1 2 3 4 5 6 7

Прикладом успіхів і здобутків ідейно-політичної платфор¬ми соціал-демократії може служити діяльність Соціал-демок¬ратичної робітничої партії Швеції. Шведський демократичний соціалізм одержав назву «функціонального». Його суть поля¬гає в тому, щоб замість «одномоментного» перетворення при¬ватногосподарських одиниць на державну власність (насиль¬ницькою експропріацією чи поетапною націоналізацією) пере¬дбачити тривалий термін поступового обмеження прав повно¬важень власника. Теоретичною основою такого підходу стала теза, вперше висунута шведським соціал-демократом О. Унденом, згідно з якою власність не є неподільною, навпаки— сутність власності розкривається через різноманітні функції діяльності багатьох її суб'єктів. Тобто реформування відносин власності може відбуватися без передачі її цілком, а з допомо¬гою перерозподілу функцій з утримання, володіння, викорис¬тання власності. Такий перерозподіл зберігає власника номі¬нальне, фактично ж він своїми правами й доходами ділиться з державою та суспільством. Цей процес відбувається в такий спосіб, що остаточне рішення у сфері виробництва й розподілу виносить на мікрорівні трудовий колектив, на макрорівні — суспільство в цілому. Робітники одержують право участі в уп¬равлінні виробництвом як співвласники підприємств. У 1975 р. шведський економіст Р. Мейднер запропонував створення фон¬дів трудящих, згодом було прийнято відповідний закон. Метою діяльності таких фондів є поступовий, розрахований на трива¬лий період, процес викупу трудящими у приватних власників їхніх підприємств. Для цього утворюються соціальні фонди на підприємствах (де зайнято не менш як 500 осіб). Фонди фор¬муються з відрахувань 1% від заробітної плати кожного робіт¬ника, а також із надприбутків самого підприємства. Накоп¬ичені кошти перетворюються в акції, що поступово концен¬труються в руках трудящих. Використовувати фонди трудя¬щих можуть спеціальні комісії, в яких є представники проф¬есійних спілок і держави.

Переваги таких відносин прихильники цієї концепції вба¬чають передусім у тому, що вони дають змогу без ускладнень здійснити процес поступового й раціонального усуспільнення. Для реалізації цієї ідеї не потрібно створювати громіздких і незграбних структур, зберігається ринкова основа економіки, яка дозволяє їй своєчасно реагувати на запити споживачів. Концепція «функціонального соціалізму» вплинула на своєрідне розуміння шведськими соціал-демократами «змішаної» еконо¬міки, оскільки воно істотно відрізняється від уявлень, яких дотримуються соціал-демократи інших країн Заходу. Згідно з цими уявленнями, «змішана» економіка — це суто механічне об'єднання приватної та державної власності, причому що біль¬шим стає державний сектор, то нібито більше соціалізму. На думку ж ідеологів шведської соціал-демократії, поєднання при¬ватного й суспільного, державного в економіці має відбуватися на принципово новій основі. Вони стверджують: співвідношен¬ня різних економічних секторів може змінюватись і з часом перетворити власника на суто номінального господаря подібно до того, як повновласного англійського монарха заступила ан¬глійська королева, яка не має реальної влади.

Демократія є визначальною в цій доктрині. Вона виступає як надкласове явище і включає гарантоване право на приватне життя захищає від свавільного втручання держави. Маються на увазі свобода думки, організації, віросповідання, загальні вибори, право на культурну авто¬номію для національних меншостей, незалежність суддів, право на опозицію. Мета соціал-демократів — поступове просування до суспільства, де демократія поширюється на економічну, політичну і соціальну сфери життя. Загалом соціалізм розглядається як ціль, до якої людство постійно просуватиметься, наповнюючи новим політичним і соці¬альним змістом такі неминущі моральні цінності, як свобода, справедливість, солідарність, рівність.

Основні положення викладені в декларації Соціа¬лістичного Інтернаціоналу (конгрес якого відбувся 1951 р. у Франкфурті-на-Майні): Декларація відзначає чотири основні аспекти "демокра¬тичного соціалізму". Це — "політична, економічна, соці¬альна і міжнародна демократія". Щодо "політичної демок¬ратії", то соціал-демократи намагаються побудувати нове суспільство за допомогою реформ, демократичних засобів. Саме в цьому полягає суть "третього шляху", запропоно¬ваного людству соціал-демократією. У цілому не можна не дооцінювати значного внеску соціал-демократії в здійснення соціальних реформ, які спри¬яли зростанню добробуту і соціальної захищеності бідних верств у багатьох країнах Заходу.

Соціал-демократична держава – якою вона має бути

1 2 3 4 5 6 7