| Назва: | Соціал-демократична концепція держави та демократії |
| Розмiр: | 19,78 KB |
| Надіслав(ла): | Тарас Дмитрів |
| Опис: | 20,2 k |
| Скачувань: | 2684 |
Прагматична частина соціал-демократії вважає дієвим спо¬собом лікування хвороб «держави благоденства» значні ін'єкції в економіку з боку приватного сектора. Водночас необхідно посилити механізми ринкової економіки, знизивши для цього надміру високі прямі податки, причому не тільки на підприєм¬ців, а й на значну частину населення, аби дати людям можли¬вість витрачати свої кошти на власний розсуд. Передбачені заходи здатні уповільнити зростання інфляції, яку за дефіци¬ту робочої сили ніяк не можна стримати традиційним методом національних тарифних угод. Отже, життя, мінлива соціаль¬но-економічна ситуація спонукає соціал-демократію до кон¬структивної, творчої діяльності.
Світова соціал-демократія — організована політична сила. Координатором діяльності соціал-демократів виступає Соціа¬лістичний Інтернаціонал. За статутом Соцінтерну, прийнятим 1986 р.. ця міжнародна організація є об'єднанням політичних організацій і партій, мета діяльності яких — демократичний соціалізм. Серед цілей Соцінтерну: 1) зміцнення зв'язків між партіями, що об'єдналися; 2) координація їх політичної лінії методом згоди; 3) розширення зв'язків з іншими партіями со¬ціалістичної орієнтації, які не є членами Соцінтерну, але ба¬жають співробітничати з ним.
У програмних документах Соцінтерну підкреслюється, що цілей демократичного соціалізму можна досягти лише в окре¬мих країнах. У Декларації принципів (один із головних доку¬ментів) висловлюється сподівання, що «сила принципів соціал-демократів, переконливість Їхніх аргументів та ідеалізм їхніх прихильників сприятимуть формуванню в XXI ст майбутнього відповідного демократичного соціалізму». Наприкінці нашого століття, як зазначено там же, демократія стає найважливі¬шим засобом народного контролю тих безконтрольних сил, які змінюють нашу планету, не турбуючись про її збереження. Демократія повинна охопити всі сфери життя суспільства: полі¬тику, економіку, соціальні відносини, культуру.
Соцінтерн не обминає увагою і нинішній етап існуючих між¬народних економічних відносин. У доповіді «Глобальний ви¬клик», яку підготував комітет Соцінтерну, висловлено критичні зауваження правлячим колам, адміністрації Сполучених Шта¬тів Америки, які не бажають формування справді рівноправ¬них економічних відносин. У деяких документах Соцінтерну негативно оцінюється діяльність Міжнародного валютного фон¬ду, кредити якого країнам, що розвиваються, підштовхують їх до прірви. Засуджується діяльність транснаціональних корпо¬рацій, які порушують правила міжнародної торгівлі, експлуа¬тують трудящих країн, що розвиваються. У різноманітних до¬кументах Соцінтерну пропонуються заходи нового світового економічного порядку на основі рівноправності й партнерства між усіма країнами. Соціал-демократія наголошує, що тран¬снаціональні корпорації необхідно взяти під міжнародний кон¬троль, аби вони працювали «в межах затвердженого 00Н ко¬дексу поведінки».
Від кінця 80-х рр. Соцінтерн приділяє серйозну увагу охо¬роні навколишнього середовища. Соціал-демократія ставить завдання всіляко сприяти об'єднанню прогресивних сил люд¬ства проти загрози ядерної війни, яка може викликати такі наслідки, що життя на нашій планеті стане неможливим. Соці¬ал-демократи звертають увагу на те, яку небезпеку несе люд¬ству хімічна та біологічна зброя. Соцінтерн різко виступає проти «економічного колоніалізму» — використання територій країн, що розвиваються, для скидання небезпечних відходів хімічно¬го та ядерного палива. Соціалістичний Інтернаціонал як між¬народна політична організація пропонує інші конкретні захо¬ди, реалізація яких може зменшити гостроту екологічних про¬блем.
Соціал-демократи виступають як організована політична сила в Європарламенті, утворюючи соціалістичну групу (СГЄП). Від кінця 70-х рр. за результатами виборів до Європарламенту в країнах Європейського співтовариства (нині — Європейський Союз) ця група є найчисленнішою. Вона виробила спільну по¬зицію з багатьох політичних і економічних проблем, а тому може реально впливати на розвиток Європи і світу.
Якщо до 60-х років соціал-демократія надавала пере¬вагу державному регулюванню економіки, державній формі власності, як найбільш ефективних засобів соціального за¬хисту найбідніших верств населення, то на сучасному етапі вона визнає економічну ефективність приватної власності, однак намагається підтримувати соціальну рівновагу за ра¬хунок збільшення бюджетних видатків на соціальну ескеру. Сучасна соціал-демократія не є орієнтована тільки на робіт¬ничий клас, а на широкі категорії представників найманої праці.
Крім типів держави, уже відомих істо¬рії людства, є підстави для прогнозування виникнення в майбутньому держави соціально-демократичного типу —держави трудящих-власників. Така держава буде організацією політичної влади трудящих-власників, що становлять більшість суспільства, яка забезпечить реальне здійснення і захист основних прав люди¬ни, прав нації і народу на засадах свободи, справедливості і солідарності.
Світова соціал-демократія — організована політична сила. Координатором діяльності соціал-демократів виступає Соціа¬лістичний Інтернаціонал. За статутом Соцінтерну, прийнятим 1986 р.. ця міжнародна організація є об'єднанням політичних організацій і партій, мета діяльності яких — демократичний соціалізм. Серед цілей Соцінтерну: 1) зміцнення зв'язків між партіями, що об'єдналися; 2) координація їх політичної лінії методом згоди; 3) розширення зв'язків з іншими партіями со¬ціалістичної орієнтації, які не є членами Соцінтерну, але ба¬жають співробітничати з ним.
У програмних документах Соцінтерну підкреслюється, що цілей демократичного соціалізму можна досягти лише в окре¬мих країнах. У Декларації принципів (один із головних доку¬ментів) висловлюється сподівання, що «сила принципів соціал-демократів, переконливість Їхніх аргументів та ідеалізм їхніх прихильників сприятимуть формуванню в XXI ст майбутнього відповідного демократичного соціалізму». Наприкінці нашого століття, як зазначено там же, демократія стає найважливі¬шим засобом народного контролю тих безконтрольних сил, які змінюють нашу планету, не турбуючись про її збереження. Демократія повинна охопити всі сфери життя суспільства: полі¬тику, економіку, соціальні відносини, культуру.
Соцінтерн не обминає увагою і нинішній етап існуючих між¬народних економічних відносин. У доповіді «Глобальний ви¬клик», яку підготував комітет Соцінтерну, висловлено критичні зауваження правлячим колам, адміністрації Сполучених Шта¬тів Америки, які не бажають формування справді рівноправ¬них економічних відносин. У деяких документах Соцінтерну негативно оцінюється діяльність Міжнародного валютного фон¬ду, кредити якого країнам, що розвиваються, підштовхують їх до прірви. Засуджується діяльність транснаціональних корпо¬рацій, які порушують правила міжнародної торгівлі, експлуа¬тують трудящих країн, що розвиваються. У різноманітних до¬кументах Соцінтерну пропонуються заходи нового світового економічного порядку на основі рівноправності й партнерства між усіма країнами. Соціал-демократія наголошує, що тран¬снаціональні корпорації необхідно взяти під міжнародний кон¬троль, аби вони працювали «в межах затвердженого 00Н ко¬дексу поведінки».
Від кінця 80-х рр. Соцінтерн приділяє серйозну увагу охо¬роні навколишнього середовища. Соціал-демократія ставить завдання всіляко сприяти об'єднанню прогресивних сил люд¬ства проти загрози ядерної війни, яка може викликати такі наслідки, що життя на нашій планеті стане неможливим. Соці¬ал-демократи звертають увагу на те, яку небезпеку несе люд¬ству хімічна та біологічна зброя. Соцінтерн різко виступає проти «економічного колоніалізму» — використання територій країн, що розвиваються, для скидання небезпечних відходів хімічно¬го та ядерного палива. Соціалістичний Інтернаціонал як між¬народна політична організація пропонує інші конкретні захо¬ди, реалізація яких може зменшити гостроту екологічних про¬блем.
Соціал-демократи виступають як організована політична сила в Європарламенті, утворюючи соціалістичну групу (СГЄП). Від кінця 70-х рр. за результатами виборів до Європарламенту в країнах Європейського співтовариства (нині — Європейський Союз) ця група є найчисленнішою. Вона виробила спільну по¬зицію з багатьох політичних і економічних проблем, а тому може реально впливати на розвиток Європи і світу.
Якщо до 60-х років соціал-демократія надавала пере¬вагу державному регулюванню економіки, державній формі власності, як найбільш ефективних засобів соціального за¬хисту найбідніших верств населення, то на сучасному етапі вона визнає економічну ефективність приватної власності, однак намагається підтримувати соціальну рівновагу за ра¬хунок збільшення бюджетних видатків на соціальну ескеру. Сучасна соціал-демократія не є орієнтована тільки на робіт¬ничий клас, а на широкі категорії представників найманої праці.
Крім типів держави, уже відомих істо¬рії людства, є підстави для прогнозування виникнення в майбутньому держави соціально-демократичного типу —держави трудящих-власників. Така держава буде організацією політичної влади трудящих-власників, що становлять більшість суспільства, яка забезпечить реальне здійснення і захист основних прав люди¬ни, прав нації і народу на засадах свободи, справедливості і солідарності.
Новости загрузка новостей...