| Назва: | Соціал-демократична концепція держави та демократії |
| Розмiр: | 19,78 KB |
| Надіслав(ла): | Тарас Дмитрів |
| Опис: | 20,2 k |
| Скачувань: | 2684 |
Внутрішніми завданнями, або функціями, соціал-демократичної держави повинні стати у гуманітарній сфері — забез¬печення кожній людині належних умов життя на заса¬дах свободи, справедливості і солідарності; в економі¬чній сфері — сприяння формуванню соціально-орієнтованої ефективної ринкової економіки; у політичній сфері — створення умов для формування і діяльності органів державної влади на засадах демократії, тобто відповідно до вільного волевиявлення більшості народу в умовах вільної діяльності різноманітних громад¬ських об'єднань. Відповідно до сфер діяльності функ¬ціями держави є:
гуманістична (забезпечення, охорона і захист основ¬них прав людини);
екологічна (охорона природного середовища);
соціальна (охорона і відновлення здоров'я, соціальне забезпечення);
культурно-виховна (освіта, виховання, підтримка і культури, обгрунтування і пропаганда існуючого соціального устрою тощо);
господарсько-стимулююча (створення умов для роз¬витку виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва);
господарсько-організаторська (програмування й організація виробництва на державних підпрпємствах, розпорядження об'єктами державної влас¬ності);
науково-організаторська (організація і стимулю- . вання наукових досліджень);
створення демократичних умов, інститутів для віль¬ного виявлення і врахування інтересів різних соціаль¬них груп суспільства, зокрема для діяльності різноманіт¬них політичних партій та інших громадських об'єднань («демократизаторська» функція);
забезпечення умов для збереження і розвитку наці¬ональної самобутності народів, що проживають на території держави (національно-забезпечувальна функ¬ція);
охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку (охоронна функція).
Серед зовнішніх функцій держав соціально-демократичної орієнтації виділяються такі:
участь у міжнародному забезпеченні і захисті прав людини;
допомога населенню інших країн (у випадку сти¬хійного лиха, кризових ситуацій тощо);
участь у захисті природного середовища;
участь у міжнародному культурному співробіт¬ництві;
участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції вироб¬ництва і праці;
участь у розв'язанні глобальних господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового океану, досліджень і освоєння космосу тощо);
організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних прин¬ципів міжнародного права;
оборона країни від зовнішнього нападу, анексії;
участь у забезпеченні миру в усіх регіонах планети;
участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку (у тому числі використання військових засобів).
Схожість, аналогічність або збіг основних функцій багатьох (проте не всіх) існуючих нині держав свід¬чать про зближення їхньої соціальної сутності і про втілення у сучасні міжнародні відносини нового політико-правового мислення, про посилення взаємозалеж¬ності і взаємозв'язку всіх країн, про об'єктивно зумов¬лену поступову консолідацію зусиль більшості народів світу у розв'язанні серйозних глобальних проблем. Так людство поступово здійснює поворот до цивілізації нового типу.
Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне утво¬рення, має бути певним чином організована, побудо¬вана, сформована, так само і здійснювати владу попа повинна певними способами, методами. До них перш за все належить форма держави як спосіб (порядок) організації і здійснення державної влади. Її елемен¬тами є: державне правління (спосіб організації вищої державної влади); державний устрій (спосіб поділу держави па певні складові частини та розподіл влади між нею та цими частинами; державний режим (спо¬сіб здійснення державної влади певними методами і способами).
Висновки
Про те, що це таке — соціал-демократія, — середньому українському громадянину відомо зовсім небагато. Соціалізм, але, щоправда, без людського обличчя ми колись бачили, “демократію” з нелюдською пикою теж бачили, а от такого кентавра, як соціал-демократи, бачити поки Бог милував. Але автор прагне нас переконати, що соціал-демократія це зовсім не страшно, оскільки від усіх політичних сил вона запозичає лише кращі ідеї, плідно синтезуючи їх на основі власної ідеї. Однієї з примітних рис сучасного соціал-демократичного руху є те, що соціал-демократи не відкрещуються від ідеології, а, навпроти, прикладають чималі зусилля для вироблення власної соціал-політичної доктрини, спираючи на досягнення філософії і наукової політології.
гуманістична (забезпечення, охорона і захист основ¬них прав людини);
екологічна (охорона природного середовища);
соціальна (охорона і відновлення здоров'я, соціальне забезпечення);
культурно-виховна (освіта, виховання, підтримка і культури, обгрунтування і пропаганда існуючого соціального устрою тощо);
господарсько-стимулююча (створення умов для роз¬витку виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва);
господарсько-організаторська (програмування й організація виробництва на державних підпрпємствах, розпорядження об'єктами державної влас¬ності);
науково-організаторська (організація і стимулю- . вання наукових досліджень);
створення демократичних умов, інститутів для віль¬ного виявлення і врахування інтересів різних соціаль¬них груп суспільства, зокрема для діяльності різноманіт¬них політичних партій та інших громадських об'єднань («демократизаторська» функція);
забезпечення умов для збереження і розвитку наці¬ональної самобутності народів, що проживають на території держави (національно-забезпечувальна функ¬ція);
охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку (охоронна функція).
Серед зовнішніх функцій держав соціально-демократичної орієнтації виділяються такі:
участь у міжнародному забезпеченні і захисті прав людини;
допомога населенню інших країн (у випадку сти¬хійного лиха, кризових ситуацій тощо);
участь у захисті природного середовища;
участь у міжнародному культурному співробіт¬ництві;
участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції вироб¬ництва і праці;
участь у розв'язанні глобальних господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового океану, досліджень і освоєння космосу тощо);
організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних прин¬ципів міжнародного права;
оборона країни від зовнішнього нападу, анексії;
участь у забезпеченні миру в усіх регіонах планети;
участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку (у тому числі використання військових засобів).
Схожість, аналогічність або збіг основних функцій багатьох (проте не всіх) існуючих нині держав свід¬чать про зближення їхньої соціальної сутності і про втілення у сучасні міжнародні відносини нового політико-правового мислення, про посилення взаємозалеж¬ності і взаємозв'язку всіх країн, про об'єктивно зумов¬лену поступову консолідацію зусиль більшості народів світу у розв'язанні серйозних глобальних проблем. Так людство поступово здійснює поворот до цивілізації нового типу.
Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне утво¬рення, має бути певним чином організована, побудо¬вана, сформована, так само і здійснювати владу попа повинна певними способами, методами. До них перш за все належить форма держави як спосіб (порядок) організації і здійснення державної влади. Її елемен¬тами є: державне правління (спосіб організації вищої державної влади); державний устрій (спосіб поділу держави па певні складові частини та розподіл влади між нею та цими частинами; державний режим (спо¬сіб здійснення державної влади певними методами і способами).
Висновки
Про те, що це таке — соціал-демократія, — середньому українському громадянину відомо зовсім небагато. Соціалізм, але, щоправда, без людського обличчя ми колись бачили, “демократію” з нелюдською пикою теж бачили, а от такого кентавра, як соціал-демократи, бачити поки Бог милував. Але автор прагне нас переконати, що соціал-демократія це зовсім не страшно, оскільки від усіх політичних сил вона запозичає лише кращі ідеї, плідно синтезуючи їх на основі власної ідеї. Однієї з примітних рис сучасного соціал-демократичного руху є те, що соціал-демократи не відкрещуються від ідеології, а, навпроти, прикладають чималі зусилля для вироблення власної соціал-політичної доктрини, спираючи на досягнення філософії і наукової політології.
Новости загрузка новостей...