і розглядає поглиблення інтеграційних процесів на континенті як необхідну передумову створення системи гло¬бальної безпеки, утвердження нового геополітичного просто¬ру, що відповідатиме вимогам наступного століття. Із прийнят¬тям нашої країни до Ради Європи, ЦЄІ та співпраці з іншими європейськими об'єднаннями з'явилися принципово нові мож¬ливості для застосування багатовікового досвіду демократич¬них держав Європи в практиці державного будівництва, сход¬ження до цивілізаційного рівня розвитку. Україна зміцнила співробітництво і з такими впливовими міжнародними інститу-

• ціями, як Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк і Євро¬пейський банк реконструкції та розвитку. Ініціатива НАТО ї «Партнерство заради миру» дала змогу Україні гнучко підійти

• до розвитку партнерства з Північноатлантичним альянсом, ма-Ї ючи з ним такий рівень співпраці, який відповідає її індивіду-[ . альним вимогам і можливостям. На часі розвиток стосунків особ-1 ливого чи навіть привілейованого партнерства Україна — НАТО. І Аналіз конкретного геополітичного становища України та ^ зовнішньополітичних кроків свідчить на користь нарощування І зусиль до утвердження нашої держави в лоні європейських І народів, у світовому співтоваристві. Вагомішими стали і здо-1 бутки української дипломатії. Це відбивається на зростанні

обсягів та якості стосунків і з близькими сусідами, і з країна¬ми інших регіонів. Політичні зрушення спонукають до наро¬щування політико-правових засад у міждержавних відноси¬нах, взаємовигідних торговельних та економічних зв'язків, спів¬праці в науці й техніці. Хоч і повільно, але зростають іноземні інвестиції. Провідні місця в цій сфері посідають капітали США, ФРН і Великобританії. Цьому сприяли як наполегливість дер¬жавних лідерів і дипломатів, так і чинники економічного ха¬рактеру.

Підсумовуючи розглянуті проблеми, можна зробити такі висновки.

1. Глобальні трансформації, започатковані на зламі 80— 90-х рр., ще не завершилися. Врахування близьких і віддале-них — як бажаних, так і небажаних, але потенційно можли¬вих змін у регіоні й поза його межами вкрай важливе для України та інших країн Європи. Тому в інтересах нашої дер¬жави й континенту є зміцнення довіри, розширення політич¬ного діалогу і співробітництва на дво- та багатосторонній ос¬нові в рамках загальноєвропейського процесу, заходи з подо¬лання економічної кризи, дотримання загальнолюдських фун¬даментальних цінностей.

2. Конструктивними в діяльності урядових кіл, зовнішньо¬політичного відомства України, держав молодої демократії постають адаптація зовнішньополітичних засад, корекція стра¬тегічних пріоритетів з урахуванням нових реалій, формуван¬ня чітких критеріїв геополітичного й геоекономічного станови¬ща, врахування складних умов перехідного періоду Європейсь¬кого континенту.

3. Долаючи труднощі об'єктивного й суб'єктивного поряд¬ку, Україна успішно продовжує процес розширення своєї дип¬ломатичної присутності у світі. Завдяки зробленому в 1991— 1997 рр. вона набуває рис впливової європейської та світової держави, дедалі більше перетворюється на реального та ак¬тивного суб'єкта міжнародних відносин.

від¬мінності.

ЛІТЕРАТУРА

Видрін Д., Табачник Д. Україна на порозі XXI ст. Політичний

аналіз. — К., 1995. Гончаренко О. Поширення НАТО і Україна // Економічний часопис. — 1997. — № 4.

Грищенко Т. Геостратегія постбіополярності (Сучасні амери¬канські концепції та Україна) // Політична думка. — 1997. — № 1.

Деркач А., Веретенников С., Ермолаев А. Бесконечно длящее¬ся настоящее. Украйна: четыре года пути. — К., 1995. Кононенко С. Новітня великодержавність // Політична думка.

— 1997. — № 1.

Кудряченко A.I. Східна Європа на шляху змін. —К., 1990. Кудряченко A.I. Європейська політика ФРН (1970—1991 рр.).

— К., 1996.

Політологія посткомунізму: політичний аналіз посткомуністич¬них суспільств. — К., 1995.

Сжора 1. Геополітична легітимація ролі України в новому сві¬товому порядку // Політологічні читання. — 1994. — № 1. Україна та міжнародне співтовариство // Політична думка. —

1993. — № 1.

Українська державність у XX ст. і історико-політичний ана¬ліз.— К., 1996.

Шпорлюк Р. Російське питання й імперська експансія // Полі¬тична думка. — 1996.

1 2 3 4 5 6